Рішення № 135656155, 14.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року Справа№200/867/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №057350009691 від 22.01.2026 Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 15.01.2026 громадянина України ОСОБА_1 відповідно до частини третьої та частини п`ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням для права на пенсію за віком на пільгових умовах до підземного стажу за списком №1 «шахтарі» (в тому числі для права на престижність шахтарської праці) періодів роботи з повним робочим днем під землею: з 04.12.2002 по 31.03.2003, з 01.06.2005 по 02.10.2005, з 15.10.2005 по 06.08.2012, з 09.02.2014 по 30.09.2017, в тому числі з них до провідних професій (з позначкою «провідні») періодів з 01.06.2005 по 02.10.2005, з 18.11.2008 по 09.08.2010, з 01.12.2010 по 20.01.2012 та при обчисленні пільгового стажу періоди роботи по провідним професіям розрахувати із збільшеною кратністю 1.25 (за 1 рік роботи додатково 3 місяці) та провести взаємне зарахування періодів роботи, що дають право на пенсію на більш пільгових умовах відповідно частини п`ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.01.2026 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. За принципом екстериторіальності рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 22.01.2026 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи за Списком № 1, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж. Вважає таке рішення відповідача протиправним, у зв`язку з чим звернулась до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 13.02.2026 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами розгляду документів, долучених до заяви за призначенням пенсії, страховий стаж позивача становить 25 років 1 місяць 07 днів. Пільговий стаж для визначення права на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (необхідний 25 років) складає 11 років 09 місяців 29 днів, (необхідний 20 років) складає 6 років 9 місяців 1 день. До страхового та пільгового стажу позивача зараховано всі періоди роботи згідно поданих документів. Таким чином, оскільки пільговий стаж є меншим за необхідний, тому позивач не має права на призначення пенсії на пільгових умовах згідно частиною 3 статті 114 Закону № 1058.

Також вказує, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 не є нормативним актом, а тому не є обов`язковими для застосування органами Пенсійного фонду України при розрахунку стажу громадян, які звертаються із заявами про призначення пенсії. Таким чином, позовні вимоги про зарахування до пільгового стажу періодів роботи із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив позивач вказує, що позовні вимоги викладені в позовній заяві повністю підтверджує, відзив на позовну заяву відхиляє та не визнає. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В. перебувала у відпустці з 31.03.2026 по 13.04.2026 включно.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 15.01.2026 звернувся до управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За принципом екстериторіальності рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 22.01.2026 № 057350009691 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Відповідно до зазначеного рішення:

вік заявника - 42 роки 06 місяців;

страховий стаж заявника становить 25 років 01 місяців 07 днів;

пільговий стаж заявника становить (необхідний 25 років) складає 11 років 09 місяців 29 днів; (необхідний 20 років) складає 6 років 09 місяців 01 день.

Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм пенсійного законодавства, звернулась до суду з цим позовом.

Спірним є питання зарахування до стажу на пільгових умовах до підземного стажу за списком №1 «шахтарі» (в тому числі для права на престижність шахтарської праці) періодів роботи з повним робочим днем під землею: з 04.12.2002 по 31.03.2003, з 01.06.2005 по 02.10.2005, з 15.10.2005 по 06.08.2012, з 09.02.2014 по 30.09.2017, в тому числі з них до провідних професій (з позначкою «провідні») періодів з 01.06.2005 по 02.10.2005, з 18.11.2008 по 09.08.2010, з 01.12.2010 по 20.01.2012 та при обчисленні пільгового стажу періоди роботи по провідним професіям розрахувати із збільшеною кратністю 1.25 (за 1 рік роботи додатково 3 місяці) та провести взаємне зарахування періодів роботи, що дають право на пенсію на більш пільгових умовах відповідно частини п`ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до трудової книжки від 25.07.2001 серії НОМЕР_1 у спірний період маються наступні записи щодо роботи позивача:

Запис №5 від 04.12.2002 переведено учнем гірничого робітника підземного 1 розряду;

Відповідно до довідки ТОВ «ДТЕК «Добропіллоявугілля» № 1/1165 від 14.06.2024 де зазначено що за цей період «працював повний робочий день на підземних роботах з важкими та шкідливими умовами праці на виробництві по видобутку вугілля на ДВАТ шахта «Алмазна» ДХК «Добропіллявугілля » виконував роботи: гірничі - учень гірник підземний, дільниця МДУ, наказ №258 від 06.12.2002, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, позиція 1.1 а.

