Рішення № 135673087, 14.04.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 725/10506/25 Провадження № 2/724/337/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2026 р. м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.

за участю секретаря судового засідання: Шуть Х.В.

представника відповідача

ФОП ОСОБА_1 : ОСОБА_2 (присутня в судовому засіданні в режимі відеоконференції 10.03.2026р., 26.03.2026р.)

розглянувши порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів та стягнення моральної шкоди

І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 20 жовтня 2025 року о 08:49 оформив онлайн-замовлення на планшет Lenovo XiaoXin Pro GT 8/256Gb Grey на маркетплейсі Rozetka за ціною 14999,00 грн. Оплата була здійснена онлайн, а товар отримано 21.10.2025 року у відділенні «Нової пошти».

Після розпакування замовлення вдома було виявлено, що пристрій не відповідає заявленим характеристикам та не може бути повноцінно використаний на території України з наступних причин: планшет призначений для китайського ринку (CD ROM); операційна система містить лише китайську та англійську мови, без можливості встановлення української; відсутні сервіси Google, зокрема Google play Market, що унеможливлює встановлення більшості популярних застосунків тощо. Вказує, що планшет було придбано для користування дитині, тому постійна необхідність складних налаштувань робить його використання фактично неможливим.

Вказує, що звернувся до служби підтримки Rozetka, яка переадресувала його звернення до фактичного продавця, магазину «МобіГід», представник магазину відмовив в поверненні коштів посилаючись на те, що планшет був розпакований та ввімкнений.

Позивач вважає, що продавець не виконав свого обов`язку, оскільки мав повідомити, що планшет призначений для китайського ринку, немає української мови інтерфейсу та не підтримує інші сервіси. Також посилається на те, що в описі товару на сайті продавця відсутня достовірна інформація про те, що пристрій призначений для китайського ринку. Єдина згадка про це міститься у вигляді англомовної абревіатури «CD ROM», розміщеної на зображенні товару без будь-яких роз`яснень. Таким чином позивач вважає, що відповідач не надав споживачеві повної, доступної та достовірної інформації українською мовою, оскільки він не зобов`язаний володіти англійською мовою або технічними скороченнями для правильного розуміння характеристик товару.

Окрім того, позивач вважає, що факт розпакування товару не позбавляє споживача права на повернення , якщо недолік неможливо було виявити без перевірки функціонування.

Враховуючи вищевказане, позивач просить задовольнити позовні вимоги, розірвати договір купівлі-продажу зазначеного товару, повернути кошти, сплачені за товар, а також стягнути компенсацію моральної шкоди та судові витрати.

11.02.2026 року на адресу суду від представника ТОВ «РОЗЕТКА.УА» надійшов відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи представник ОСОБА_4 вказує на наступне, що ТОВ «РОЗЕТКА.УА» не є стороною договору купівлі-продажу, не отримувало грошові кошти за товар та не має правових чи фактичних повноважень впливати на рішення продавця щодо прийняття товару до повернення або відшкодування коштів. Зазначає, що являється постачальником послуг проміжного характеру та не несе відповідальності за предмет електронного правочину, тому ТОВ «РОЗЕТКА.УА» не несе цивільно-правової відповідальності за якість, комплектність чи відповідність товару, реалізованого продавцем через платформу, а також не може бути належним відповідачем за вимогами, що випливають із договору купівлі-продажу, стороною якого воно не є. Відповідальність за предмет електронного правочину покладається виключно на продавця як безпосередню сторону договору з покупцем. Окрім того, зазначає, що позивачем не надано доказів істотного недоліку товару (висновок експертизи), звернення до продавця з вимогою усунення недоліків чи відмови у їх задоволенні.

