Вирок № 135663596, 14.04.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/172/26

Провадження №1-кп/951/35/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зборів Тернопільської області, який зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, особи з інвалідністю 3 групи, з середньою освітою, одруженого, не депутата, тимчасово не працюючого, в якого на утриманні є неповнолітні діти, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України

у с т а н о в и в:

постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 3/607/6523/2025 від 25.09.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Водночас 23.01.2026, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено у ОСОБА_4 , який перебував за місцем свого проживання на АДРЕСА_2 , якому достовірно було відомо про вищевказане судове рішення щодо позбавлення його права керування транспортними засобами виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на умисне невиконання вказаної постанови суду в частині позбавлення його права керувати транспортними засобами.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на невиконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 3/607/6523/2025 від 25.09.2025 в частині позбавлення його права керування транспортними засобами ОСОБА_4 , будучи ознайомленим із вищевказаною постановою, маючи реальну можливість її виконати, однак діючи умисно та підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, сів за кермо транспортного засобу та почав керувати ним за таких обставин.

Так 23.01.2026 близько 16:18 ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом марки «Renault Megane» з державним номерним знаком НОМЕР_1 здійснював рух автомобільною дорогою в межах населеного пункту с. Геленки Тернопільського району Тернопільської області, де був зупинений працівниками сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за порушення вимог п. 31.4.3 Правил дорожнього руху, а саме керування водієм транспортним засобом, що має несправності.

Тож ОСОБА_4 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений тимчасово виконуючим обов`язки слідчого СВ ВП № 1 Тернопільського РУП ГУ НП в Тернопільській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 4 березня 2026 року та затверджений прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_7 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення йому суті обвинувачення визнав себе винним повністю, щиро розкаявся та надав показання, які повністю відповідають висунутому обвинуваченню.

На підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого, що повністю визнав свою вину, інші докази, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, судом не досліджувались.

Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах, доведена повністю, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та зокрема те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Ураховується й особа обвинуваченого, який має інвалідність 3 групи, на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , раніше несудимий, на обліку у психіатра, нарколога не перебуває, його відношення до скоєного.

За вчинення нетяжкого злочину, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 382 КК України передбачено покарання у виді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Найбільш м`яким покаранням, яке передбачено за вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення є штраф.

Тож відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень призначити покарання в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

Суд переконаний, що за викладених обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався, процесуальні витрати у справі відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 550 /п`ятисот п`ятдесят/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 9 350 /дев`ять тисяч триста п`ятдесят/ гривень.

Речові докази:

- DVD-R диск з відеозаписами з відеореєстраторів працівників поліції залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок суду виготовлений у нарадчій кімнаті в одному примірнику 14.04.2026.

Суддя ОСОБА_1