Запис №7 від 24.05.2004 переведено гірником очисного забою 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті;

Записи №8-12 реорганізація шахти;

Запис №13 від 02.10.2005 про звільнення.

Відповідно до довідки ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» № 1/1165 від 14.06.2024 де зазначено що за цей період виконував роботи: гірничі за професією: гірник очисного забою підземний, дільниця №4, наказ №550 к від 24.05.2004, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, позиція 1.1 а

Запис №14 від 15.10.2005 прийнятий гірничим майстром підземно з повним робочим днем у шахті;

Запис №15 від 18.11.2008 переведено учнем прохідника підземного 1 розряду з повним робочим днем у шахті;

Запис №16 від 26.12.2008 переведено прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті;

Запис №17 штамп про реорганізацію шахти;

Запис №18 від 10.08.2010 переведено гірничим майстром підземно з повним робочим днем під землею;

Запис №19 від 01.12.2010 переведено прохідником 5 розряду підземно з повним робочим днем в шахті;

Запис №20 від 21.01.2012 переведено гірничим майстром підземно з повним робочим днем в шахті;

Запис №21 від 06.08.2012 звільнити згідно п.5 ст.36 КЗпП України за переведенням в ВСП ШУ «Білозерське» ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля».

Запис №24 від 09.02.2014 прийнято за переведенням майстром гірничим підземним з повним робочим днем у шахті;

Запис №25 від 05.03.2020 переведено прохідником підземним 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті;

Запис №26 від 14.09.2025 звільнено за власним бажанням у зв`язку з переїздом на нове місце проживання.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, законами України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІ (далі Закон №1788-ХІ) "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), які є чинними на час виникнення спірних відносин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, який діє з 11.10.2017, внесено зміни до Закону № 1058 зокрема доповнено розділом XIV-I «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» та ст.114 «Пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників».

Відповідно до п.2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058 в редакції Закону № 2148, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону №1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з ч.3 ст.114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим двадцять третього пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим ст. 26 цього Закону, зменшується на один рік.

Статтею 62 Закону №1788-ХІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 09.12.2015 п.20 Порядку №637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.

Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 по справі №311/2865/13-а.

Відповідно до записів трудової книжки позивача та наданих суду пільгових довідок вбачається, що позивач у спірний період працював:

запис №5 від 04.12.2002 переведено учнем гірничого робітника підземного 1 розряду;

відповідно до довідки ТОВ «ДТЕК «Добропіллоявугілля» № 1/1165 від 14.06.2024 де зазначено що за цей період «працював повний робочий день на підземних роботах з важкими та шкідливими умовами праці на виробництві по видобутку вугілля на ДВАТ шахта «Алмазна» ДХК «Добропіллявугілля» виконував роботи: гірничі - учень гірник підземний, дільниця МДУ, наказ №258 від 06.12.2002, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, позиція 1.1 а.;

запис №7 від 24.05.2004 переведено гірником очисного забою 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті;

записи №8-12 реорганізація шахти;

запис №13 від 02.10.2005 про звільнення;

відповідно до довідки ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» № 1/1165 від 14.06.2024 де зазначено що за цей період виконував роботи: гірничі за професією: гірник очисного забою підземний, дільниця №4, наказ №550 к від 24.05.2004, що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1, позиція 1.1 а;

запис №14 від 15.10.2005 прийнятий гірничим майстром підземно з повним робочим днем у шахті;

запис №15 від 18.11.2008 переведено учнем прохідника підземного 1 розряду з повним робочим днем у шахті;

запис №16 від 26.12.2008 переведено прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті; Запис №17 штамп про реорганізацію шахти;

запис №18 від 10.08.2010 переведено гірничим майстром підземно з повним робочим днем під землею;

запис №19 від 01.12.2010 переведено прохідником 5 розряду підземно з повним робочим днем в шахті;

запис №20 від 21.01.2012 переведено гірничим майстром підземно з повним робочим днем в шахті;

запис №21 від 06.08.2012 звільнити згідно п.5 ст.36 КЗпП України за переведенням в ВСП ШУ «Білозерське» ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля»;

запис №24 від 09.02.2014 прийнято за переведенням майстром гірничим підземним з повним робочим днем у шахті;

запис №25 від 05.03.2020 переведено прохідником підземним 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті;

запис №26 від 14.09.2025 звільнено за власним бажанням у зв`язку з переїздом на нове місце проживання.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо спірних періодів роботи, які не мають дефектів їх вчинення та наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

На час роботи позивача були чинні Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановами Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, №36 від 16.01.2003.

