Єдиний державний реєстр судових рішень
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1580/26
провадження № 2/753/5434/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2026 року cуддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
у листопаді 2025 року АТ "Таскомбанк" звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 28 серпня 2024 року між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви-анкети було укладено кредитний договір № 4222133-040, за умовами якого банк надав позичальнику кошти, у виді встановлення кредитного ліміту на рахунок у розмірі 102 900,00 грн, з процентною ставкою 0,01% річних; на строк - 60 місяців; комісія за обслуговування кредиту - 2,9% щомісячно. Оскільки позичальником неналежним чином виконувалися умови кредитного договору, у нього виникла заборгованість, яка складає 136 656,51 грн, з яких: 94 869,16 грн - заборгованість по тілу кредиту, 9,95 грн - заборгованість за процентами, 41777,40 грн - заборгованість по комісії. Зазначену заборгованість, а також понесені позивачем судові витрати позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 січня 2026 року позовну заяву було передано для розгляду судді Шаповаловій К.В.
Відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному демографічному реєстрі, ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 04 лютого 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялася відповідачу на адресу його місця реєстрації та була отримана 28 лютого 2026 року особою, яка у зворотньому повідомленні про вручення поштового відправлення вказала, що вона є сестрою адресата, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду.
Відповідно до частини третьої статті 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 28 серпня 2024 року ОСОБА_1 було підписано заяву-договір № 4222133-040 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до умов договору загальна сума кредиту склала 100 000,00 грн, строк кредиту - 60 місяців, процентна ставка - 0,01 % річних, комісія за обслуговування кредиту - 2,9% щомісячно та нараховується щомісячно, в перший банківський день розрахункового періоду та складає 2984,10 грн.
Умовами договору передбачено, що кредитні кошти у сумі 102900,00 грн (сума кредиту та комісія за його видачу) перераховуються на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк».
Відповідно до пункту 2.1 вбачається, що шляхом підписання заяви-договору позичальник підтверджує, що банк надав в письмовій формі та в повному обсязі інформацію, згідно ЗУ «Про захист прав споживачів» та «Про споживче кредитування».
Відповідно до частин першої-другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За вимогами статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами першою, другою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується копією платіжної інструкції № 1384217923 від 28 серпня 2024 року та розрахунком заборгованості, проте відповідач неналежним чином виконував умови договору, який як позичальник зобов`язувався своєчасно сплачувати проценти на користування кредитом, дотримуватися графіку повернення кредитних коштів, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші зобов`язання згідно кредитного договору.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
У порушення умов договору, відповідач, свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого у нього, станом на 13 листопада 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 136 656, 51 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредитом - 94869,16 грн, заборгованості за процентами - 9,95 грн та заборгованості за комісією - 41777,40 грн.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З аналізу норм статті 1048, частини другої статті 1050 ЦК України вбачається, що пред`явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред`явлення до нього позову.
Позивачем 02 вересня 2025 року було надіслано відповідачу повідомлення-вимогу № 209174/70, в якій банк вимагав достроково повернути кредит протягом 30 календарних днів. Факт надсилання вказаної вимоги підтверджується описом вкладення та згрупованим списком відправлень.
Відповідачем не було виконано вимогу позивача, суму боргу до дня звернення із позовом до суду погашено не було, ані частково, ані повністю.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, натомість відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Зважаючи на викладене, суд вбачає підстави щодо стягнення із відповідача суми основного боргу у розмірі 94869,16 грн та заборгованості по відсотках - 9,95 грн.
Щодо вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості сума заборгованості за комісією становить 41777,40 грн, та вбачає наступне.
Відповідно до умов договору, позичальник просив надати йому саме споживчий кредит на умовах, вказаних у договорі.
Згідно частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержания процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Вирішуючи даний спір, суд звертає увагу, що зі змісту договору від 28 серпня 2024 року відповідач погодив розмір комісії за надання кредиту - 2,9% щомісячно, у самому ж договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з обслуговування кредитної заборгованості, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. Так, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.
З урахуванням положень частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що умови кредитного договору від 28 серпня 2024 року про встановлення комісії є нікчемними, а тому вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості з комісії 41777,40 грн, є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.
Враховуючи, що відповідач узяті на себе зобов`язання за укладеним з банком кредитним договором щодо повернення отриманих коштів не виконує, докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 94 879, 11 грн, з яких: сума основного боргу у розмірі 94 869, 16 грн та заборгованість по відсотках - 9,95 грн.
З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір пропорційно до розміру заявлених позовних вимог, що складає 1681, 84 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
позовні вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" заборгованість за кредитним договором № 4222133-040 від 28 серпня 2024 року станом на 13 листопада 2025 року на загальну суму 94 879, 11 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1681,84 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство "Таскомбанк", місцезнаходження: м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, ЄДРПОУ 09806443.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя К.В.Шаповалова
Судове рішення № 135673219, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 14.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 753/1580/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: