Рішення № 135654142, 14.04.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4361/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши справу

за позовом: Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Радсадівської сільської ради (код ЄДРПОУ 42272715, 57160, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, селище Радісний Сад, вул. Миру, буд. 5)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Затишний дім" (код ЄДРПОУ 42294592, 68212, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Петропавлівка, вул. Центральна, буд. 98)

про стягнення 122301,60 грн.

Позивач Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Радсадівської сільської ради звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Затишний дім" про стягнення 122301,60 грн.

Ухвалою від 03.11.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази.

Ухвалою суду від 18.11.2025 позовну заяву Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Радсадівської сільської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи; вирішено інші процесуальні питання.

Згідно з ч.ч.4 та 5 ст.6 ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 7 статті 6 ГПК України передбачено, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч.5 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, в тому числі, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.11.2025 була доставлена відповідачу до його електронного кабінету 19.11.2025 о 12:44.

За наведеного суд констатує, що відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.

Відзив на позовну заяву, будь-які заяви та клопотання від відповідача не надходили.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч.2 ст.178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився за наявними матеріалами.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012 року).

Європейський суд, щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З огляду на зазначене, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, враховуючи обставини, пов`язані із запровадженням в Україні воєнного стану, постійні тривалі повітряні тривоги, приймаючи до уваги навантаження суду, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа розглянута поза межами строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, але, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи.

Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 16.11.2023 між Відділом освіти, культури, молоді, спорту та туризму Радсадівської сільської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Затишний дім" (підрядник) було укладено договір №64, за умовами п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується у відповідності до умов даного договору надати послуги по об`єкту: ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи - Поточний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (ПРУ) Радсадівського закладу дошкільної освіти, що розташований за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, селище Радісний Сад, вулиця Шевченка, 6-У (Деталізований CPV код (у т.ч. для лотів) та його назва ДК 021:2015 - 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи), а замовник зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх.

Згідно п.1.2, підрядник повинен виконати передбачені договором послуги, якість яких відповідає умовам Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281, а також державних стандартів, будівельних норм і правил, інших нормативних документів, проектно-кошторисної документації і договору.

Кошторисна документація на виконання послуг складається підрядником і набирає чинності та стає невід`ємною частиною цього договору з моменту підтвердження (підписання) його замовником (п.1.3).

Кількість та обсяги послуг повинні відповідати дефектному акту, який є невід`ємною частиною цього договору.

Підписання цього договору сторонами свідчить про те, що замовник надав підряднику усю необхідну документацію, відповідно до якої підрядник зобов`язується виконати послуги (п.1.4).

За умовами п.2.4, приймання - передача робіт/послуг за цим договором здійснюється за актом приймання - передачі виконаних робіт/послуг форми КБ-2 та довідкою форми КБ-3. Після завершення виконання робіт/послуг підрядник передає замовнику два примірники Акту приймання - передачі виконаних робіт/ послуг. Замовник протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання Акту приймання - передачі перевіряє обсяги виконаних робіт/ послуг, їх якість та відповідність умовам договору та підписує Акт приймання - передачі, після чого повертає один екземпляр Акту підряднику або надає підряднику мотивовану письмову відмову від підписання Акту з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних послугах. Вказані недоліки підлягають усуненню підрядником за його рахунок протягом 3 календарних днів з моменту отримання письмової відмови замовника. Після усунення недоліків Акт приймання - передачі повторно розглядається замовником в порядку, визначеному цим пунктом.

Підрядник зобов`язаний виконати послуги, визначені цим договором, з дати підписання договору до 20 грудня 2023 року (п.3.1).

Місце виконання послуг: 57160, Україна, Миколаївська область, Миколаївський район, селище Радісний Сад, вулиця Шевченка, 6-У (п.3.3).

Згідно п.4.1, договірна ціна за цим договором складає: 1004816 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 167469 грн. 33 коп. Вид договірної ціни - тверда. Розрахунок договірної ціни, складений відповідно до пропозиції підрядника, є невід`ємною частиною цього договору.

Положеннями п.5.1 визначено, що підрядник зобов`язаний: своїми силами і засобами виконати послуги у відповідності з умовами даного договору, вимогами чинного законодавства, державних будівельних норм та правил, в обсязі та у термін, передбачений цим договором; передати замовнику належно виконані послуги; забезпечити представнику замовника усі належні умови для здійснення контролю (технічного нагляду) за виконанням послуг, в тому числі надавати на вимогу представника замовника усї необхідні документи та пояснення щодо виконання окремих видів робіт/послуг; ліквідувати недоробки і недоліки, що виниклий з його вини і виявлені в ході приймання виконаних послуг; власними силами та засобами, за свій рахунок усунути недоліки у виконаних послугах, виявлені протягом гарантійного терміну, передбаченого даним договором.

Згідно п.5.2, замовник, крім іншого, зобов`язаний прийняти послуги, належно виконані підрядником та підписати акт приймання - передачі відповідно до п.2.4 договору.

Відповідно до п.5.4, замовник має право: отримати від підрядника належно виконані послуги згідно цього договору; відмовитися від прийняття закінчених послуг у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у технічному завданні та договорі, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою; вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором. У такому разі збитки, завдані замовнику, відшкодовуються підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни; контролювати стан та якість виконання послуг і вимагати від підрядника за рахунок останнього усувати виявлені відхилення від кошторису та переробляти неякісно виконані послуги; замовник має право у будь - який час перевірити хід і якість надання послуг, не втручаючись у діяльність підрядника.

За умовами п.6.3 договору, у разі виявлення протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у виконаних послугах, замовник протягом 5 робочих днів після їх виявлення повідомляє про це підрядника і запрошує його для складання акта, де має бути зазначено порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо підрядник не з`явиться без поважних причин у визначений в запрошенні строк, замовник має право залучити до складання акта незалежних експертів. Акт, складений без участі підрядника, надсилається йому для виконання протягом 5 робочих днів після складання.

Згідно п. 6.4 договору, підрядник протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту сторонами, власними та або залученими силами й засобами (за власний рахунок) зобов`язується усунути всі недоробки та недоліки, виявлені та зафіксовані замовником. Вказаний термін може бути продовжений за згодою замовника лише у випадку, якщо усунення недоліків з технічних причин потребує значного часу.

За умовами п. 8.1 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов`язань винна сторона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України та даним договором.

Згідно з п. 8.2, порушення зобов`язань за договором є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

Умовами п. 8.4 договору передбачено, що у разі істотного порушення підрядником умов цього договору, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку за умови попереднього письмового повідомлення підрядника про розірвання договору та з обґрунтуванням підстав для розірвання.

Істотними порушеннями є:

- несвоєчасне виконання послуг (прострочення понад 7 (сім) робочих днів без укладення додаткової угоди до договору про продовження строків виконання послуг);

- неякісне виконання послуг та не усунення підрядником виявлених недоліків (мотивована відмова замовника від підписання акту більш, ніж двічі);

- порушення підрядником гарантійних зобов`язань, наданих останнім згідно з умовами закупівлі, за результатами якої укладено цей договір.

У випадку істотного порушення договору підрядником замовник має право вимагати від підрядника сплати штрафу на свою користь у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості договору.

Згідно п.10.2, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без жодних зауважень, підписи скріплено печатками.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва, вартість поточного ремонту та облаштування споруди цивільного захисту загалом складає 1004816,00 грн.

В матеріалах справи наявна Договірна ціна №1, відповідно до якої всього договірна ціна становить 1004816,00 грн.; локальний кошторис на будівельні роботи №02-001-001; відомість ресурсів; розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до договірної ціни №1; розрахунок №5; дефектний акт. Означені документи підписані представниками сторін, підписи скріплено печатками.

За результатами виконаних робіт сторонами було складено та підписано Акт №1 від 20.12.2023 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 на загальну суму 1004816,00 грн.; відомість ресурсів до Акту №1 від 20.12.2023 за грудень 2023; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 на суму 1004816,00 грн.

20.12.2023 відповідачем виставлено рахунок №12 на оплату виконаних робіт на суму 1004816,00 грн., який, за твердженням позивача, оплачено у повному обсязі.

З 30.07.2025 по 19.09.2025 Південним офісом Держаудитслужби в Миколаївській області було проведено виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Радсадівської сільської ради за період 01 січня 2022 року по 30 червня 2025 року.

За результатами ревізії складено Акт №15-14-11/127 від 25.09.2025 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Радсадівської сільської ради за період 01.01.2022 по 30.06.2025.

Під час проведення ревізії створеною комісією 09.09.2025 було проведено обстеження фактично виконаних будівельних робіт за договором від 16.11.2023 №64, за результатом якого комісією встановлено, що за вказаним договором було завищено обсяги робіт та матеріалів, а саме:

- фактично виконано роботи з монтажу світильників, які встановлюються на штирах в кількості 24 шт, тоді як за актом КБ-2в від 20.12.2023 №1 внесено і оплачено роботи з монтажу світильників, які встановлюються на штирах в кількості 27 шт, завищення обсягів робіт з монтажу складає 3 шт та обладнання 3 шт;

- фактично роботи з заповнення дверних прорізів готовими дверними блоками площею до 2м2 з металопластику у кам`яних стінах виконані на площі 10,6м2 , тоді як за актом КБ-2в від 20.12.2023 №1 внесено і оплачено роботи з заповнення дверних прорізів готовими дверними блоками площею до 2м2 з металопластику у кам`яних стінах на площі 13,86м2, завищення обсягів робіт складає 3,26м2 та блоків дверних з металопластику в кількості 3,26м2;

- роботи з установлення дверних блоків у зовнішніх і внутрішніх прорізах кам`яних стін, площа прорізу до 3м2 на площі 1,9м2 не виконані, тоді як за актом КБ-2в від 20.12.2023 №1 внесено і оплачено роботи з установлення дверних блоків у зовнішніх і внутрішніх прорізах кам`яних стін, площа прорізу до 3м2 на площі 1,9м2, завищення обсягів робіт складає 1,9м2 та блоків дверних внутрішніх в комплекті в кількості 1,9м2;

- фактично матеріали для повітроводів встановлені в кількості: заглушка діам.200мм - 4 шт, трійник діам.200мм - 3 шт, кронштейн - 28 шт, тоді як за актом КБ-2в від 20.12.2023 №1 внесено і оплачено в кількості: заглушка діам.200мм - 6 шт, трійник діам.200мм - 28 шт та кронштейн - 38 шт, завищення обсягів матеріалів складає: заглушка діам.200мм - 2 шт, трійник діам.200мм - 25 шт та кронштейн - 10 шт,

- фактично роботи з установлення ВКМ проводилися в кількості 4 вентиляторів, тоді як за актом КБ-2в від 20.12.2023 № 1 внесено і оплачено роботи з установлення ВКМ в кількості 6 вентиляторів, завищення обсягів робіт складає 2 вентилятори та обладнання - вентилятори канальні ВКМ200 в кількості 2 шт;

- фактично роботи з установлення фільтрів проводилися на площі 1,257м2, було встановлено фільтри 200 - 2 шт, тоді як за актом КБ-2в від 20.12.2023 №1 внесено і оплачено роботи з установлення фільтрів площею 1,885м2 та фільтри 200 в кількості 3 шт, завищення обсягів робіт складає 0,628м2 та фільтр 200 в кількості 1 шт;

- фактично роботи з установлення клапанів проводилися в кількості 4 шт та використано 4 клапана, тоді як за актом КБ-2в від 20.12.2023 №1 внесено і оплачено роботи з установлення клапанів в кількості 6 шт з використанням 6 шт клапанів, завищення обсягів робіт складає 2 шт та клапанів в кількості 2 шт;

- роботи з установлення анемостатів не проводилися, тоді як за актом КБ-2в від 20.12.2023 №1 внесено і оплачено роботи з установлення анемостатів в кількості 30 грат та обладнання - анемостати в кількості 30 шт, завищення обсягів робіт складає 30 гратів та завищення обсягів обладнання- анемостатів складає 30 шт;

- фактично роботи з монтажу покрівельного покриття з профільованого листа проводилися на площі 12м2 з використанням матеріалу: профнастилу - 12,7184м2, саморізу покрівельного 120шт, тоді як за актом КБ-2в від 20.12.2023 №1 внесено і оплачено роботи з монтажу покрівельного покриття з профільованого листа проводилися на площі 15,64 м2, з використанням профнастилу - 16,5784 м2, саморізу покрівельного 156 шт, завищення обсягів робіт складає 3,64 м2 та матеріалів: профнастилу - 3,86 м2, саморізу покрівельного 36шт;

- фактично роботи з улаштування з листової сталі примикань до кам`яних стін проводилися довжиною 5 м, при цьому було використано примикання з оцинкованої сталі -5,2 м2, саморізів покрівельних - 25 шт, тоді як за актом КБ-2в від 20.12.2023 №1 внесено і оплачено роботи з улаштування з листової сталі примикань до кам`яних стін довжиною 6м з використанням примикання з оцинкованої сталі - 6,24 м, саморізів покрівельних - 30 шт, завищення обсягів робіт складає 1 м та матеріалів: примикання з оцинкованої сталі - 1,04 м, саморізи покрівельні - 5 шт.

