Постанова № 135678595, 10.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/27870/25

Провадження №3/522/844/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 Місто Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Коваленко В.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з УПП в Одеській області стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м.Одеси надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №538214 від 11.12.2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно протоколу, ОСОБА_1 , 11.12.2025 року, о 21.47, перебуваючи за адресою: м.Одеса, вул.Канатна, 19/21 керував електросамокатом «Jet», у порушення п.2.9 ПДР, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки із застосуванням приладу газоаналізатору Alcotest Drager, результат 0,77 проміле, тест №848. Від керування електросамокатом відсторонено.

Позиція учасників судового розгляду.

ОСОБА_1 в судовому засіданні просив закрити провадження по справі за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки він 11.12.2025 не керував самокатом «JET», його ніхто не зупиняв, протокол мав бути складений стосовно іншої особи, на місці події його не було, а тому, відповідно, не вчиняв інкримінованого йому правопорушення. Під час перегляду відеозапису з нагрудних камер поліцейських ОСОБА_1 зазначив що на відео зафіксований його колишній колега по роботі ОСОБА_2 , який, імовірно надав працівникам поліції недостовірні відомості щодо своєї особи.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_3 , пояснив що працює в УПП в Одеській області та складав вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення. Переглянувши відеозапис в судовому засіданні, свідок визнав, що на ньому зафіксовано іншу особу. При цьому зазначив, що під час складання протоколу при водієві не було документів, які посвідчують його особу, а тому були взяті до уваги відомості, які повідомив останній.

Дослідивши матеріали справи, а саме:протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №538214 від 11.12.2025 року, відеозапис, заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та свідка, приходжу до висновку, що провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю (не доведеністю) складу та події адміністративного правопорушення, виходячи із наступного.

У відповідності до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», із змінами, внесеними згідно з постановою ВС від 19.12.2008 року визначено, що судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Проте, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 не виконував функції водія, не вчиняв технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, тобто він не керував транспортним засобом.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приймаючи рішення по справі суд виходить з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, оскільки в судовому засіданні встановлено, що за наведених у протоколі обставин транспортним засобом керувала інша особа.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або відмовитись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння та обов`язково має керувати транспортним засобом.

Відсутність будь якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 , 11.12.2025 року, о 21.47, за адресою: м.Одеса, вул.Канатна, 19/21 керував електросамокатом Jet, у порушення п.2.9 ПДР, перебував у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки із застосуванням приладу газоаналізатору Alcotest Drager, результат 0,77проміле, тест №848.

Однак дані твердження, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки за результатами перегляду відеозапису з нагрудних камер поліцейських встановлено, що на відеозаписі зафіксовано іншу особу чоловічої статі, яка під час складання протоколу не надала документів, що підтверджують особу, утім повідомила анкетні відомості ОСОБА_4 .

Крім того з пояснень ОСОБА_1 та свідка - працівника патрульної поліції ОСОБА_3 вбачається що самокатом дійсно керував ОСОБА_1 , а інша особа.

На відеозаписах з нагрудних камер поліцейських, приєднаних до матеріалів справи дійсно зафіксована інша особа, яка за обставин, вказаних у протоколі, зазначає, що він є ОСОБА_1 та надає його анкетні відомості, а саме:

Відеозапис№1

Таймкод 21.47 на відеозаписі зафіксований факт керування особою чоловічої статі електросамокатом «Jet» та його зупинка.

Відеозапис №2

Запис починається з моменту коли співробітники поліції починають спілкуватись з водієм та оформлювати протокол про адміністративне правопорушення та вбачається наступне:

Таймкод 21.51 -Чоловік середньої статури з бородою стоїть на тротуарі, на запитання співробітника поліції щодо його анкетних даних повідомляє, що паспорт у нього відсутній після чого співробітник поліції просить надати документ в електронному вигляді для встановлення його особи.

Таймкод 21.54 Вказана особа повідомляє співробітнику поліції , що він є ОСОБА_1 та надає документ в електронному вигляді в телефоні.

Таймкод 22.08 Вказана особа проходить огляд на стан сп`яніння із застосуванням приладу газоаналізатору Alcotest Drager, співробітники поліції складають протокол стосовно ОСОБА_1 ..

Таким чином, докази керування транспортним засобом ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

За відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі, така особа у розумінні диспозиції ст.130 КУпАП не є суб`єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, так як відсутні докази керування ним транспортним засобом на момент зупинення автомобіля працівниками поліції, і як наслідок не може нести відповідальність. У відповідності до п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року «Судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14від 23 грудня 2005р.з наступними змінами «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту ,а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія підчас руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП немає значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту ,коли останній почав рухатись. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

У п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, п.2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Таким чином, на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, керуючись принципами презумпції невинуватості, поваги до людської гідності, загальними принципами здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури, та враховуючи те, що наявних доказів не достатньо та існують обґрунтовані сумніви, суд вважає недоведеним належними та допустимими доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому, згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.9, 24, 34, 130, 247, 283, 284, 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Копії матеріалів справи направити до УПП в Одеській області для вирішення питання про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: