Рішення № 135659942, 14.04.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/572/26

РІШЕННЯ

іменем України

14 квітня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №222650010625 від 20.10.2025, зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 20.07.1983 по 25.04.1995, з 20.05.1999 по 30.11.1999, з 06.06.2003 по 31.12.2003, зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії. В обґрунтування позову зазначає, що відповідачі протиправно не зарахували їй до страхового стажу для призначення пенсії відповідні періоди роботи попри те, що вони належним чином підтверджуються наданими документами, зокрема записами трудової книжки.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відзиві просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що спірним рішенням позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з недостатністю необхідного страхового стажу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у відзиві також посилається на ці ж обставини.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявності страхового стажу зокрема з 1 січня 2025 по 31 грудня 2025 - від 22 до 32 років. Необхідний стаж для призначення пенсії за віком становить з 01.01.2022 по 31.12.2022 не менше 29 років.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі також - Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з приписів Порядку №637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.

Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Водночас, працівник не несе відповідальності за правильність заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особою самостійно. Більше того, окремі недоліки заповнення трудової книжки, навіть якщо вони мають місце, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди трудового стажу.

Трудовим законодавством України не передбачено можливості працівнику здійснювати контроль за правильністю ведення обліку та заповнення роботодавцем трудової книжки, тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а звернув увагу на те, що певні недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування до страхового стажу відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 29.09.2025 виповнилось 63 роки, що вбачається з відомостей паспорта, копія якого є у справі.

13.10.2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.10.2025 №222650010625 позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Визнаний пенсійним органом страховий стаж для визначення права на пенсію за віком з врахуванням положень абз. 3 п.1 ч.1 ст. 3-1 розділу ХV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 14 років 10 місяців 26 днів.

Із тексту рішення встановлено, що за результатами розгляду документів позивачці не зараховані такі періоди роботи:

- з 20.07.1983 по 25.04.1995, оскільки відсутня дата наказу на звільнення;

- з 20.05.1999 по 30.11.1999, оскільки відсутня назва підприємства, куди була прийнята заявниця, відсутній договір;

- з 06.06.2003 по 31.12.2003, оскільки назва підприємства на печатці, якою завірено запис про звільнення (СТОВ "Промінь") не відповідає назві підприємства, куди була зарахована заявниця (бригада №4 с. Поляни), довідку про реорганізацію до заяви не долучено.

Періоди роботи з 01.02.2003 зараховані за даними в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Із змісту записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка належить позивачці, встановлено наступне:

- 20.07.1983 - прийнята на посаду оператора 3 класу ділянки обміну тимчасово;

- 25.01.1995 (а не як у рішенні 25.04.1995) - звільнена у зв`язку з реорганізацією структури Шепетівського райвузла;

- 26.01.1995 прийнята оператором зв`язку по переведенню з Шепетівського райвузла;

- 12.05.1998 звільнена у зв`язку зі скороченням чисельності працівників;

- 20.05.1999 - прийнята на сезонні роботи по договору;

- 30.11.1999 - звільнена з роботи;

- 06.06.2003 - прийнята різноробочою, робітником на низькооплачувані роботи;

- 01.12.2004 - звільнена за згодою сторін.

Встановлено, що зазначені записи трудової книжки позивачки містять посилання на відповідні накази про прийняття на роботу та про звільнення, відбитки печаток, підписи уповноважених осіб.

Доводи відповідача про те, що при звільненні 25.04.1995 не зазначена дата наказу, що начебто є порушенням пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, не підтверджуються належними доказами.

Як вбачається із запису трудової книжки №8, на сторінках 4, 5 міститься запис про звільнення 25.01.1995 (а не 25.04.1995, як помилково зазначає відповідач) Водночас, на сторінках 67 міститься продовження відповідного запису із зазначенням реквізитів наказу, зокрема його дати. Також наявний відбиток печатки та підписи. Отже, до страхового стажу позивачки слід зарахувати період роботи по 25.01.1995. Після вказаної дати позивачка була переведена у інший підрозділ, де вона продовжила роботу, отже період до 25.04.1995, який фактично не був зарахований відповідачем, слід зарахувати до страхового стажу, адже він не спростовується належними доказами.

Крім того, безпідставними є доводи відповідача про те, що при прийнятті позивачки на роботу 20.05.1999 не зазначено назву підприємства. Оскільки відповідний запис містить відбиток печатки, що дає можливість ідентифікувати роботодавця, а пенсійний орган у разі необхідності уповноважений перевірити такі відомості, посилання відповідача на ці обставини не є обґрунтованим.

Що стосується доводів про розбіжності щодо підтвердження періоду роботи позивачки у період з 06.06.2003 по 31.12.2003, суд виходить з такого.

Відповідно до архівної довідки №01/21/642 від 27.08.2025, виданої виконавчим комітетом Шепетівської міської ради, ОСОБА_1 у 2003 перебувала у трудових відносинах із СТОВ «Промінь». Згідно з архівною копією №С-438/04-08 від 27.10.2025, виданою архівним відділом Шепетівської районної державної адміністрації, наказом СТОВ «Промінь» (с. Новичі Шепетівського району Хмельницької області) від 06.06.2003 №20 (а) ОСОБА_1 прийнято на роботу різноробочою до бригади с. Поляна. Зазначені документи узгоджуються із записами трудової книжки та підтверджують роботу позивачки у вказаний період. Отже, період роботи з 06.06.2003 по 31.12.2003 є належним чином підтвердженим, тоді як доводи відповідача щодо наявності розбіжностей є непідтвердженими належними доказами.

Суд виходить з того, що трудова книжка працівника є належною підставою для підтвердження стажу роботи для призначення (перерахунку) пенсії. В свою чергу, незарахування періодів роботи до страхового стажу через можливі виправлення або нечіткість у записах трудової книжки, за що працівник не відповідає, є необґрунтованим. Оскільки працівник не відповідає за правильність оформлення записів трудової книжки/документації і не може контролювати процес їх заповнення, на нього не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності таких даних.

Наявними у справі доказами не спростовано те, що позивачка у спірні періоди працювала на вказаних роботах та отримувала заробітну плату.

Зважаючи на вказані вище обставини, прийняте відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії, що ґрунтується на незарахуванні (невизнанні) частини наявного у неї страхового стажу, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Належним відповідачем у частині позовних вимог про зобов`язання зарахувати періоди страхового стажу та повторно розглянути заяву про призначення пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке в порядку екстериторіальності здійснило розгляд заяви позивачки та прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі № 240/16372/23.

Оскільки пенсійні органи не довели правомірності прийнятого рішення і доводи позивачки належними доказами не спростували, позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.10.2025 №222650010625 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 20.07.1983 по 25.04.1995, з 20.05.1999 по 30.11.1999, з 06.06.2003 по 31.12.2003, повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 13.10.2025 та прийняти рішення відповідно до вимог закону з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1331,20 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 квітня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Надії Алексєєнко, 106,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49008 , код ЄДРПОУ - 13486010) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя І.С. Козачок