В акті ревізії констатовано, що не підтвердження фактичного обсягу виконаних робіт, включених до актів виконаних робіт КБ-2в від 20.12.2023 №1, є порушенням вимог п.6.2 Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281, та призвело до завищення обсягів виконаних робіт на загальну суму 122301,60 грн. з ПДВ та, як наслідок, матеріальної шкоди (збитків) місцевого бюджету на вказану суму.

Порушення допущено представником замовника - Відділу освіти, молоді, спорту та туризму Радсадівської сільської ради начальником відділу освіти Н.М. Мокрицькою, а з боку підрядника - директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Затишний дім" Роженко Д.В., якими був підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 20.12.2023 №1.

Вищеозначене призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 122301,60 грн., що підтверджено актом обстеження від 09.09.2025 та додатком 81 до акту ревізії. Таким чином, ТОВ "Будівельна компанія "Затишний дім" безпідставно отримало з місцевого бюджету зазначену суму, чим заподіяло збитки Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Радсадівської сільської ради.

15.09.2025 позивачем на електронну адресу відповідача було скеровано лист №295/01-27 з вимогою повернути надміру сплачені кошти у розмірі 122301,60 грн. у строк до 18.09.2025. Вказана вимога залишена без відповіді та належного реагування, що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правовідносини між сторонами у даній справі виникли з договору від 16.11.2023 №64, який за правовою природою є договором будівельного підряду.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу (ст. 840 ЦК України).

Відповідно до статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 843, частин 1, 2 статті 844 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 849 ЦК України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору (стаття 850 ЦК України).

Згідно частини 1 ст.853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до статті 859 ЦК України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Частиною 1 статті 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною (частина 4 ст. 882 ЦК України).

Згідно частин 1, 2 статті 883 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем (підрядником) були виконані будівельні роботи - поточний ремонт та облаштування споруди цивільного захисту (ПРУ) Радсадівського закладу дошкільної освіти, що розташований за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, селище Радісний Сад, вулиця Шевченка, 6-У.

Наведене підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 20.12.2023, який підписаний замовником (позивач) та підрядником (відповідач).

Судом встановлено, що виконані підрядником роботи були прийняті замовником без будь-яких застережень щодо їх кількості та якості, жодних розпоряджень про усунення недоліків від замовника не надходило.

Отже, позивач (замовник) прийняв виконані роботи, не заявивши при цьому про допущення виконавцем робіт (підрядником) будь-яких відступів від умов договору чи наявність інших недоліків (завищення вартості виконаних робіт, невиконання або часткового виконання робіт)

За частинами 1, 2 статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, про зменшення ціни роботи, в разі встановлення відступів від умов договору, сторонами має бути досягнута згода або спір з цього приводу може бути вирішеним у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір будівельного підряду не визнано недійсним повністю або частково, у зв`язку з чим, в силу вимог статті 204 ЦК України, презюмується правомірність цього правочину в цілому, в тому числі і в частині такої істотної умови як ціна договору.

Так, в статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки це не буде спростовано, зокрема на підставі судового рішення.

В даному випадку оплата робіт проведена на основі визначеної сторонами вартості робіт, з урахуванням вимог діючого законодавства, без зауважень щодо завищення вартості виконаних робіт.

Замовник, який своєчасно не заявив про недоліки у виконанні робіт (за наявності таких) не звільнений від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

Матеріалами справи підтверджується, що замовник - кількість, якість та ціну робіт перевірив, підписавши відповідний Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 20.12.2023 без зауважень та заперечень.

Також, матеріали справи не містять мотивованої відмови замовника від приймання виконаних відповідачем робіт з підстав їх вартості (завищення вартості виконаних робіт), обсягу (невиконання або часткового виконання робіт), якості виконаних робіт.