25.02.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ФОП ОСОБА_1 адвоката Шолох Ольги Володимирівни. У відзиві заперечує проти позову повністю та вважає вимоги необґрунтованими з огляду на наступне. Позовні вимоги зводяться не до виявлення у товарі технічної несправності чи виробничого дефекту, а до незгоди позивача з програмною конфігурацією/локалізацією та необхідністю налаштування пристрою. При цьому позивачем не надано жодного доказу того, що придбаний планшет є товаром неналежної якості або має «істотний недолік» у розумінні п.12 ч. 1 Закону України «Про захист прав споживачів». Зазначає, що позивач не надав ані висновку експерта, ані акту діагностики/дифектації, ані будь-яких об`єктивних технічних доказів, які б підтверджували неможливість використання планшета за цільовим призначенням. Самі по собі твердження про необхідність «складних налаштувань», незручність користування або небажання виконувати базові налаштування пристрою не є доказом істотного недоліку та не утворюють правової підстави для розірвання договору. Окремо зазначає, що в листуванні наданому позивачем вбачається, що продавець повідомляв про позначення азійської (китайської) версії прошивки на головному зображенні товару, а також зазначав, що після оформлення замовлення клієнта в телефонному режимі було поінформовано про особливості програмного забезпечення та можливість локалізації. Також вказано, що позивач здійснив первинні налаштування, після чого заявив вимогу про повернення через небажання налаштовувати пристрій та те, що продавець пропонував безоплатно виконати налаштування/локалізацію. Тому вважає, що наведені обставини спростовують твердження позову про «приховування» інформації продавцем і підтверджують, що позивач фактично відмовився від запропонованого способу врегулювання та усунення заявлених ним «незручностей» не довівши наявності недоліку товару. Також зазначає, що з наданих сторонами матеріалів вбачається, що упаковку було відкрито, пломби пошкоджено, а пристрій увімкнено та здійснено первинні налаштування, що виключає повернення товару як «нового». Позивач мав довести наявність істотного недоліку та витримати процедуру реалізації прав споживача, зокрема надати товар для здійснення діагностики, а цього він не зробив. Що стосується доводів позивача про порушення ст. 15 Закону України «Про захист прав споживача» (право на інформацію) вважає безпідставними з огляду на те, що інформація про особливості огляду товару зазначалась у візуальних матеріалах/описі картки товару, а також додатково роз`яснювалась покупцю перед/після оформлення замовлення у телефонній комунікації, що узгоджується з характером дистанційного способу продажу та можливістю отримання уточнень до моменту прийняття товару.

13.04.2026р. на адресу суду від представника відповідача ФОП ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі, згідно яких представник зазначає, що в доданому до позову документі під назвою «опис товару» позивач навмисно видалив з опису технічної характеристики товару примітку: планшет має азіатську версію, підтримує та кілька мов: англійську, китайську, японську (українську, російську є можливість налаштувати). Отже позивач не міг бути обізнаний про те, що планшет не підтримує українську мову, однак її можна налаштувати.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов. Додатково звернула увагу суду, що позивачу було роз`яснено в телефонному режимі про особливості програмного забезпечення, в подальшому було запропоновано безкоштовно встановити відповідні налаштування, а згодом запропоновано повернути придбаний товар та отримати сплачені за нього кошти, однак останній на жодну з пропозицій не погодився, а відразу звернувся до суду з цим позовом. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

14.04.2026р. від представника ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи 14.04.2026р. на 14:00 без її участі та участі відповідача. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу.

Представник відповідача ТОВ «Розетка.УА» в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив проводити розгляд справи без його участі.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 30.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 18.02.2026р. Відкладено розгляд справи та продовжено відповідачу ФОП ОСОБА_1 строк для надання відзиву на позов.

В судовому засіданні 10.03.2026р., 26.03.2026р. оголошено перерву, у зв`язку з неможливістю завершити розгляд справи в цьому судовому засіданні.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Так, судом встановлено, що між ТОВ Розетка.УА» та ФОП ОСОБА_1 укладений субліцензійний договір №59506/247309, відповідно до умов якого останній бажає здійснювати використання он-лайн платформи Rozetka з метою здійснення діяльності у сфері електронної комерції. Та традиційного продажу широкого асортименту споживчих товарів.

Позивач 20.10.2025р. оформив онлайн замовлення №867810554 на планшет Lenovo XiaoXin Pro GT 8/256Gb Grey на маркетплейсі Rozetka за ціною 14999,00 грн. Оплата була здійснена онлайн безпосередньо на рахунок ФОП ОСОБА_1 (магазин МобіКлік), а товар отримано 21.10.2025 року у відділенні «Нової пошти».

Продавцем та відправником товару виступав ФОП ОСОБА_1 , про що свідчать документи про відправлення товару через відділення Нова пошта, а також квитанції про отримання грошових коштів.

З наявної в матеріалах справи фотокопії вищезазначеного планшету вбачається надпис CN ROM (а.с.28).

Згідно повідомлення платформи Rozetka від 22.10.2025р. звернення позивача щодо його замовлення взято в роботу, за результатами розгляду, буде надана відповідь. 27.10.2025р. позивач надіслав фото планшету та коробки з усіх сторін 29.10.2025р. Позивача повідомлено про те, що продавець надав відповідь: «відповідно до п.1 ч.1 ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право повернути непродовольчий товар належної якості лише за умови, що він не був у користуванні та збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики тощо. Згідно надісланих фотографій повідомляємо, що на товарі пошкоджені (розрізані) заводські пломби тому підстав для прийняття товару назад та повернення коштів не має» (а.с.12).

Судом досліджено виписку з чату повідомлення між платформою Rozetka та продавцем товару ФОП ОСОБА_1 по скарзі позивача. Так, 22.10.2025р. Rozetka скерувала продавцю товару скаргу позивача щодо замовлення №867810554. а саме, що товар розрахований на китайський ринок, про що не вказано в картці товару (є абревіатура), але покупець не розбирається в цьому, тому просить повернути, продавець відмовив в поверненні товару, оскільки він відкривався та його намагалися налаштувати.

23.10.2025р. продавець повідомив, що в картці товару та на головному фото вказано, що планшет для азіатського ринку та на китайській прошивці. Після замовлення, клієнту в телефонному режимі було повідомлено, що планшет на китайський ринок, але його можливо локалізувати під українську або російську мови. Клієнт з цим погодився. Після отримання товару клієнт зателефонував і повідомив, що провів початкові налаштування планшета і спитав, що робити далі, на що йому були надані інструкції по налаштуванню локалізації. Через годину клієнт зателефонував та повідомив, що бажає повернути товар, оскільки не хоче займатися налаштуваннями. У поверненні було відмовлено, оскільки неможливо було перевірити чи здійснено вихід з облікових записів при налаштуванні, що призведе до блокування планшета в майбутньому. У відповідь клієнту було запропоновано безкоштовно зробити за нього ці налаштування та локалізувати планшет.

Згідно повідомлення продавця від 27.10.2025р. вбачаються ознаки пошкоджених пломб на товарі, що унеможливлює його повернення, крім того головна фотографія товару, яка є складовою частиною його опису містить позначення CN ROM, а після оформлення товару менеджер магазину-продавця зв`язався з клієнтом в телефонному режимі та пояснив, що з заводу-виробника товар йде тільки з китайською та англійською мовами, проте мову можна змінити.

31.10.2025р. позивач звернувся до покупця ФОП ОСОБА_1 з претензією, відповідно до якої вимагав розірвати договір купівлі-продажу планшета Lenovo XiaoXin Pro GT 8/256Gb Grey, повернути йому спачені кошти в сумі 14999,00 грн., прийняти товар неналежної якості у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судом досліджено опис характеристики планшета з доданими до нього фотокопіями товару. Зазначений опис товару містить в собі: особливості товару, технічні характеристики, характеристики. В розділі технічні характеристики міститься примітка: планшет має азіатську версію підтримує кілька мов:англійську, китайську, корейську, японську (українську, російську є можливість налаштувати) і зазначено покроково як налаштувати українську чи російську мови.

13.11.2025р. у відповідь на претензію ФОП ОСОБА_1 повідомив про відсутність підстав для задоволення претензії. Проте, враховуючи військовий стан в Україні, а також лояльне відношення магазину «МобіГід» до своїх покупців, запропонував повернути придбаний товар та отримати сплачені за нього кошти у порядку повернення товару, з яким позивач погодився.

