Ухвала суду № 135670965, 13.04.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1500/26

Провадження № 1-в/545/131/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 рокум. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві подання начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» відносно засудженої

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, незаміжньої, з середньою освітою, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

раніше судима:

-30.11.2012 року Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ст. 309 ч.1, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік.

-01.02.2013 року Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ст. 309 ч.2, 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнена 10.07.2014 року на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року.

-28.11.2019 року Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.1, 75, 76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. Знята з обліку 23.06.2020 року у зв`язку з новим засудженням за вироком від 18.05.2020 року. (Справа № 183/6062/19)

-18.05.2020 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.2, 70 ч.4, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців. Поставлена на облік 23.06.2020 року. (Справа № 183/7629/19)

-24.10.2023р. Дніпропетровської області за ст. 185 ч.4, 190 ч.2, 70 ч.1, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки. (Справа № 183/9519/23).

засуджена:

-15.01.2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.4, 71 ч.1, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. (Справа № 183/8902/22). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16.05.2024 року вирок від 15.01.2024 року змінити в частині призначеного покарання, виключити з вироку ст. 185 ч.4, 70 ч.1 КК України покарання за епізодами від 27.11.2022 року та 01.12.2022 року, вважати засудженою за ст. 185 ч.4, 70 ч.4, 71 ч.1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, в іншій частині вирок без змін.

-22.02.2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 190 ч.2, 185 ч.4, 70 ч.1, 71 ч.1 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.04.2024 року вирок від 22.02.2024 року змінити, вважати засудженою за ст. 185 ч.4, 70 ч.4, 190 ч.2, 71 ч.1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. (Справа № 183/13015/23)

-08.07.2024 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.4, 357 ч.1, 357 ч.3, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 5 років 7 місяців позбавлення волі. (Справа № 179/1075/23)

-16.10.2025 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 185 ч.4, 70 ч.4 КК України до 5 років 7 місяців позбавлення волі. (Справа № 183/1781/24)

-09.12.2025 року ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області визначити порядок застосування призначеного покарання вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 року та Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 року відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, визначити остаточне покарання 5 років 7 місяців позбавлення волі. 04.03.2026 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою на вирок Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 року закрито.

про звільнення від покарання і пом`якшення покарання,-

ВСТАНОВИВ:

До Полтавського районного суду Полтавської області з Полтавського апеляційного суду на новий розгляд надійшло подання начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» відносно засудженої ОСОБА_4 , в обґрунтування якого посилаються на те, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В силу ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотню дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Представник адміністрації виправної колонії та засуджена ОСОБА_4 надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Прокурор не заперечував проти задоволення подання.

Дослідивши матеріали особової справи, суд прийшов до наступного висновку.

Частина перша статті 5 КК України встановлює правило за яким закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до ст. 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян за ч. 1 ст. 51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у частині злочинів або кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Таким чином, два неоподаткованих мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Зміна максимального розміру дрібного викрадення чужого майна із 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян є зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки в тексті кримінального закону цей розмір не визначений і він вказаний в ст. 51 КУпАП.

Судом встановлено, що 28.11.2019 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 визнано винною за ч. 1 ст. 185 КК України та їй призначене покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шість) місяців позбавлення волі. На підставі ст.75КК України- звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_4 скоїла крадіжку майна 22.08.2019 року на суму 450,09 грн.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги за період з 01.07.2019р. по 30.11.2019р. складав 1003,50 грн. (50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня). Тобто, 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складали суму 2007,00 грн. Таким чином, станом на день розгляду клопотання відповідальність за вищевказані дії ОСОБА_4 передбачена ст. 51 КУпАП, а тому, у зв`язку з частковою декриміналізацією, введену новим Законом, на підставі ст. 5 КК України, суд вважає необхідним звільнити останню від відбування покарання за вищевказаним вироком за ч. 1 ст. 185 КК України.

18.05.2020 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання з покаранням, призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 року остаточно визначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_4 скоїла крадіжку майна 08.10.2019 року на суму 1899,00 грн.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги за період з 01.07.2019р. по 30.11.2019р. складав 1003,50 грн. ((50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня). Тобто, 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складали суму 2007,00 грн. Таким чином, станом на день розгляду клопотання відповідальність за вищевказані дії ОСОБА_4 передбачена ст. 51 КУпАП, а тому, у зв`язку з частковою декриміналізацією, введену новим Законом, на підставі ст. 5 КК України, суд вважає необхідним звільнити останню від відбування покарання за вищевказаним вироком за ч. 2 ст. 185 КК України.