Замовник не заперечував проти прийняття виконаних робіт.

Отже, з урахуванням вимог законодавства та встановлених судом обставин, факт прийняття позивачем виконаних відповідачем робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт без зауважень свідчить про належне виконання підрядником умов договору №64 від 16.11.2023 та про прийняття замовником результату робіт без претензій щодо їх виду, якості, обсягу чи вартості. Підписання акту приймання означає згоду замовника як із якістю робіт, так і з використаними матеріалами та понесеними витратами.

Таким чином, з матеріалів справи випливає, що сторони належно виконали умови договору і не мали взаємних зауважень.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення підрядником своїх зобов`язань за договором, чи неефективного витрачання коштів, окрім Акту ревізії Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 25.09.2025, який і став підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Так, позовні вимоги обґрунтовано виключно даними, які встановлені в Акті ревізії Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 25.09.2025 №15-14-11/127, щодо включення підрядником до акту виконаних робіт завищених обсягів робіт і матеріалів, що призвело до заподіяння позивачу збитків у розмірі 122301,60 грн.

За приписами статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки визначаються як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України (чинний на час виникнення спірних правовідносин) визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем перед судом.

У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Щодо акту ревізії Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області №15-14-11/127 від 25.09.2025, яким встановлено, що до акту виконаних робіт включено 122301,60 грн. вартості невідповідних обсягів робіт та матеріалів, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Згідно з частиною 1 статті 1 цього Закону, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 3 листопада 2015 року, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого, контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; усуненням виявлених недоліків і порушень (підпункт 4 пункту 4 Положення №43).

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, інспектування (ревізії).

Відповідно до підпункту 23 пункту 6 Положення, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором.

Акт ревізії складається з приводу наявності відповідних порушень підприємства та містить лише думку органу, який його склав, він не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені у акті висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто Акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Встановлені Державною аудиторською службою України факти підлягають доказуванню позивачем та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, сам лише Акт ревізії Державної аудиторської служби України не є підставою для стягнення з відповідача визначених у вказаному акті сум та не звільняє сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція щодо оцінки актів ревізії у подібних правових відносинах викладена у постановах Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №910/7984/16, від 16.10.2018 у справі №910/23357/17, від 26.12.2019 у справі №908/2711/18.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин, виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть його змінювати, у тому числі змінювати, припиняти частково або повністю зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними первинними документами (актом виконаних робіт).

Акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Суд зауважує, що у даному випадку позивач не був позбавлений права провести експертизу та у інший не заборонений законом спосіб доводити обґрунтованість заявлених вимог, однак позовні вимоги обґрунтовані виключно документами, наданими Держаудитслужбою.

Так, результати перевірки Державної аудиторської служби України можуть бути підставою для вжиття цим органом державного фінансового контролю в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях, у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання юридичної особи приватного права (відповідача) щодо сплати коштів до бюджету, оскільки, як зазначено вище, акт ревізії Державної аудиторської служби України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав, викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили.

Отже, суд відхиляє акт ревізії та долучені до нього документи як доказ на підтвердження завищення вартості виконаних за договором робіт на суму 122301,60 грн., оскільки встановлені у акті ревізії обставини не спростовують факту прийняття позивачем виконаних відповідачем робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт, зокрема, у частині їх вартості, без зауважень.

При цьому, як уже зазначалося, згідно частини 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання сторонами не допускається.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що на виконання умов договору сторонами у справі підписано Акт приймання будівельних робіт форми Кб-2в, згідно якого замовник прийняв виконані підрядником роботи без зауважень.

Будь-яких інших актів, складених у момент прийняття робіт (про виявлені недоробки, недоліки тощо) суду не надано.

Виходячи з наведених норм законодавства, позивачем не доведено факт порушення зобов`язання відповідачем, у зв`язку з чим Акт Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 25.09.2025 №15-14-11/127, складений за результатами проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2022 по 30.06.2025, під час розгляду даного спору господарським судом оцінюється критично.

Судом не встановлено обставин, які свідчать про існування всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача у справі до цивільної відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Суддя М.Б. Сулімовська

Згідно з ч. ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Рішення складено і підписано 14 квітня 2026 р.