Ухвала суду № 135659746, 13.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

13 квітня 2026 року Справа № 520/24789/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області (вул. Слобожанська, буд. 26, м. Люботин, Харківський район, Харківська область, 62433), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області (ЄДРПОУ 33814659), яка полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 14.09.2024, реєстраційний номер ЗВ-14.09.2024-346803 та заяви від 28.06.2025 про надання компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України від 06.01.2025 №62, затвердженого Виконавчим комітетом Люботинської міської ради Харківської області;

- зобов`язати Виконавчий комітет Люботинської міської ради Харківської області (ЄДРПОУ 33814659) внести відомості про зруйноване майно за адресою: АДРЕСА_2 до Реєстру пошкодженого та знищеного майна;

- зобов`язати Виконавчий комітет Люботинської міської ради Харківської області (ЄДРПОУ 33814659) забезпечити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 14.09.2024, реєстраційний номер ЗВ-14.09.2024-346803 та заяви від 28.06.2025 про надання компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 за категорією пошкодження будинку ІІ, з урахуванням висновків технічного звіту №95/0504-2024-ТЗ від 28.10.2024 ФОП ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) атестована особа: ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат: АЕ 002639) та технічного звіту №48-06/25-ТЗ від 14.05.2025, ФОП ОСОБА_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), сертифікований експерт: АЕ 007170.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Ухвалою від 03.04.2026 року позовну заяву - залишено без руху, надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та інші докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення, ніж ті, що вже зазначені у позовній заяві та відповіді на відзив.

На виконання ухвали, позивачем подано заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити його.

При цьому, лише листом від 01.08.2025 відповідач повідомив про відсутність підстав для перегляду рішення від 06.01.2025 №62 «Про відмову в наданні компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 ». Отже, підставою для звернення до суду стало не саме рішення від 06.01.2025 №62, а саме відмова відповідача у перегляді вказаного рішення, з урахуванням отриманих звітів, складених за результатами обстеження житлового будинку, зокрема звіту №48-06/25-ТЗ від 14.05.2025.

Більш того, аргументи щодо ознайомлення позивача із спірним рішенням 08.01.2025 через мобільний додаток Порталу Дія не впливають на момент ознайомлення позивача із підставами винесення оскаржуваного рішення, а саме тим, що відповідачем при здійснені комісійного обстеження не було враховано первинний звіт №95/0504-2024-ТЗ від 28.10.2024, який було долучено позивачем.

Також сам факт отримання повідомлення 08.01.2025 через мобільний додаток Порталу «Дія» не свідчить про належне та повне інформування позивачки про зміст спірного рішення, його правові наслідки та можливість його оскарження. З метою досудового врегулювання спору та належного підтвердження обставин, позивачем було отримано звіт від 14.05.2025 та направлено його відповідачу з метою перегляду спірного рішення.

Вважає, що саме протиправні дії Виконавчого комітету Люботинської міської ради, які полягають у відмові у перегляді рішення від 06.01.2025 №62, призвели до порушення прав позивача.

При цьому як вже неодноразово зазначалось, без скасування управлінського рішення від 6 січня 2025 року №62 належне та повне поновлення прав позивачки і, зокрема, повторний розгляд її заяв від 14.09.2024 та від 28.06.2025 не є можливим.

Надаючи правову оцінку заяві представника позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.

За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Отже, процесуальний закон визнав строк в шість місяців достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач необґрунтовано, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Позивач заявив позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності яка полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 14.09.2024, визнання протиправним та скасувати рішення комісії від 06.01.2025 №62, зобов`язання забезпечити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 14.09.2024 р.

Водночас з цим позовом позивач звернувся 17.09.2025, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України.

У позовній заяві та відповіді на відзив позивач вказує, що про винесення оскаржуваного рішення позивач дізналась лише у квітні місяці, отримавши повідомлення Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області. Таким чином фактично про порушення своїх прав позивач дізналась 01.04.2025 з причин, що не залежали від неї.

Натомість матеріали справи свідчать про зворотнє.

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачка подала заяву про отримання компенсації 07.09.2024 р. з використанням мобільного додатка Порталу Дія (реєстраційний номер заяви ЗВ-14.09.2024 -133559).

Відповідно до пункту 15 Порядку за результатами розгляду заяви заявнику засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), надходить повідомлення про прийняте комісією рішення та розмір компенсації не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати внесення рішення в Реєстр знищеного та пошкодженого майна.

08.01.2025 р. інформацію про прийняте комісією рішення було внесено у встановленому порядку до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (реєстраційний номер запису ДР-08.01.2025-204332) та Позивачка отримала повідомлення про прийняте комісією рішення за допомогою мобільного додатка Порталу Дія в цей же день.

Вказані обставини підтверджуються копією витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України від 25.09.2025 р. № 33814659.

Наведене вище спростовує твердження представника позивача про те, що їй та її довірителю достовірно стало відомо про прийняття спірного рішення лише 01.04.2025 року.

Отже, вказані, у поданій заяві на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, доводи позивача щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також обґрунтування початку перебігу такого строку з 01.04.2025, спростовуються матеріалами, доданими до матеріалів справи.

Таким чином, наведені у заяві причини пропуску строку звернення до суду не підтверджуються та не спростовуються наданими разом із позовом доказами, а відтак суд не визнає зазначені обставини поважними причинами пропуску строку.

Таким чином, мотиви і аргументи, які вказані позивачем у заяві щодо строків звернення до суду, не можуть розцінюватися як поважні причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позаяк таких не наведено.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала: "...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду".

Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Отже, позивачем у заяві, що надійшла до суду на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху не зазначається та з матеріалів справи не вбачається обставин, що заважали б позивачу та могли бути об`єктивними перешкодами для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів в межах шестимісячного строку.

Окрім цього Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.01.2023 р. по справі № 380/14985/21 дійшов також наступного висновку: поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з позовом.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

До того ж, суд уважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Отже строк на звернення є пропущеним.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Так, згідно з частинами 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу

Відповідно до ч.13, 14 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відповідно до ч.15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Таким чином, представником позивача не підтверджено наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом щодо захисту порушених прав, а тому позов слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 171, 123, 240, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказаних у заяві про поновлення процесуального строку від 06.04.2026 р.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала складена 13 квітня 2026 року.

Суддя Бадюков Ю.В.