24.10.2023 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та призначено їй покарання:

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років;

-за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного їй покарання з випробуванням строком на три роки.

Зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_4 :

-скоїла крадіжки майна: 13.04.2023р.. на суму 968,60 грн., 23.04.2023р. на суму 968,60 грн., 29.05.2023р. на суму 1452,90грн., 02.06.2023р. на суму 477,30грн., 28.07.2023р. на суму 1452,90 грн.;

-заволоділа чужим майном шляхом обману 24.04.2023р. на суму 900,00 грн., 25.04.2023р. на суму 1000,00 грн., 02.05.2023р. на суму 1005,00грн., 03.05.2023р. на суму 1005,00грн., 03.05.2023р. на суму 1050,00грн., 04.05.2023р. на суму 1050,00 грн., 04.05.2023р. на суму 1020,00грн., 05.05.2023р. на суму 1100,00грн., 05.05.2023р. на суму 1000,00грн., 08.05.2023р. на суму 1100,00 грн., 12.05.2023р. на суму 1050,00грн., 12.05.2023р. на суму 1000,00грн., 13.05.2023р. на суму 1060,00 грн., 15.05.2023р. на суму 1060,00грн.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. складав 1342,00 грн. (50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня). Тобто, 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складали суму 2684,00 грн. Таким чином, станом на день розгляду клопотання відповідальність за вищевказані дії ОСОБА_4 передбачена ст. 51 КУпАП, а тому, у зв`язку з частковою декриміналізацією, введену новим Законом, на підставі ст. 5 КК України, суд вважає необхідним звільнити останню від відбування покарання за вищевказаним вироком за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України.

15.01.2024 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні 24.09.2022 року кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання- п`ять років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.05.2020 року, остаточно призначено покарання- п`ять років один місяць позбавлення волі.

Також, визнано винуватою у вчиненні 27.11.2022 року кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання- п`ять років позбавлення волі, у вчиненні 01.12.2022 року кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання- п`ять років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначено остаточне покарання шляхом часткового скрадання призначених покарань- п`ять років три місяці позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначено остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.05.2020 року та вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.10.2023р.- п`ять років шість місяців позбавлення волі.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16.05.2024 року виключено з вироку рішення про призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років (за епізодами від 27.11.2022 року та 01.12.2022 року), а також призначення покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України.

Вважати ОСОБА_4 засудженою за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.01.2024 року та вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.10.2023р. визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.05.2020 року та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

Зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_4 скоїла крадіжки: 24.09.2022р. на суму 531,00 грн., 27.11.2022р. на суму 1660,67 грн., 01.12.2022р. на суму 1674,40 грн.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги за період з 01.07.2022р. по 30.11.2022р. складав 1300,00 грн. (50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня). Тобто, 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складали суму 2600,00 грн. Таким чином, станом на день розгляду клопотання відповідальність за вищевказані дії ОСОБА_4 передбачена ст. 51 КУпАП, а тому, у зв`язку з частковою декриміналізацією, введену новим Законом, на підставі ст. 5 КК України, суд вважає необхідним звільнити останню від відбування покарання за вищевказаним вироком за ч. 4 ст. 185 КК України.

22.02.2024 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 визнано винуватою за ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 185 КК України та призначено їй покарання:

-за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 р. у справі № 183/9519/23, та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк шість років один місяць.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.04.2024 року вважати ОСОБА_4 засудженою за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначеного за цим вироком покарання та попереднього покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.10.2023р., остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.

Вважати ОСОБА_4 засудженою за ч. 2 ст.190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч. 1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного цим вироком покарання невідбутої частини покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.10.2023р., остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.

Зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_5

-вчинила таємне викрадення чужого майна: 19.08.2023р. на суму 606 грн. 86 коп. (епізод №10); 23.08.2023р. на суму 578 грн. 19 коп. (епізод № 14); 28.08.2023р. на суму 1726 грн. 60 коп. (епізод № 15); 29.08.2023р. на суму 1140 грн. 43 коп. (епізод № 16); 01.09.2023р. на суму 1348 грн. 90 коп. (епізод № 18); 05.09.2023р. на суму 1323 грн. 60 коп. (епізод № 20); 18.09.2023р. на суму 745 грн. 00 коп. (епізод № 23);

-повторно заволоділа чужим майном шляхом обману: 10.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 1); 10.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 2); 11.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 3); 15.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 4); 15.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 5); 15.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 6); 16.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 7); 17.08.2023 року на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 8); 17.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 9); 19.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 11); 21.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 12); 21.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 13); 10.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 1); 31.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 17); 01.09.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 19); 21.09.2023р. на суму 1863 грн. 33 коп. (епізод № 24);

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. складав 1342,00 грн. (50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня). Тобто, 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складали суму 2684,00 грн. Таким чином, станом на день розгляду клопотання відповідальність за вищевказані дії ОСОБА_4 передбачена ст. 51 КУпАП, а тому, у зв`язку з частковою декриміналізацією, введену новим Законом, на підставі ст. 5 КК України, суд вважає необхідним звільнити останню від відбування покарання за вищевказаним вироком по зазначеним епізодам за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України.

Проте, зазначений у вироку розмір нанесеної матеріальної шкоди по епізодам: 11.09.2023р. на суму 3427 грн. 67 коп. (епізод № 22); 07.10.2023р. на суму 3595 грн. 00 коп. (епізод № 26); 06.09.2023р. на суму 2939 грн. 00 коп. (епізод № 21); 06.10.2023р. на суму 4190 грн. 00 коп. (епізод № 25); 24.10.2023р. на суму 8639 грн. 00 коп. (епізод № 27) перевищує два неоподаткованих мінімуми доходів громадян (2684,00 грн.), що діяли з 01.07.2023р. по 30.11.2023р., то відповідальність за вчинені нею діяння не підпадає під дію статті 51 КУпАП як дрібне викрадення чужого майна. У зв`язку з цим, суд приходить до переконання, що визначених законом підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання або пом`якшення покарання немає.

08.07.2024 року вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України та призначено їй покарання:

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

-за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

-за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.01.2024 року, зміненого ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16.05.2024 року, та покарання, призначеного за даним вироком, остаточно визначено покарання у вигляді 5 (п`яти) років 7 (семі) місяців позбавлення волі.

Зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна: 26.04.2023р. на суму 1550 грн. 00 коп.; 26.04.2023 року на суму 1000 грн. 00 коп.,

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. складав 1342,00 грн. (50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня). Тобто, 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складали суму 2684,00 грн. Таким чином, станом на день розгляду клопотання відповідальність за вищевказані дії ОСОБА_4 передбачена ст. 51 КУпАП, а тому, у зв`язку з частковою декриміналізацією, введену новим Законом, на підставі ст. 5 КК України, суд вважає необхідним звільнити останню від відбування покарання за вищевказаним вироком за ч. ч. 4 ст. 185 КК України.

16.10.2025 року вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 визнано винуватою за ч. 4 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.01.2024 року, зміненим в частині покарання ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16.05.2024 року та вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 року, змінено в частині покарання ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.04.2024 року з покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно призначено покарання у виді 5 (п`яти) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна 26.04.2023р. на суму 1550 грн. 00 коп.; 26.04.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги за період з 01.01.2023р. по 31.12.2023р. складав 1342,00 грн. (50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня). Тобто, 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складали суму 2684,00 грн.

Проте, зазначений у вироку розмір нанесеної матеріальної шкоди перевищує два неоподаткованих мінімуми доходів громадян (2684,00 грн.), то відповідальність за вчинені нею діяння не підпадає під дію статті 51 КУпАП як дрібне викрадення чужого майна. У зв`язку з цим, суд приходить до переконання, що визначених законом підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання або пом`якшення покарання немає.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 09.12.2025 року визначено ОСОБА_4 порядок застосування призначених покарань вироками Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 та Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2024, зміненого ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.04.2024 року. Та відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2024р., зміненого ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.04.2024, за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 71 КК України більш суворим покаранням призначеним вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України визначено засудженій ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років сім місяців.