ІV. Норми права, застосовані судом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Згідно з ч.1 ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

2. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Частиною 1 ст. 708 Цивільного кодексу України передбачено, що разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів врегульовані Законом України «Про захист прав споживачів»

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

За положеннями ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів» виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами чи договором.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги (ч.5 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до визначення термінів у статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» недолік - це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно -правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Відповідно до п.12 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст. 15акону України «Про захист прав споживачів» інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Купівля та продаж через інтернет, або електронна комерція, є сучасним способом здійснення торгівельних операцій, що включає в себе укладання договорів на відстані з використанням засобів дистанційного зв`язку. Це дозволяє здійснювати покупки та продажі товарів і послуг онлайн, без необхідності фізичної присутності покупця та продавця.

Детальні умови договору купівлі - продажу між сторонами було обумовлено з використанням он-лайн платформи Rozetka , а отже договір слід вважати укладеним.

Уклавши договір купівлі-продажу, після отримання товару позивач оплатив на рахунок відповідача з врахуванням доставки та комісії щодо післяплати в розмірі 15626,00 грн. Вартість придбаного товару становить 14 999,00 грн.

За твердженнями позивача отриманий ним товар не відповідає заявленим характеристикам та не може бути повноцінно використаний на території України, оскільки призначений лише для китайського ринку (CN ROM), продавець не надав доступної та достовірної інформації про планшет, що є істотними недоліками товару, а тому вимагав розірвання договору купівлі-продажу планшета та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник із вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Тільки сукупність чотирьох обов`язкових ознак недоліку надає підстави вважати його істотним недоліком із усіма правовими наслідками щодо задоволення вимог споживачів, та повернення грошових коштів, сплачених за товар на чому також наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.02.2018 року у справі № 661/67/16-ц (провадження № 61-2464св18).

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 559/388/17 зазначив, що саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 755/11237/17, від 26 січня 2022 року у справі № 755/5301/16, від 26 лютого 2025 року у справі № 619/3972/21.

Позивач не надав ані висновку експерта, ані акту діагностики/ дефектації, ані будь-яких об`єктивних технічних доказів, які б підтверджували неможливість використання планшета за цільовим призначенням чи наявність невідповідності «суттєво іншої, ніж передбачено договором» у значенні пункту 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Самі по собі твердження про необхідність «складних налаштувань», незручність користування або небажання виконувати базові налаштування пристрою не є доказом недоліку/істотного недоліку та не утворюють правової підстави для розірвання договору за статтею 8 Закону.

Окремо слід зазначити, що у листуванні, наданому Позивачем, відображено реакцію служби підтримки маркетплейсу та позицію продавця щодо звернення клієнта. Зокрема, зі змісту переписки «Rozetka - партнер» убачається, що продавець повідомляв про позначення азійської (китайської) версії прошивки на головному зображенні товару, а також зазначав, що після оформлення замовлення клієнта в телефонному режимі було поінформовано про особливості програмного забезпечення та можливість локалізації. Також вказано, що Позивач здійснив первинні налаштування, після чого заявив вимогу про повернення через небажання налаштовувати пристрій, і що продавець пропонував безоплатно виконати налаштування/локалізацію. Наведені обставини спростовують твердження позову про «приховування» інформації продавцем і підтверджують, що Позивач фактично відмовився від запропонованого способу врегулювання та усунення заявлених ним «незручностей», не довівши наявності недоліків товару.

Також слід зазначити, що із наданих сторонами матеріалів вбачається, що упаковку було відкрито, пломби пошкоджено, а пристрій увімкнено та здійснено первинні налаштування, що виключає повернення товару як «нового» у порядку статті 9 Закону. Водночас, для застосування механізму статті 8 Закону (неналежна якість) Позивач мав довести наявність недоліку/істотного недоліку та дотриматися процедури реалізації прав споживача, зокрема надати товар для перевірки якості/ діагностики, чого зроблено не було (ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів»).

За таких обставин твердження Позивача щодо «істотного недоліку» не підтверджені належними та допустимими доказами і зводяться до суб`єктивної оцінки.