Вказаними постановами було передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (Список 1 розділ І підрозділ 1, код 1010100а та Список 1 розділ І підрозділ 1, підпункт 1.1а).

Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 22.06.2011 (справа №6-57227св10) зазначив, що згідно з пунктом 3 роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерстві праці України від 10.05.1994 №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. При цьому пунктом 7 цих роз`яснень передбачено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.

Суд зазначає, що КМУ 31.03.1994 прийнято постанову № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, яка чинна на час розгляду справи.

Відповідно до п. І, ІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо-капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).

Отже, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.

Як встановлено судом у спірний період з 04.12.2002 по 31.03.2003 позивач працював за посадою «гірник підземний», що передбачена постановою КМУ від 31.03.1994 № 202; з 15.10.2005 по 17.11.2008 позивач працював за посадою «гірничий майстер», що передбачена постановою КМУ від 31.03.1994 № 202; з 10.08.2010 по 30.11.2010 позивач працював за посадою «гірничий майстер», що передбачена постановою КМУ від 31.03.1994 № 202; з 21.01.2012 по 06.08.2012 позивач працював за посадою «гірничий майстер», що передбачена постановою КМУ від 31.03.1994 № 202; з 09.02.2014 по 04.03.2020 позивач працював за посадою «гірничий майстер», що передбачена постановою КМУ від 31.03.1994 № 202.

Згідно наданого розрахунку стажу РС-право періоди роботи позивача з 04.12.2002 по 31.03.2003, з 15.10.2005 по 17.11.2008, з 10.08.2010 по 30.11.2010, з 21.01.2012 по 06.08.2012, з 09.02.2014 по 30.09.2017 позивачу зараховано до страхового стажу без особливостей проходження трудового стажу позивача та без урахування постанови КМУ від 31.03.1994 № 202.

Відповідно підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача передбаченого Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в наступні періоди: з 04.12.2002 по 31.03.2003, з 15.10.2005 по 17.11.2008, з 10.08.2010 по 30.11.2010, з 21.01.2012 по 06.08.2012, з 09.02.2014 по 30.09.2017.

При цьому, суд звертає увагу, що ч. 3 ст. 114 Закону №1058 чітко визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Як встановлено судом, позивач у спірний період з 01.06.2005 по 02.10.2005, з 18.11.2008 по 09.08.2010, з 01.12.2010 по 20.01.2012 працював на посаді «учнем прохідника підземного з повним робочим днем у шахті, прохідником підземним з повним робочим днем у шахті, гірником очисного забою підземним з повним робочим днем у шахті» яка відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 відноситься до провідної професії.

Згідно наданого розрахунку стажу РС-право періоди роботи позивача: з 01.06.2005 по 02.10.2005, з 18.11.2008 по 09.08.2010, з 01.12.2010 по 20.01.2012 позивачу зараховано до страхового та пільгового стажу «Список №1» без особливостей проходження трудового стажу та ч. 3 ст. 114 Закону №1058 щодо провідної професії.

Суд також врахує, що відповідно до положення п.3.1 Інструкції з навчання працівників шахт, затвердженої наказом Державного комітету України по догляду за охороною праці від 30.05.1995 №79, відповідно до якого навчання з охорони праці включає: навчання в навчальних закладах, в навчальному пункті шахти, вступний інструктаж на робочому місці, іспит з охорони прані, стажування, спеціальне навчання з безпеки робіт на викидо- та ударо небезпечних пластах.

Отже, проходження навчання в учбовому пункті є обов`язковою умовою прийняття на роботу, у зв`язку з чим період такого навчання підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача передбаченого Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в наступні періоди: з 01.06.2005 по 02.10.2005, з 18.11.2008 по 09.08.2010, з 01.12.2010 по 20.01.2012.

Відтак, позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в яких містяться записи про його відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам діючого законодавства на підтвердження права па пенсію на пільгових умовах.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору. Так, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач посилається, зокрема на обрахунок пільгового та страхового стажу позивача. Отже, як вбачається з оскаржуваного рішення, воно не містить конкретизації періодів, які не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача з наведенням правових підстав для їх не зарахування щодо кожного періоду та, відповідно мотивів відмови у призначенні пенсії.

Отже відповідне спірне рішення суб`єкту владних повноважень про відмову у вирішенні заявленого питання без вказівки на те, які документи не надано, не можна вважати таким, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості, а невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог, зокрема, щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вищенаведене свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог п.п. 3, 5 ч. 2 ст. 2 КАС України. Недотримання цих принципів є підставою для скасування такого рішення, оскільки з тексту оскаржуваного рішення неможливо визначити, які саме періоди роботи не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача, підстави не зарахування щодо кожного періоду, відповідно відсутні мотиви щодо відмови у призначенні такої пенсії.