У зв`язку з декриміналізацією призначених ОСОБА_4 покарань, суд вважає не застосовувати:

-ч. 4 ст. 70 КК України по вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.05.2020 року- щодо часткового складання з покаранням, призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 року;

-ч. 1 ст. 71 КК України по вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 15.01.2024 року- щодо часткового приєднати невідбутої частини покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.05.2020 року;

-ч. 1 ст. 71 КК України по вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 року- щодо частково приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 року;

-ч. 4 ст. 70 КК України по вироку Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 року- щодо часткового складання покарань за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.01.2024 року, зміненого ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16.05.2024 року, та покарання, призначеного за даним вироком;

Разом з тим, підлягає застосуванню ч. 1 ст. 70 КК України у наступних вироках.

По вироку Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 року- щодо поглинання менш суворого покарання більш суворим, за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України. А тому, ОСОБА_4 за вказаним вироком, з урахуванням ухвали Дніпровського апеляційного суду від 18.04.2024 року, слід визначити покарання за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України у вигляді 5 (п`яти) років 3 (трьох місяців) позбавлення волі.

По вироку Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 року- щодо поглинання менш суворого покарання більш суворим. А тому, ОСОБА_4 за вказаним вироком слід визначити покарання за ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України у вигляд 2 (двох) років обмеження волі.

Також, підлягає застосуванню ч. 4 ст. 70 КК України по вироку Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 року- щодо часткового складання покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 року, який змінено в частині покарання ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.04.2024 року.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання,- у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7(крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи суму викраденого майна, за яку було засуджено ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що на останню розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024р., який набрав чинності 09.08.2024р., яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21(провадження № 51-2555кмо24), де вказав, що Закон № 3886-IX є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

За таких обставин, подання підлягає задоволенню, а ОСОБА_4 підлягає звільненню від призначеного судом покарання за вироками суду за діяння, кримінальна караність яких усунута.

При цьому, суд саме звільняє засуджену від відбування покарання, а не приводить вирок суду у відповідність до нового Закону, оскільки таке приведення у випадку декриміналізації діянь, за які особа була засуджена, фактично є скасуванням або зміною вироку, що виходить за межі повноважень суду, який не ухвалював зазначений вирок, на стадії його виконання.

Крім того, суд зазначає, що декриміналізація окремого епізоду не може вплинути на кваліфікацію дій засудженої та міру призначеного їй покарання.

Керуючись ст. 369, 376, 537, 539 КПК України, ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст.74 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№ 65)» відносно засудженої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від покарання і пом`якшення покарання - задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв`язку з усуненням Законом № 3886-IX від 18.07.2024 року караності діяння, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання призначеного:

-28.11.2019 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України;

-18.05.2020 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України;

-24.10.2023 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України;

-15.01.2024 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України;

-22.02.2024 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України (по епізодам від: 10.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 1); 10.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 2); 11.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 3); 15.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 4); 15.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 5); 15.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 6); 16.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 7); 17.08.2023 року на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 8); 17.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 9); 19.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 11); 21.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 12); 21.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 13); 10.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 1); 31.08.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 17); 01.09.2023р. на суму 1000 грн. 00 коп. (епізод № 19); 21.09.2023р. на суму 1863 грн. 33 коп. (епізод № 24)), за ч. 4 ст. 185 КК України (по епізодам від: 19.08.2023р. на суму 606 грн. 86 коп. (епізод №10); 23.08.2023р. на суму 578 грн. 19 коп. (епізод № 14); 28.08.2023р. на суму 1726 грн. 60 коп. (епізод № 15); 29.08.2023р. на суму 1140 грн. 43 коп. (епізод № 16); 01.09.2023р. на суму 1348 грн. 90 коп. (епізод № 18); 05.09.2023р. на суму 1323 грн. 60 коп. (епізод № 20); 18.09.2023р. на суму 745 грн. 00 коп. (епізод № 23));

-08.07.2024 року вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженою:

-22.02.2024 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі;

-08.07.2024 року вироком Магдалиніського районного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 (двох) років обмеження волі.

-16.10.2025 року вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 (п`яти) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

З урахуванням ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 09.12.2025 року, якою визначений порядок застосування призначених покарань вироками Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 року та Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 року (зміненого ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.04.2024 року), остаточно вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що відбуває покарання: за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2024 року за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України; за вироком Магдалиніського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 року за ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України; за вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 року за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, у вигляді 5 (п`яти) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення.

СуддяОСОБА_6