Вирок № 135650804, 14.04.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/977/26

провадження №: 1-кп/398/354/26

ВИРОК

Іменем України

"14" квітня 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Олександрія кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121060000331 від 27.02.2026 року стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Олександрії Кіровоградської області, українки, громадянки України, із повною загальною середньою освітою, яка має на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційно не працює, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , з метою незаконного отримання тимчасової державної соціальної допомоги одиноким матерям та малозабезпеченим сім`ям, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, звернулася до Управління соціального захисту населення Олександрійської міської ради, розташованого за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вул. Шевченка, буд. №109, де ввівши в оману працівників зазначеного Управління шляхом приховування обставин, які відповідно до п.25 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №250 від 24.02.2003 та п.36 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001 впливають на призначення і виплату даної допомоги, при заповненні декларацій у період з 01.01.2021 року по 30.06.2024 року ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що з початку 2021 року вона проживає однією сім`єю, без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 , який є батьком її дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно не повідомляла органи соціального захисту населення про факт спільного проживання та ведення спільного господарства з батьком дитини. При зверненнях до Управління соціального захисту населення ОСОБА_3 систематично надавала недостовірну інформацію, вказуючи у деклараціях про доходи та майновий стан осіб, які звертаються за призначенням державної соціальної допомоги, що вона є матір`ю-одиначкою та не проживає з батьком малолітньої дитини, чим вводила в оману державні органи з метою незаконного отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та державної допомоги на дітей одиноким матерям, що підтверджується, зокрема, рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі №398/4739/24, яке набрало законної сили 17.12.2024 року.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 шляхом обману заволоділа державними грошовими коштами, призначеними для соціальної допомоги одиноким матерям та малозабезпеченим сім`ям, незаконно отримавши за період з 01.01.2021 року по 30.06.2024 року кошти, а саме: переплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у сумі 223 967 грн 42 коп.; переплата державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям у сумі 11 002 грн 72 коп., та завдавши потерпілому - Управлінню соціального захисту населення Олександрійської міської ради (код ЄРДПОУ 03197813) значної майнової шкоди на загальну суму 234 970 грн. 14 коп.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнала повністю, ствердила все вищенаведене відповідно до викладеного в обвинувальному акті. Зазначає, що дійсно постійно спільно проживала з батьком дитини, який працював не офіційно та отримував малу заробітну плату, тому для утримання трьох дітей вона вимушена була вдатися до таких дій. Навіть при отримання соціальної допомоги від держави їй доводилось жити в борг. Усвідомлює, що своїми діями вчинила злочини, на даний час щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свій вчинок, запевнила суд, що такого більше не повториться.

Представник потерпілої особи у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що матеріальних претензій до обвинуваченої немає, цивільний позов заявлятись не буде. Покарання просить призначити в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.190 КК України, вид та строк покарання залишає на розсуд суду.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі через повне визнання обставин скоєння злочину обвинуваченою.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченою ОСОБА_3 своєї вини, а також те, що вона не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, добровільності та істинності її позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням матеріалів що характеризують особу обвинуваченої.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 поза розумним сумнівом, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Суд кваліфікує діяння ОСОБА_3 за ч.3 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

Згідно з вимогами ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, перевиховання та попередження вчиненню нових злочинів.

Суд враховує особу обвинуваченої, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, має на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштована, раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколого не перебуває. Вину у інкримінованому їй злочині визнала, щиро розкаялася, у добровільному порядку відшкодувала завдані збитки. З досудової доповіді про обвинувачену ОСОБА_3 , складеної Олександрійським РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області, встановлено, що орган з питань пробації ризик вчинення обвинуваченою повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінює як середні.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та думку сторони обвинувачення, дані про особу обвинуваченої, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватою, вважає за необхідне призначити останній покарання за ч. 3 ст.190 КК України у виді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченою, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обрався і підстав для його обрання суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати по справі відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349,368-371,373- 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Речові докази: копії документів особової справи на 264 арк - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1