Ухвала суду № 135658136, 14.04.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 квітня 2026 р. справа № 400/3582/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши позовну заяву

за адміністративним позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,

до відповідачівтовариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВГАЗ ЮГ", вул. Вадима Благовісного, 25, м. Миколаїв, 54006, ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

провстановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВГАЗ ЮГ" (далі - відповідач 2) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), в якому просить суд прийняти рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВГАЗ ЮГ" (ЄДРПОУ 39385045) ОСОБА_1 , до погашення податкового боргу.

Ухвалою від 07.04.2026 року суд залишив позов без руху.

Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

09.04.2026 року на виконання вимог зазначеної ухвали, позивач подав заяву про усунення недоліків, яка обґрунтована тим, що згідно з витягом з інтегрованої картки платника ТОВ "АКТИВГАЗ ЮГ" податковий борг боржника у сумі більше мільйона гривень виник 13.05.2025 року після вручення податкової вимоги. Враховуючи той факт, що податкова вимога була вручена платнику 27.03.2025 року на суму 266 000 грн., боржник не міг виконати обов`язок щодо погашення податкового боргу на суму більше одного мільйона гривень протягом 240 календарних днів з дня вручення останньої, оскільки на момент формування податкової вимоги, така сума податкового боргу не обліковувалась за ним. Зважаючи на це, датою для початку перебігу 240-денного строку необхідно вважати дату виникнення у платника податкового боргу більше 1 мільйона гривень відповідно до відомостей з інтегрованої картки платника, а саме 13.05.2025 року (13.05.2025 + 240 днів = 08.01.2026).

Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.

Суд звертає увагу, що вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Крім того, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного:

1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;

2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;

3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;

4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;

5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Як вже зазначав суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням встановлених обставин, а також положень п. 87.13 ст. 87 ПК України та ч. 1 ст. 289-2 КАС України (щодо 240-денного граничного строку), у контролюючого органу виникло право на пред`явлення відповідних позовних вимог з 22.11.2025 року, та саме з цієї дати почався перебіг тримісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Натомість, контролюючий орган звернувся з даним позовом до суду лише 07.04.2026 року, що свідчить про порушення тримісячного строку звернення до суду.

Обставини, що зумовлюють звернення до суду із позовом про встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України - це сплив 240 календарних днів з дня вручення платнику податків-боржнику податкової вимоги.

Як встановлено судом, позивачем сформовано податкову вимогу 17.03.2025 року № 0002031-1302-1429 на суму 266 000 грн., яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручена відповідачу 27.03.2025 року.

Розділом IV п. 6 Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 року № 610 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 року за № 902/30770 визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІКС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

За таких обставин, відлік 240 днів на погашення податкового боргу для відповідача розпочався з 27.03.2025 року і сплинув 22.11.2025 року, відповідно, відлік тримісячного строку звернення до адміністративного суду почався з 23.11.2025 року і закінчився 23.02.2026 року.

Аргументи позивача, що початком перебігу 240-денного строку слід вважати дату виникнення податкового боргу відповідно до ІКП 13.05.2025 року та обрахунок тримісячного строку звернення до суду з 08.01.2026 року, суд визнає помилковими, оскільки правові підстави для звернення до суду згідно зі ст. 289-2 КАС України щодо встановлення тимчасового обмеження керівнику юридичної особи або постійного представництва нерезиденту-боржнику у праві виїзду за межі України виникають через 240 днів від дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Таким чином, вказаний позивачем обрахунок строку звернення до суду не свідчить про наявність дійсних перешкод чи труднощів пропуску строку звернення до суду, які об`єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на звернення до суду з позовом.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до суду, доводів на їх обґрунтування позивачем не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.

Таким чином, суд визнає неповажними причини пропуску строку звернення з даним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі повернення позовної заяви, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

На підставі вищезазначеного, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення позивача з адміністративним позовом до суду.

2. Позовну заяву і додані до неї матеріали повернути.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя А. О. Мороз