Ухвала суду № 135650674, 16.03.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1609/26

Номер провадження 1-кс/404/785/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду скаргу представника ОСОБА_3 , в інтересах Міністерства юстиції України про скасування постанови слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження 620241510030000060 за ч. 1 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Міністерства юстиції України подав до Фортечного районного суду міста Кропивницького скаргу з вимогою скасувати постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві про закриття кримінального провадження 620241510030000060 за ч. 1 ст. 367 КК України.

Підставою для скасування постанови представник скаржника вказує неповноту і передчасність, оскільки не зрозуміло на підставі яких зібраних доказів, слідчий встановлював наявність або відсутність обставин вчинення злочину.Представник Міністерства юстиції України подав заяву про розгляд скарги без їх участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Прокурор і слідчийв судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Міністерство юстиції України в особі заступника Міністра юстиції України звернулося до Державного бюро розслідувань із заявою про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, здійснення досудового розслідування та встановлення осіб, внаслідок дій або бездіяльності яких Європейським судом прийнято рішення проти України.

Третій слідчий відділ (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, провів досудове розслідування по кримінальному провадженню 62024150030000060 за ч. 1 ст. 367 КК України щодо порушень висвітлених у рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Європейський Суд) у справі«Богданов проти України» (за заявою ОСОБА_5 те, що Національна поліція і суди у 2019 роцівідмовили повідомити адресу проживання його неповнолітнього сина, внаслідок чого він не спілкувався зі своїм сином п`ять місяців. Європейський Суд констатував порушення статті 8 Конвенції у зв`язку з недоліками у процесі ухвалення рішень на національному рівні, який не забезпечив належного захисту прав заявника ОСОБА_5 на доступ до його дитини, попри той факт, що через п`ять місяців - органи державної влади встановили графік побачень заявника з його сином і тоді заявнику розкрили інформацію про місцеперебування його сина. Як зазначив Європейський Суд, працівники поліції і судді апеляційного та Верховного Сулу не навели достатнього обґрунтування для виправдання надання переваги правам на приватне життя матері дитини, а не батьківським правам заявника ОСОБА_5 , ухвалення шень не передбачало встановлення справедливого балансу конкуруючих прав та інтересів.

За результатами тимчасових доступів з`ясовано, що: 05.03.2019 року ОСОБА_5 звернувся до Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з заявою, про встановлення місця проживання його сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .(реєстрація в журналі єдиного обліку №10665).

Кропивницьким відділом поліції Головногоуправління Національної поліції в Кіровоградській області звернення ОСОБА_5 розглянуто і повідомлено про відсутність складу адміністративного або кримінального правопорушення, перевірку завершено та поінформовано, що відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків з виховання дитини; згідно зі статтею 161 Сімейного кодексу України, якщо мати або батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким буде проживати дитина, спір між ними вирішується судом.

За результатами розгляду тотожної скарги ОСОБА_5 , Головне управління Національної поліції вКіровоградській області додатково поінформувало, що Кропивницький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області встановив адресу проживанняйого сина; дитина перебуває узадовільному фізичному стані, однак її мати відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» не надала згоду на розповсюдження інформації стосовно їх місця проживання поки триває судовий процес із визначення місця проживання ОСОБА_6 .

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено, оскільки представники Національної поліції вчинили усі необхідні дії в межах та спосіб передбачений національним законодавством та надали обґрунтовані відповіді, відмовляючи ОСОБА_5 у наданні інформації щодо місця проживання ОСОБА_7 , зокрема Конституції України, Законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію» та «Про захист персональних даних».

На підставі ухвали Верховного Суду від 23.12.2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_5 на постановуШостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 року за ОСОБА_8 до Кропивницького відділу поліції Головного управлінняНаціональної поліції в Кіровоградській області, Головного управлінняНаціональної поліції в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 повідомив, що через сплив часу не може детально згадати всі події. Наявні у нього докази подав до Європейського суду. У теперішній час узгоджений порядок зустрічей з сином між нимта його колишньою дружиною. Клопоче закрити це кримінальнепровадження.

