Рішення № 135658036, 14.04.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №380/1161/26

14 квітня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (місцезнаходження: 79010, м.Львів, вул.Личаківська, буд. 26, код ЄДРПОУ 08160677 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 суд ухвалив адміністративний позов задовольнити частково; визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо застосування з 29.01.2020 до 18.07.2022 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби; зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 18.07.2022, грошового забезпечення (щомісячні основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення) із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022рік» станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення; визнано протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Західного регіону в частині порушення вимог абз.3, 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.01.2020; зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 відповідно положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003року№1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; у задоволенні позову в частині інших позовних вимог відмовити.

На адресу суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11000,00грн.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частиною другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Згідно з ч.3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що судове рішення ухвалювалося в порядку письмового провадження то і додаткове рішення розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому проваджені).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.ч.1, 4, 7, 9 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 справі №810/3806/18, від 19.09.2019 у справі №826/8890/18.

Суд зауважує, що представник позивача у позовній заяві зазначив, що позивач поніс витрати в розмірі 11000,00грн, що підтверджується актом надання послуг за договором №6 від 08.01.2026, платіжними інструкціями №1.613597301.1 від 10.04.2026 на суму 5000,00грн. та №1.484592909.1 на суму 6000,00грн.

З матеріалів справи видно, що позивач, обґрунтовуючи понесені витрати на правову допомогу, подав до суду: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги, ордер на надання правничої допомоги, актом за договором №6 від 08.01.2026 про виконання адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягають сплаті за них клієнтом та квитанцією на оплату виконання адвокатом робіт (наданих послуг).

За даними перелічених доказів позивачу надано професійну правничу допомогу за обсягом послуг:

- ознайомлення із законодавством, що стосується зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- ознайомлення та аналіз судової практики;

- підготовка та направлення запиту до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону;

- підготовка позовної заяви проти Військово-медичного клінічного центру Західного регіону;

- підготовка клопотання про витребування доказів;

- супроводження судової справи № 380/1161/26 в суді першої інстанції.

Суд при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, керується критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у постановах від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Так як видно з поданих документів, то позивачу надано професійну правничу допомогу, зокрема, щодо ознайомлення із законодавством, що стосується зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи видно, що така послуга не відповідає ні додатковій угоді до договору про надання правничої допомоги №6 від 08.01.2026, ані предмету спору у справі №380/1161/26.

Крім того, суд зауважує, що в акті виконаних робіт відсутня інформація про витрачений адвокатом час, необхідний для надання послуг.

Також суд зауважує, що адміністративний позов задоволено частково, при цьому ж позивач сплатив адвокату повну суму, зазначену у договорі.

Отже, визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованою, не є пропорційною задоволеному позову та є завищеною у контексті обсягу фактично наданих ним послуг, із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Вказане зумовлює висновок суду про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача 1331,20грн витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 248, 252, 256, 293-297 КАС України суд

в и р і ш и в:

заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (місцезнаходження: 79010, м.Львів, вул.Личаківська, буд. 26, код ЄДРПОУ 08160677 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1331 (одна тисяча триста тридцять один)грн20коп. судових витрат у вигляді витрат, понесених у зв`язку із наданням професійної правничої допомоги.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складене 14.04.2026

Суддя Лунь З.І.