Рішення № 135677542, 14.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/767/26

Провадження № 2/947/1289/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі Тіщенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2025 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором № 1511-5771 від 12.02.2025 року в розмірі 64774,82 гривень, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилався на те, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідач за допомогою веб-сайту уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1511-5771 від 12.02.2025 року, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений. Із позову вбачається, що відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 18500,00 грн.Однак, відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому станом на 22.10.2025 року за ним утворилась заборгованість в розмірі 64774,82 грн. та складається із простроченої заборгованості за кредитом 20566,61 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами 33518,21 грн., заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦПК 10600,00 грн. та заборгованість по комісії - 90,00 грн. На підставі викладеного, позивач змушений був звернутись з даним позовом до суду.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Гниличенко М.В.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 23.01.2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Тертиця Т.В. в судове засідання не з`явилась, до позову надали клопотання, яким просили розглядати справу у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, шляхом направлення повістки, позову з додатками та ухвали про відкриття провадження по справі рекомендованим поштовим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання АДРЕСА_1 . Проте, поштові повідомлення повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним сповіщенням в розумінні п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався, будь-яких письмових пояснень або доказів суду не надано, доводи позову не спростовано належними доказами.

Відповідно ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місцезнаходження. У разі відсутності такої заяви, судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає, що докази, які є в матеріалах справи є повними та достатніми для розгляду справи по суті, за відсутності сторін належним чином повідомлених.

Суд, дослідивши матеріали справи, які подані в електронному вигляді, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.02.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в електронній формі було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1511-5771 на суму 18500,00 грн. зі сплатою відсотків, строком 365 календарних днів з датою повернення кредиту 11.02.2026 року.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https:// creditkasa.сom.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Крім того, підписано Паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Встановлено, що відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено Договором про відкриття кредитної лінії № 1511-5771 від 12.02.2025 року, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А 3843, довідкою про перерахування суми кредиту № 11511-5771 від 12.02.2025 року за допомогою системи LigPay; довідкою ТОВ «ФК» Контрактовий Дім» від 30.10.2025 року про перерахування коштів, в якій міститься інформація про перерахування коштів за кредитним договором № № 1511-5771 на суму 18500,00 грн., договором про відкриття кредитної лінії № 1511-5771, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, згідно якого станом на 22.10.2025 року загальна заборгованість становить 64774,82 грн. та складається із простроченої заборгованості за кредитом 20566,61 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами 33518,21 грн., заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦПК 10600,00 грн. та заборгованість по комісії-90,00 грн.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а в відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, звичайно ставляться.

Відповідно до ст.527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст. 634 ЦПК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором № 1511-5771 від 12.02.2025 року відповідач суду не надав.

Таким чином, у зв`язку з порушенням прав позивача внаслідок неповернення кредиту відповідачем, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 20566,61 грн., що стосується заборгованості по відсоткам в сумі 33518,21 грн., суд зазначає наступне.

У змісті оспорюваного договору розмір процентів є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника (споживача), який є слабкішою стороною договора, суперечать принципам розумності та справедливості, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50%) у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором, що призводить до неправомірного збагачення сторони позивача. Тому, суд вважає, що прострочена заборгованість за процентами підлягає зменшенню судом в розмірі 50% від заборгованості, яку позивачем визначено в розмірі 33518,21 грн. (33518,21 : 2 = 16759,10 грн.).

Таким чином, підлягають до стягнення заборгованість за тілом кредиту та відсотками: 20556,61 грн.+16759,10 грн.= 37315,71 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості річних у порядку ст.625 ЦК України, суд звертає увагу на наступне.

Звертаючись до суду із позовом, позивач просив стягнути із відповідача за договором про відкриття кредитної лінії №1511-5771 від 12.02.2025 року заборгованість за річними процентами за ст. 625 ЦК України в сумі 10600,00 грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виплату, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України закріплено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Отже, до таких правовідносин не застосовуються положення статті 625 ЦК України.

Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 04 червня 2025 року у справі № 752/30967/21 (провадження № 61-134св25).

Таким чином, суд відмовляє у стягненні заборгованості за річними процентами за ст. 625 ЦК України в сумі 10600,00 грн.

Щодо вимог про стягнення комісії.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно з частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Частиною 3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в розмірі 90,00 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, оскільки обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених кредитним договором, графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 1395,50гривень (2422,40 гривень х 37315,71 гривень: 64774,82 гривень = 1395,50 гривень), що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 274 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1511-5771 від 12.02.2025 року станом на 22.10.2025 року у розмірі 37315 / тридцять сім тисяч триста п`ятнадцять/ гривень 71 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) судовий збір в розмірі 1395 /одна тисяча триста дев`яносто п`ять / гривень 50 копійки.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.04.2026 року.

Суддя М. В. Гниличенко