Ухвала суду № 135663737, 13.04.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/254/26

Провадження №2/672/360/26

УХВАЛА

13 квітня 2026 року м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., у ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка в порядку спрощеного провадження, з повідомленням сторін, цивільної справи №672/254/26 за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» до ОСОБА_1 ,

про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

ТДВ «СК Гардіан» звернулося із позовом про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу до відповідача, пояснивши, що останній безпідставно відмовляється сплатити позивачу страхове відшкодування в сумі 156800 грн. 00 коп.

Відповідач ОСОБА_1 надіслав на адресу суду клопотання про передачу справу за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва, мотивуючи його тим, що він вже 15 років проживає та працює у Шевченківському районі міста Києва. Також посилається, що сама подія дорожньо-транспортної пригоди також відбулась у вказаному районі міста Києва.

Представник позивача надіслав суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Вирішуючи по суті заяву відповідача про передачу справи за підсудністю, суд приходить до такого висновку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідач стверджує у поданій заяві що позов мав би бути пред`явлений за місцем його фактичного перебування, тобто до Шевченківського районного суду міста Києва. Відомості про таке місце перебування відповідача повідомлені ним виключно з його слів.

При вирішенні даного питання судом, крім чітких та однозначних положень ЦПК України, враховується також правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати ВС від 24.06.2024 у справі № 554/7669/21.

Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ст. 27 ЦПК України).

Згідно зі ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення ч.1 ст.27, ч.1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Відповідно до ч.1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Верховний Суд зазначає, що звернення позивача до суду з позовом за місцем його перебування без підтвердження реєстрації, не відповідає вимогами статті 28 ЦПК України.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Подібні за змістом висновки містяться також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 536/1267/18 (провадження № 61-1182св19).

Щодо тверджень відповідача про можливість застосування правил альтернативної підсудності, передбачених ст..28 ЦПК України.

Дійсно, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди (ч.6 ст.28 ЦПК України).

Разом із цим відповідач не звернув увагу на те, що вказана норма надає право вибору суду, до якого звертатись не відповідачу, а саме позивачу, що прямо випливає із назви статті 28 ЦПК України «Підсудність справ за вибором позивача».

За таких обставин, клопотання відповідача ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю є безпідставним.

Керуючись ст. 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 , про передачу справу за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва відмовити.

Судове засідання у справі, у зв`язку з неявкою відповідача, відкласти на 30 квітня 2026 року о 14.00 год., повідомивши сторони про день, час та місце розгляду справи (приміщення суду по вул. Шевченка 48 у м. Городок, Хмельницького району, Хмельницької області).

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: