Ухвала суду № 135657562, 14.04.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про задоволення заяви про самовідвід судді

14 квітня 2026 року №320/6179/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши в у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні у м. Києві питання про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною постанову, зобов`язання привести у відповідність нормативно-правові акти до вимог закону,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса Черкаська область, м. Христинівка, РНОКПП НОМЕР_2 ) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133; 03057, Київ, вул. Сім`ї Бродських, 19), в якому просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви) визнати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо № 2770 від 22.12.2021 якою встановлено для ПрАТ «Уманьгаз» тариф на розподіл природного газу протиправною та не чинною.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у зазначеній адміністративній справі відкрите провадження, справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження одноособово суддею Панченко Н.Д., призначене підготовче судове засідання.

14 квітня 2026 року у судовому засіданні від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Панченко Н.Д. в адміністративній справі №320/6179/25.

На обґрунтування заяви позивач зазначив, що справа перебуває у провадженні судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. з березня 2025 року та досі не розглянута, що викликає у нього сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Позивач також зазначає, що, на його думку, суддя позбавила його можливості висловити заперечення на заяву відповідача про закриття провадження у справі, а також вказує на сформоване у нього переконання про наявність у судді наперед визначеної позиції щодо зазначеного клопотання, яка, як він вважає, буде не на його користь.

Відтак позивач вважає, що суддя Панченко Н.Д. не може брати участь в розгляді справи, оскільки може діяти упереджено та не об`єктивно, тому підлягає відводу.

Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Панченко Н.Д. від розгляду справи №320/6179/25.

З огляду на те, що позивачем у заяві про відвід висловлено недовіру складу суду та поставлено під сумнів неупередженість судді, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід.

Суд зазначає, що наведені позивачем доводи мають суб`єктивний характер та не містять об`єктивних даних щодо упередженості судді. Водночас, з метою забезпечення довіри до суду та недопущення виникнення будь-яких сумнівів у неупередженості під час розгляду справи, такі обставини підлягають врахуванню.

З урахуванням викладеного, відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя доходить висновку про наявність підстав для самовідводу для забезпечення усунення будь-яких сумнівів щодо неупередженості і об`єктивності судді в розгляді саме даної адміністративної справи з огляду на висловлення стороною сумнівів щодо неупередженості суду підлягає врахуванню в контексті забезпечення довіри до судового розгляду та дотримання принципу справедливого суду.

Розглянувши заяву про самовідвід суд зазначає, що позивач висловлює недовіру до складу суду, що свідчить про наявність у сторони суб`єктивного сумніву в неупередженості суду та може вплинути на сприйняття судового розгляду як справедливого і безстороннього.

Використання стороною оціночних суджень щодо діяльності судді об`єктивно призводить до виникнення конфлікту довіри між судом і учасником процесу, що може перешкоджати належному та ефективному розгляду справи.

Відтак, подальша участь судді у розгляді справи за наявності відкрито висловленої недовіри з боку учасника процесу може поставити під сумнів дотримання принципу справедливого судового розгляду.

Приписами частини першої, третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами першою, другою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Статтею 2 Закону України 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (надалі - також "ЄСПЛ") є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).

Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі Comte, Va№ Leuve№ i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі П`єрсак проти Бельгії (Piersac vs Belgium) ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

У такому контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі Фей проти Австрії ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні викликати в учасників процесу.

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstei№ v. Switzerla№ d) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain ), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Такі ж самі висновки містяться також в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).

В той же час реалізація принципу верховенства права, визначеного статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про його упередженість, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо самовідводу.

Суддя Панченко Н.Д. вважає, що її процесуальна поведінка не дає жодних об`єктивних підстав для висновку про відсутність безсторонності чи неупередженості під час розгляду цієї справи.

Однак, враховуючи значення вирішення справи для позивача, а також з метою забезпечення довіри до суду й недопущення виникнення у стороннього спостерігача будь-яких сумнівів у неупередженості судді-доповідача, суд доходить висновку, що подана заява про самовідвід є вмотивованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись статтями 36, 39-41, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Панченко Н.Д. задовольнити.

Передати адміністративну справу № 320/6179/25 за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною постанову, зобов`язання привести у відповідність нормативно-правові акти до вимог закону до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.