Отже, спірне рішення, є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню.

В той же час, при вирішені цього спору суд керується ч. 2 ст. 2 КАС України, в силу якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій «прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст.19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій «прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії» - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Так, згідно з ч.4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст.2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо призначення пенсії, зарахувавши до пільгового стажу певні період роботи позивача. Питання призначення пенсії вирішується після обчислення тривалості стажу, що входить до дискреційних повноважень відповідача.

Слід також зауважити, що приписами частини п`ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що при визначенні права на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно з п. 5 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.

Відповідно до п. 6 зазначеної Постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону № 1788-XII».

Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», додаток до цієї постанови містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», що включає Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів наявне Роз`яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На теперішній час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 є чинною.

02.10.2018 Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтвердило доцільність застосування Роз`яснення № 8.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Спірним питанням в межах цієї справи є можливість зарахування набутого позивачем стажу за період роботи за провідними професіями на підземних гірничих роботах повний робочий день до стажу підземної роботи із розрахунку 1 рік 3 місяці за кожний повний рік такої роботи у відповідності до Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.

Суд звертає увагу на те, що п. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено можливість взаємного зарахування періодів роботи, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах, у тому числі на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України та періодів такої роботи за провідними професіями.

Необхідність застосування вказаних роз`яснень підтверджено Верховним Судом у постанові від 04.06.2019 у справі № 333/3704/16-а(2-а/333/1/17), у постанові від 18.11.2024 у справі № 200/1009/24 (К/990/32863/24).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, при вирішенні цієї справи суд враховує висновки Верховного Суду та зазначає про необхідність обчислення стажу роботи позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням правил обчислення стажу підземної роботи, що визначені у Роз`ясненні Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 №8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу підземної роботи, що надає право на призначення пенсії незалежно від віку.

В оскаржуваному позивачем рішенні зазначено про наявність у позивача пільгового стажу на підземних роботах для визначення права становить:

- робота на провідних підземних професіях 06 років 09 місяці 01 день;

- робота на підземних роботах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 11 років 09 місяців 29 днів, окрім цього під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач не всі періоди трудової діяльності зарахував позивачу до його пільгового стажу, в даному випадку суд констатує наявність пільгового стажу у позивача достатнього для застосування правил розрахунку стажу, що встановлені Роз`ясненням № 8 від 20.01.1992.

З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача зарахувати стаж за провідною професією до підземного із збільшеною кратністю 1 рік роботи - 3 місяці, підлягають задоволенню.

З огляду на визнання протиправним та скасування спірного рішення, належним способом захисту порушеного права на отримання обґрунтованого та вмотивованого рішення за його заяви є зобов`язання відповідача повторно розглянути дану заяву та вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.

Такий висновок щодо способу захисту узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 22.12.2020 по справі №461/4544/18 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 по справі №509/1350/17.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії позивачу та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням при повторному розгляді вказаної заяви до його стажу певні періоди роботи позивача, які підлягають зарахуванню до його пільгового стажу та передбачені постановою КМУ №202 підземні роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та здійснити обчислення тривалості пільгового стажу позивача на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням правил обчислення стажу, що визначені Роз`ясненням № 8 від 20.01.1992 із взаємним зарахуванням періодів роботи позивача, передбачених статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах з урахуванням висновків суду по цій справі.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил ч.1 ст.139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією, позивач за подання адміністративного позову сплатив 1064,96 грн. судового збору.

Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, буд. 6, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 0057350009625 від 22.01.2026 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2026 про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням, при повторному розгляді вказаної заяви, до його пільгового стажу «Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в» наступних періодів: з 04.12.2002 по 31.03.2003, з 15.10.2005 по 17.11.2008, з 10.08.2010 по 30.11.2010, з 21.01.2012 по 06.08.2012, з 09.02.2014 по 30.09.2017; до пільгового стажу «Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в» наступні періоди: з 01.06.2005 по 02.10.2005, з 18.11.2008 по 09.08.2010, з 01.12.2010 по 20.01.2012 та здійснити обчислення тривалості пільгового стажу ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням правил обчислення стажу, що визначені Роз`ясненням № 8 від 20.01.1992 із взаємним зарахуванням періодів роботи ОСОБА_1 , передбачених ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах, з урахуванням висновків суду по цій справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Повне судове рішення складено 14.04.2026.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Загацька