Ухвала суду № 135659860, 14.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

14 квітня 2026 року Справа № 520/8676/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши у приміщенні суду в м Харкові матеріали адміністративного позову Державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00554492411 від 11.12.2025 р. (Форма «Д») про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 347270,41 грн. та пені (відповідно до пп.129.1.4. п.129.1. ст.129 ПКУ) у розмірі 304806,63 грн. за несвоєчасну сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період січень - грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-грудень 2020 року та січень- грудень 2021 року на суму 2084048,59 грн, в т.ч. березень 2020 року - листопад 2021 року (період дії карантину) на суму 638197,41 грн.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00554782411 від 11.12.2025 р. (Форма «Д») про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 8856,02 грн. та пені (відповідно до пп. 129.1.4. п. 129.1. ст.129 ПКУ) у розмірі 530,39 грн. за несвоєчасну сплату до бюджету військового збору до або під час виплати доходу за період серпень 2017 року, вересень 2017 року, грудень 2017 року, січень-липень 2018 року, жовтень - грудень 2018 року, березень - квітень 2019 року, серпень 2019 року, грудень 2019 року, лютий - грудень 2020 року, січень - листопад 2021 року в загальній сумі 89639,61 грн., в т.ч. березень 2020 року - листопад 2021 року (період дії карантину) на суму 54215,50 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суд, перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали на наявність та відсутність підстав для повернення позовної заяви, залишенні її без розгляду чи відмови у відкриті провадження в адміністративній справі, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України встановив наступне.

Як убачається з матеріалів справи позовну заяву від позивача підписано керуючим припиненням Артуром Матевосяном.

Згідно з ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Суд зазначає, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Таким чином, представництво юридичної особи може здійснюватися виключно або через особу, яка діє в порядку самопредставництва, або через адвоката.

29 грудня 2019 року набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» (далі - Закон №390-IX). Відповідно до цього Закону правила самопредставництва юридичної особи були поширені не тільки на її керівника та членів виконавчого органу, але й на будь-кого іншого, хто уповноважений діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Суд зазначає, що згідно з пояснювальною запискою до законопроекту №2261 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» від 15.10.2019, який 18.12.2019 ухвалено як Закон №390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви у матеріалах позову немає жодного документа (як-то, положення, трудового договору (контракту), наказу про призначення та посадової інструкції), який би засвідчував можливість підписанта діяти від імені позивача за правилами самопредставництва останнього, як і немає підтвердження того, що підписант є адвокатом.

Дійсно, згідно ч.3 ст.55 КАС України за правилами самопредставництва є можливість участі юридичної особи у справі через її працівника. Однак він має бути уповноваженим діяти від імені цієї особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом). Натомість, підписант не надав суду ніяких підтверджень того, що коло його трудових (посадових) обов`язків охоплювало можливість діяти від імені позивача у суді за правилами самопредставництва.

Отже відомості, стосовно повноважень на підтвердження можливості вчиняти дії представником від імені позивача, згідно статуту, положення, трудового договору (контракту), ордеру, у тому числі підписувати позовні заяви, станом на день подачі позовної заяви до суду - відсутні.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 18.03.2019 року по справі №821/917/18, від 21.01.2019 року по справі №759/15196/17, від 15.01.2019 року по справі №806/2053/18, від 24.01.2018 по справі №820/2794/17.

Таким чином, доказів щодо уповноваження підписанта на вчинення будь-яких процесуальних дій у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надано.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позов від імені юридичної особи, підписано особою, яка не підтвердила повноважень діяти у справі за правилами самопредставництва, тобто не надала підтвердження того, що згідно із законом, статутом, трудовим договором (контрактом), посадовою інструкцією чи ордером уповноважена діяти від імені позивача.

Правовий висновок аналогічного змісту (щодо правил самопредставництва) викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21).

Викладене свідчить про те, що до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували надання повноважень представнику щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду. Викладене, у свою чергу свідчить, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.

Крім іншого, суд вважає за необхідне підкреслити, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого ордеру або довіреності унеможливлює встановити волевиявлення довірителя на надання повноважень адвокату щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, адже в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують правомочності адвоката.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Так, у справі №990/55/22 від 23.06.2022 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що підставою для повернення позовної заяви згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС визначено випадок, коли позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду не вбачає порушення права особи на доступ до суду у зв`язку з поверненням позову. Повернення, яке зумовлено недотриманням позивачем положень КАС у частині вимог до оформлення позовної заяви, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС).

Згідно з положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Державного підприємства «Український державний інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бадюков Ю.В.