Ухвала суду № 135656582, 14.04.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/14470/26

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління юстиції в Житомирській області (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірною бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління юстиції в Житомирській області (м.Київ) по примусовому виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року по справі №240/1820/20 відповідно до виконавчого листа №18178/2021, виданого 07 грудня 2021 року, у виконавчому провадженні №68338077 від 27 січня 2022 року та зобов`язання вчинити невідкладно в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" виконати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року по справі №240/1820/20 відповідно до виконавчого листа №18178/2021 виданого 07 грудня 2021 року у виконавчому провадженні №68338077 від 27 січня 2022 року.

Зазначений позов не може бути прийнятий до провадження суду та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, позаяк від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 2 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, законодавством розмежовано поняття «дії» та «бездіяльність» суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Натомість, дії суб`єкта владних повноважень це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може виражатись, як приклад, у певних рішеннях, актах, листах тощо (тобто мати певне матеріальне вираження), які негативно впливають на права, свободи, інтереси фізичної чи юридичної особи.

Отже, невиконання суб`єктом владних повноважень своїх повноважень, встановлених законодавством становить бездіяльність цього суб`єкта, а дії, вчинені ним під час здійснення управлінських функцій, є діями суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у прохальній частині позовної заяви зазначає, що оскаржує бездіяльність по примусовому виконанню рішення суду.

Однак, позивач не зазначає, які саме дії мав вчинити відповідач при виконання рішення суду та не вчинив, а також які дії просить суд зобов`язати відповідача вчинити.

При цьому суд зауважує, що визначитися з предметом спору має саме позивач, адже саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/16958/17.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №640/7310/19 зауважила, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Усупереч зазначеному, позивач не надав документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, покликається на правову позицію Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду викладеній у постанові від 20 лютого 2025 року у справі №440/8929/24.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у відповідній редакції (далі Закон).

Перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмету спору встановлений статтею 5 Закону. Позивач до цього переліку не відноситься.

Відповідно до частини 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З огляду на те, що предметом позову є дії суб`єкта владних повноважень, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону визначено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2026 року № 4695-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року установлено в розмірі 3328 грн.

З огляду на викладене, розмір судового збору за подання позову складає 1331,20 грн (3328,00 грн. х 0,4).

Щодо посилань позивача на постанову Верховного Суду у справі №440/8929/24, суд указує, що у цій справі, Верховний Суд дійшов висновку, що судовий збір не справляється за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, постановлену за результатами розгляду поданого в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративного позову, а не позову до суду першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі № 240/2587/25.

Частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи вище викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн на такі реквізити: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету 22030101, а також шляхом надання уточненої позовної заяви, в якій уточнити позовні вимоги.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Окис