Ухвала суду № 135676346, 10.04.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1744/26

1-кс/583/410/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2026 р. слідчий суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря с/з ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , її представника, адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5 у м. Охтирці клопотання слідчого про арешт майна, яке надійшло від слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_7 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12025200480003253 від 27.12.2025, за попередньою правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366-2 КК України, -

в с т а н о в и в:

07.04.2026 до суду надійшло клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, погоджене з прокурором Охтирської окружної прокуратури про накладення арешту на майно.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив накласти арешт на майно.

Власник майна та її представник в судовому засіданні просили у задоволенні клопотання відмовити. Вказали та те, що вилучений під час обшуку мобільний телефон був придбаний чоловіком власниці 02.03.2026 р. та не містить жодної інформації що стосується обставин розслідування, які згідно змісту клопотання слідчого мали місце значно раніше. З офіційного сайту виробника встановлено, що повне перенесення усієї інформації з попереднього телефону власниці є технічно неможливим. Крім того, ОСОБА_4 за посадою та характером виконуваної роботи має потребу в подальшому використанні цього телефону. Слідство мало і наразі має можливість скопіювати усю наявну в телефоні інформацію та дослідити її безпосередньо, чи надати на дослідження експерту.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши додані до клопотання документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Слідчим були дотримані вимоги ч. 5 ст. 170 КПК України з огляду на дату поштового відправлення клопотань про арешт майна на адресу суду, а саме 04.04.2026 р.

Встановлено, що в провадженні слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження № 12025200480003253 від 27.12.2025, за попередньою правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366-2 КК України.

Як слідує із змісту клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи медичних закладів підробили медичні документи для встановлення інвалідності особі призовного віку.

Крім того, 26.12.2025 до чергової частини Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшов рапорт працівника поліції про те, що посадові особи комунального підприємства м. Суми можуть бути причетні до заволодіння бюджетними коштами, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в умовах військового стану. (ЖЄО № 115592).

Разом з цим, посадова особа комунального підприємства м. Суми внесла завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функції місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції".

03.04.2026 на підставі ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області за №583/1155/26 від 26.03.2026 проведено обшук за адресою; АДРЕСА_1 , де фактично мешкає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обіймає посаду директора з медичної частини КНП «Клінічна лікарня № 5» СМР, в ході якого виявлено та вилучено:

1. Мобільний телефон торгівельної марки IPHONE, модель 17 PRO MAX,серійний номер imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 в якому перебуває сім-картка Vodafone з абонентським номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 .

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.

Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).

Згаданий вище мобільний телефон на підставі постанови слідчого від 03.04.2026 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025200480003253 від 27.12.2025.

Оцінюючи вилучений під час обшуку мобільний телефон предмет наявності у ньому ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Зазначений телефон є річчю, що має істотне значення для встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки може містити дані, що стосуються предмета доказування по даному кримінальному провадженню, тому його вилучено та приєднано до матеріалів кримінального провадження у якості речового доказу.

Доводи власника та представника про можливість копіювання інформації з телефону через надання доступу до нього як на підставу у відмові в задоволенні даного клопотання суд відхиляє з огляду на наступне.

Як стверджує слідчий у вказаному мобільному телефоні можуть міститись видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта. З метою отримання відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження та ймовірно містяться у вилученому технічному пристрої, відповідно до наданих у судовому засіданні слідчим пояснень, здійснюватимуться дії, направлені на його детальний огляд, експертне дослідження та можливе відновлення видалених даних.

Судом було досліджено копії гарантійного талону та роздруківки платіжних інструкцій про перерахування коштів та придбання телефону, якими власник майна доводить пізнішу дату придбання даної речі, аніж події що розслідується. Проте, вказана обставина не може беззаперечно свідчити про те, що дана річ з огляду на це не має значення для слідства як речовий доказ, адже власник підтвердила, що фахівцями здійснювались дії з перенесення даних до нового пристрою.

Слідчий суддя відхиляє доводи власника та його представника про те, що даний телефон не має значення речового доказу з огляду на те, що у своєму вмісті не містить інформації, що цікавить слідство, адже дана обставина, на чому наполягає слідчий, і з чим, у свою чергу, погоджується суд, може бути перевірена шляхом проведення експертного дослідження даного пристрою.

Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучений у ході проведення обшуку мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у ньому містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.

Ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

П. 1 та ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Згідно аб. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Крім того згідно положень ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені під час огляду речі, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

В судовому засіданні були вивчені наступні докази: копія витягу з ЄРДР за № 12025200480003253 від 27.12.2025, за попередньою правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366-2 КК України, ухвала про надання обшуку, протокол обшуку від 03.04.2026 року, постанова про визнання речей речовими доказами та долучення їх до кримінального провадження.

Дослідивши вищевказані докази в судовому засіданні, суд дійшов до висновку про те, що матеріали, надані слідчим, вказують на те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366-2 КК України, потреби досудового розслідування виправдовують втручання у право власності на речі.

Незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення, зникнення або реалізації вищевказаного майна. Зважаючи на те, що вилучені речі мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, забезпечення їх збереження в тому ж вигляді, в якому вони перебувають після вилучення, необхідне для попередження можливого зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків. Крім того, вилучені речі необхідні органу досудового розслідування для проведення слідчих дій та судових експертиз, що являється одним із способів встановлення доказів в кримінальному провадженні.

З огляду на викладене клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 132, 167, 170, 173, 237 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_7 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12025200480003253 від 27.12.2025, за попередньою правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366-2 КК України про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на предмети, речі та документи (майно), що було вилучено 03.04.2026 в ході проведення обшуку на підставі ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області за №583/1155/26 від 31.03.2026 за адресою АДРЕСА_1 , де фактично мешкає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обіймає посаду директора з медичної частини КНП «Клінічна лікарня № 5» СМР, а саме:

1. Мобільний телефон торгівельної марки IPHONE, модель 17 PRO MAX,серійний номер imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 в якому перебуває сім-картка Vodafone з абонентським номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 .

Виконання ухвали доручити слідчому слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області лейтенанту поліції ОСОБА_6 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст судового рішення оголошено 14.04.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1