Рішення № 135672550, 12.03.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1646/25

провадження № 2-о/691/33/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

за участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Городищенської міської ради Черкаської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

встановив :

ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Городищенської міської ради Черкаської області, звернулася до Городищенського районного суду Черкаської області із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У заяві заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дирдин Городищенського району Черкаської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Дирдинської сільської ради Городищенського району Черкаської області 26 серпня 2025 року, серії НОМЕР_1 , актовий запис №22. ОСОБА_2 був її батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 , відповідно до якого її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із: земельної ділянки площею 0,9569 га, розташованої в с. Дирдин, Черкаського (Городищенського) району, Черкаської області і була передана померлому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку, Серії ЯБ №158037, виданого на підставі розпорядження райдержадміністрації від 14.09.2004 року за №469, та зареєстровано в Книзі записів Державних Актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010578000021, кадастровий 7120382800:02:001:0327. Вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька. Для того, щоб оформити право власності на спадкове майно, вона звернулася до державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька на земельну ділянку в с. Дирдин Черкаського району Черкаської області. Проте, нотаріус оглянувши подані документи, повідомила, що вона, як спадкоємець за законом, в установлений законом термін спадщину після смерті батька не прийняла, тому відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 серпня 2025 року. За життя ОСОБА_2 заповітів не складав, що підтверджується інформаційною довідкою №82351429. Вище вказані обставини стали підставою звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів (а.с.1-6).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2025 року відкрито окреме провадження у цивільній справі та призначено судовий розгляд, з викликом сторін до суду (а.с.21).

Заявник ОСОБА_1 , будучи повідомленою про слухання справи, подала заяву від 12 березня 2026 року про розгляд цивільної справи без її участі, вказавши на підтримання заявлених вимог в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області, належно повідомлений про виклик до суду, не прибув, подав заяву від 12 березня 2026 року №1454/26 про судовий розгляд у відсутність представника, вказавши, що при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи, суд, приймає рішення про можливість розгляду справи у їх відсутність, остільки вважає, що у справі достатньо доказів для об`єктивного і можливого розгляду без їх участі, відповідно до поданих в суд письмових заяв. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, розглянувши заяву в межах заявлених вимог, вивчивши зміст заяв сторін, їх належне повідомлення, дослідивши докази у цивільній справі, приходить до висновку про її обгрунтованість та підстави до задоволення, в силу наступного.

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених вимог, суд керується наступним.

Відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

За змістом ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 316 ЦПК України, визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом та належними доказами встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України Серії НОМЕР_3 , заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , згідно довідки №7106-7002286981 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 2003 року фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.8-10). Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 Серії НОМЕР_5 , в графі батьки записано батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_2 (а.с.12). Згідно до довідки №165 виданої Дирдинським старостатом, Городищенської міської ради Черкаської області, ОСОБА_1 проживала без реєстрації за місцем проживання та здійснювала догляд за своїм батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с.15,11). Після смерті батька відкрилася спадщина, яка скаладається із земельної ділянки площею 0,9569 га, розташованої в с. Дирдин, Черкаського (Городищенського) району, Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку, Серії ЯБ №158037, виданого на підставі розпорядження райдержадміністрації від 14 вересня 2004 року за №469, та зареєстровано в Книзі записів Державних Актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010578000021, кадастровий 7120382800:02:001:0327 (а.с.13). За життя, згідно Інформаційній довідки зі Спадкового реєстру №82351429 спадкодавець ОСОБА_2 , заповіту не склав (а.с.17). Після смерті батька, ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Городищенської нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого на земельну ділянку в с. Дирдин, Черкаського район, Черкаської області, проте нотаріус відмовила у видачі свідоцтва, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 серпня 2025 року (а.с.14). Після чого за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті батька в Городищенській державні нотаріальній конторі відкрито спадкову справу №231/2025, що підтверджується Витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі №82351505 (а.с.16). Квитанція про сплату судового збору на користь Держави №369521859 від 24 жовтня 2025 року у визначеному розмірі 1211,20 грн. (а.с.7).

Підставою звернення заявника до суду є встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», Городищенський район Черкаської області був ліквідований і включений до складу нових Черкаського району та Звенигородського району.

За змістом ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Із змісту вивчених судом доказів, встановлено, що відмова спадкоємця ОСОБА_1 від спадщини після ОСОБА_2 , нотаріусом не зареєстрована, інші спадкоємці відсутні.

За ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до роз`яснень п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч.3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником, та оцінені судом.

Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення. Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, що передбачено ч.5 ст. 1268 ЦК України.

Частина 1 ст. 1297 ЦК України визначає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, ч.3 ст. 1296 ЦК України.

Відповідно до п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. При цьому має значення факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. Зазначені обставини є підставою для звернення із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013) Законодавець висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб. Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем. Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. У такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини. Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем. Для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Заявник просить на підставі наданих доказів, встановити факт постійного проживання із спадкодавцею на час відкриття спадщини, який надасть можливість їй вирішити питання оформлення і прийняття спадщини після померлого спадкоємця.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , судом встановлені відповідні факти і правові відносини. Метою встановлення заявленого факту ОСОБА_1 є реалізація, як заявником, права на спадкування спадкового майно після померлого батька ОСОБА_2 .. Вирішуючи справу, суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права та інтересу на момент звернення до суду заявника, а також визначив, чи відповідає обраний заявником спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права заявника. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Заявником, відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, належним чином доведено обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог щодо встановлення такого факту.

Під час судового розгляду цивільної справи встановлено безспірно, із вище досліджених доказів, що заявник ОСОБА_1 , на час відкриття спадщини, проживала разом зі спадкоємцем ОСОБА_2 як донька і батько, встановлення даного факту необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , і, відповідно, заявник не може довести такий факт інакше, ніж у спосіб встановлення факту в судовому порядку. Спору про право не встановлено, жодна особа не оспорює спадкові права заявника, яка є єдиним спадкоємцем, яка виявила бажання вступити у право спадкування.

Встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини породжує для заявника юридичні наслідки, та надасть можливість підтвердити факт нотаріусу при вирішенні питання про прийняття спадщини, остільки іншим шляхом, крім судового порядку це зробити неможливо. Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вищезазначених вимог заявника.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.3 СК України, ст.ст.29, 1216-1218, 1220, 1221, 1261, 1277, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 4, 9, 13, 76, 81, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 316, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Городищенської міської ради Черкаської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_2 .

Копію рішення направити сторонам по справі, для відому.

Рішення суду набирає законної сили протягом тридцяти днів та може бути оскаржене.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Відомості про сторін:

Заявник: особа 1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: особа 2 Городищенська міська рада, площа Миру №8, Черкаський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 33965401.

Суддя О. М. Савенко