Ухвала суду № 135658011, 14.04.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/44/22

У Х В А Л А

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

14 квітня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Хоми О.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №380/44/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Представник позивача 08.04.2026 (вх. №28657) звернувся із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 23.02.2022 у справі №380/44/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 не виплаченої пенсії в сумі 102 161 грн 10 к.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 доплати пенсії за період з 01.04.2019 по день проведення перерахунку у розмірі 102 161 грн 10 к. залишається невиконаним з дати набрання ним законної сили, що в силу чинної редакції статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), є самостійною правовою та фактичною підставою для зміни способу та порядку виконання цього рішення суду на стягнення вказаної суми з відповідача.

Суд, розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи №380/44/22, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальній записці до проєкту Закону №4094-ІХ він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/ Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №1218-р.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

З цього приводу суд зазначає, що прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи із мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України, суд встановив, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, не було виконане у частині виплати грошових коштів, то слід змінити спосіб виконання цього рішення із зобов`язання вчинити дії (нарахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми (102 927 грн 15 к.) з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22, яка враховується судом під час розгляду цієї заяви.

Із матеріалів справи слідує, що відповідно до листа відповідача від 27.03.2026 №1300-0303-8/48237, ГУ ПФУ у Львівській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.07.2022, яка виплачується, та здійснено нарахування доплати до пенсії за період з 01.04.2019 по 31.06.2022 в розмірі 102 927 грн 15 к., яка буде виплачена після виділення коштів із Державного бюджету України.

При цьому, суд також враховує, що на виконання судового рішення у справі №380/44/22 відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 ГУ ПФУ у Львівській області виплатило позивачу у жовтні 2025 року - 187 грн 35 к., у листопаді 2025 року - 187 грн 35 к., у грудні 2025 року - 187 грн 35 к., (всього 562 грн 05 к.), та 103 грн за лютий 2026 року.

У зв`язку з цим несплачена сума заборгованості станом на березень 2026 року становить 102 262 грн 10 к.

Отже, станом на дату постановлення даної ухвали, ГУ ПФУ у Львівській області не виплатило на користь позивача у повному обсязі заборгованість по пенсії з 01.04.2019 по 31.06.2022, що свідчить про часткове невиконання рішення суду боржником.

У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 102 262 грн 10 к є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Викладене в сукупності зумовлює висновок суду про наявність підстав для заміни невиконаного зобов`язання з «нарахувати та виплатити» грошові кошти на «стягнути» з ГУ ПФУ у Львівській області ці кошти для забезпечення належної реалізації права позивача, тому заява про зміну способу і порядку виконання рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 293-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Заяву про зміну про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 23.02.2022 у справі №380/44/22, - задовольнити повністю.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 у справі №380/44/22 в частині «зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 …» на «стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої пенсії за період з 01.04.2019 по 31.06.2022 у розмірі 102 262 (сто дві тисячі двісті шістдесят дві) грн 10 к.»

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Хома О. П.