Ухвала суду № 135656141, 14.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

14 квітня 2026 року Справа №200/9118/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника державного підприємства «Добропіллявугілля - видобуток» відстрочення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі №200/9118/25,

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява представника державного підприємства «Добропіллявугілля - видобуток» відстрочення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі №200/9118/25 за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Державного підприємства «Добропіллявугілля - видобуток» (код ЄДРПОУ 43895975) про стягнення податкового боргу у розмірі 694 435,14 грн. терміном на 1 (один) рік до 01.03.2027.

В обґрунтування заяви зазначено про неможливість здійснення погашення податкової заборгованості єдиним платежем. Також вказано, що у підприємства відсутні кошти на рахунках, наявна дебіторська заборгованість перед контрагентами, органами Пенсійного фонду, фондами соціального страхування, майно підприємства перебуває у податковій заставі. Державне підприємство «Добропіллявугілля - видобуток» вже більше 20 років успішно здійсню свою господарську діяльність, зокрема в Донецькій області. Незважаючи на всі виклики, які були за цей час і у фінансовому секторі, світовій фінансовій кризі і з 2014 року коли відбулась гібридна війна рф проти України, COVID-19, повномасштабне вторгнення рф в Україну в лютому 2022 року, підприємство продовжило роботу концентрувавшись зокрема і на потреби держави в вугільної галузі. З початку військових дій 24.02.2022 підприємством зосереджено свої зусилля для збереження кадрового потенціалу та виробничих потужностей підприємства. Також з самого початку повномасштабної агресії рф проти України Державне підприємство «Добропіллявугілля - видобуток» було задіяне на виконання завдань пов`язаних з безпосереднім наданням допомоги Збройним силам України. Окремо підприємство сконцентрувало свою діяльність на задоволення потребДобропільської міської територіальної громади. За час з 2022 року по теперішній час були зафіксовані неодноразові обстріли території та промислових майданчиків підприємства. Підприємство без зупинки роботи самостійно здійснює відновлення промислових майданчиків та корпусів. В умовах воєнного стану підприємство опинилося в ситуації правової невизначеності, внаслідок військової агресії російської федерації проти України та введення воєнного стану з 24.02.2022 (у т.ч. через втрату майна, а також через пошкодження завданні ракетними ударами) перебувало у скрутному фінансовому становищі, що є наслідками відсутності своєчасної сплати податкових зобов`язань. Відстрочення виконання не призводить до невиконання рішення суду, а навпаки створює умови для його добровільного виконання боржником з урахуванням його реального майнового стану

Ухвалою суду від 23.03.2026 розгляд заяви визначено здійснювати в порядку письмового провадження. ГУ ДПС у Донецькій області надано строк для подання письмових пояснень щодо заяви.

Від ГУ ДПС у Донецькій області надійшли письмові пояснення щодо заяву про відстрочення виконання рішення суду, в яких зазначено, зокрема, що до заяви не додано достатніх доказів щодо неможливості сплати податкового боргу, що був предметом спору по справі № 200/9118/25 (довідки про рух коштів у банках або про відсутність коштів на рахунках тощо). Відсутні й докази того, яким чином відстрочення судом сплати податкового боргу сприятиме його сплаті відповідачем після закінчення терміну такого відстрочення (детальний розрахунок погашення заборгованості тощо). Крім цього, відповідачем не зазначено жодних заходів, які вже зараз вживаються ДП «Добропіллявугілля - видобуток» для погашення наявного податкового боргу (стягнення дебіторської заборгованості тощо). Крім того, платником не надано розрахунку прогнозних доходів платника, що гарантують виконання рішення суду.

Представник ГУ ДПС у Донецькій області просив відмовити у задоволенні заяви представника ДП «Добропіллявугілля - видобуток» про відстрочення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/9118/25.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В. перебувала у відпустці з 31.03.2026 по 13.04.2026 включно.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду та дослідивши матеріали судової справи, суд встановив таке.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2026 адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області задоволено. Стягнуто з державного підприємства «Добропіллявугілля - видобуток» (код ЄДРПОУ 43895975) до бюджету кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків за Криворізькою ТГ (код території UA 14160090000058463), у розмірі суми податкового боргу - 694435,14 грн., а саме: надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти, (код класифікації доходів бюджету 19010200) у сумі 693 886,68 грн.; надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини, (код класифікації доходів бюджету 19010300) у сумі 548,46 грн.

Вказане судове рішення набрало законної сили 05.03.2026.

Суд, розглянувши подану заяву з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, зазначає наступне.

За приписами статті 129 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII та ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічна норма закріплена в ст. 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 зазначив, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до положень статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити виконання рішення. Питання про відстрочення судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. При відстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.

Таким чином, процесуальне законодавство визначає підстави та порядок відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного виконання такого.

При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що реальне виконання судового рішення віднесено законодавцем до одного з основних завдань адміністративного судочинства, і саме на цій підставі відстрочення або розстрочення виконання судового рішення поставлено у залежність від обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

Норми процесуального закону не містять конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання. Для розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо тощо.

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).

При цьому, питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права.

В частині правової оцінки наведених заявником доводів, суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо таких для прийняття рішення про відстрочення виконання судового рішення.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

У постанові від 06.12.2019 по справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяви щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2020 по справі №819/150/17).

Водночас, суд вважає, що фінансове становище не є винятковим випадком, що давало б суду правові підстави для відстрочення виконання рішення.

У ході розгляду заяви заявником не доведене існування передбачених ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України виняткових обставин, які ускладнюють можливість виконання судового рішення.

Суд зауважує, що заявник (боржник) не просить здійснити розстрочення виконання рішення суду шляхом часткової (поступової) сплати платежів, а просить відстрочити виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду строком на 1 рік, при цьому не вказує чітких підстав можливості виконання рішення суду після спливу терміну відстрочення.

Також заявником не надано належних пояснень того, яким чином відстрочення судом виконання судового рішення сприятиме його виконанню після закінчення терміну відстрочення, а також яких заходів вживає заявник для виконання вказаного рішення суду в якомога коротші строки.

У Рішенні від 27.11.2008 по справі №1-37/2008 Конституційний Суд України вказав, що Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов`язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов`язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов`язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі №1-37/2008).

Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов`язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Згідно з ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 ст.378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання відповідачем судового зобов`язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ч.3 ст.378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для відстрочення чи розстрочення його виконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви державного підприємства «Добропіллявугілля - видобуток» про відстрочення виконання рішення суду у справі №200/9118/25.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 248, 256, 293, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника державного підприємства «Добропіллявугілля - видобуток» відстрочення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2026 по справі №200/9118/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В.Загацька