Одночасно судом враховується, що відповідачем у відповіді на претензію було зазначено про можливість повернення придбаного товару та отримання сплачених за нього коштів у порядку повернення товару, однак товар не був переданий позивачем відповідачу, а також було відхилено пропозицію відповідача здійснити відповідні налаштування, які не влаштовували позивача.

Доводи позивача щодо порушення ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема описом товару з сайту, де було зазначено: Примітка: Планшет має азіатську версію підтримує кілька мов: англійську, китайську, корейську, японську (українську, російську є можливість налаштувати) і зазначено покроково як налаштувати українську чи російську мови.

З урахуванням викладеного, відсутності сукупності чотирьох обов`язкових ознак недоліку, які надають підстави вважати його істотним недоліком, суд дійшов переконання про відмову у задоволенні вимог про розірвання договору купівлі-продажу планшету та поверненню коштів сплачених за товар.

Відшкодування моральної шкоди є похідною вимогою від позовних вимог Позивача про розірвання договору купівлі - продажу, стягнення вартості планшету, які, як зазначено вище, не підлягають задоволенню, отже не підлягають задоволенню і вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Щодо позовних вимог до відповідача ТОВ «РОЗЕТКА.УА» судом враховується, що останній є неналежним відповідачем, оскільки діяв виключно як інформаційний посередник, не несе відповідальності за якість, комплектність чи відповідність товару, реалізованого продавцем через платформу. Отже, ТОВ «РОЗЕТКА.УА» не є продавцем чи виробником товару, не отримувало грошові кошти за товар, не є стороною договору купівлі-продажу товару, а тому є неналежним відповідачем, що є самостійною підставою для відмови в позові до відповідача ТОВ «РОЗЕТКА.УА» .

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому вимоги про стягнення з відповідача судових витрат також не підлягають задоволенню.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача (п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України).

У відзиві на позов представник відповідача ФОП Борисова Р.Ю. зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, в сумі 12000,00 грн. При цьому зробила заяву в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України, що докази витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Разом з цим, 14.04.2026р. на адресу суду надійшла заява представника відповідача ФОП Борисова Р.Ю. про розгляд справи без її участі, відповідно до якої просила суд стягнути на користь відповідача витрати на правничу допомогу.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 звертає увагу на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137, частина 8 статті141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (провадження № 61-9789св21).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідача ФОП ОСОБА_1 у справі представляла адвокат Шолох О.В. на підставі ордеру від 12.02.2026р., який виданий на підставі договору про надання правничої допомоги від 12.02.2026р.

На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу в суді представником відповідача надано:

- договір про надання правничої допомоги від 12.02.2026р., укладений між адвокатом Шолох О.В. та ОСОБА_1

- розрахунок оплати витрат на правову допомогу (акт виконаних робіт) від 19.02.2026р., згідно якого станом на 17.02.2026р. вартість наданої правової допомоги становить 10000,00 грн., а саме за надані послуги зі складання заяви про продовження процесуального строку у справі та відзиву на позов;

- квитанцію №3113643 від 19.02.2026р. про оплату послуг в розмірі 10000,00 грн.;

- розрахунок оплати витрат на правову допомогу (акт виконаних робіт) від 23.02.2026р., згідно якого вартість наданої правової допомоги становить 2000,00 грн. За участь в судовому засіданні 10.03.2026р., або в іншу дату визначену судом, у разі відкладення розгляду справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.

У питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної палати Верховного Суду у справі №922/445/19, де серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19 та № 910/16803/19.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) також акцентувала увагу на те, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Судом встановлено, що позивач не скористався своїм правом та не подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а тому з останнього підлягають стягненню на користь відповідача ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн., оскільки в задоволенні позову було відмовлено повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 80, 81, 141, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У позові ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» про захист прав споживачів, розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів та стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідачі: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ),

Товариство з обмеженою відповідальністю «Розетка. УА» (адреса реєстрації місця знаходження: вул. Миколи Міхновського, 8А, м. Київ, код ЄДРПОУ: 37193071).

Повне рішення складено 14.04.2026р.

Суддя: Лілія ГУРАЛЬ