Свідок ОСОБА_9 повідомив, що у 2019 році працював начальником сектора ювенальної превенції Кропивницького районного управління поліції Головного управлінняНаціональної поліції в Кіровоградській області. ОСОБА_5 , постійно звертався до поліції з заявами через спір щодо порядку зустрічей з титиною. Виконавцем більшості відповідей по заявам ОСОБА_5 була інспектор ОСОБА_10 , оскільки вона обслуговувала територію, на якій проживала родина заявника.

Допитана в якості свідка ОСОБА_10 повідомила, що у 2019 році працювала інспектором сектора ювенальної превенції Кропивницького районного управління поліції Головного управлінняНаціональної поліції в Кіровоградській області. Заява ОСОБА_5 від 05.03.2019 року, була давно розглянута. Не пам`ятає деталей. ОСОБА_5 систематично звертався до поліції з заявами, через спір з колишньою дружиною про порядок зустрічей з дитиною. ОСОБА_11 стверджувала, що коли чоловік приходив до сина, то починав сварки з нею та провокував конфлікти. Все це відбувалося в присутності дитини, тому вона переймалася, що поведінка батька може негативно вплинути на психологічне здоров`я сина і відмовлялася сповіщати адресу їхнього проживання. Також свідок повідомила, що на той час ОСОБА_5 працював у поліції, користуючись цим, залякував дружину, що забере дитину та відвезе до Києва, а потім вона його не побачить. Саме тому дружина і вирішила всі питання щодо сина вирішувати в суді.

Згідно зі статтею 19 Конституцією України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушенийробити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дії та рішення службових осіб Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, відповідали вимогам чинного законодавства України, судді апеляційного та Верховного суду і службові особи Національної поліції діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачалися Конституцією та законами України:

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У силу приписів ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно ст. 9 Закону України «Про інформацію» № 2657-ХІІ основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації.

Види інформації визначені ст. 10 вказаного Закону, і до них відноситься інформація про фізичну особу.

За змістом ст. 11 Закону України № 2657-ХІІ інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Неповнолітній ОСОБА_6 проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_7 , яка не давала згоди на розповсюдження персональних даних, а саме місця їх проживання.

Текст рішення Європейського Суду від 04.05.2023 року, констатує порушення Державою Україна статті 8 Конвенції, оскільки працівники поліції та суди ненавели достатнього обґрунтування для виправлення надання переваги правам на приватне життяматері дитини, а не батьківським правам ОСОБА_12 , і не оцінили, чи було це здійснено в найкращих інтересах дитини. Відповідні порушення не були наслідком суспільно небезпечного винного діяння (дій або бездіяльності) працівників правоохоронних органів та суддів апеляційного та Верховного Суду, а радше стали проявом практики застосування чинного станом на момент вчинення відповідних дій та прийняття сталих правових позицій і рішень законодавстваУкраїни, рівня професійної підготовки та правосвідомості учасниківкримінального провадження, що не повною мірою могли враховувати положенняКонвенції та актуальну практику їх застосування Європейським Судом у дотичних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2019 року по справі9901/243/19, зазначається що внаслідок скасування судового рішення не настає підстав для дисциплінарної відповідальності, пеналізації чи негативних наслідків для Національної поліції чи суддів апеляційного та Верховного суду, оскільки відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 49 Закону "Про судоустрій і статус суддів"суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.Судді апеляційного та Верховного суду і представники Національної поліції не повинні нес ти кримінальну відповідальність за тлумачення на свій розсуд правової норми, що відрізняється від тлумачення цієї норми їхніми колегами з Європейського Суду, якщо у рішенні відкрито, в рамках відповідного судочинства, наведена аргументація, з якою згодом не погодився Європейський Суд. Основним засобом правового захисту від помилок у судових рішеннях слугує оскарження цих рішень у порядку апеляційного провадження, а не кримінальне переслідування. Скасування не може слугувати єдиною підставою визнання судового рішення незаконним, оскільки скасування не обов`язково означає, що судді апеляційного та Верховного суду чи представник Національної поліції діяв некомпетентно або непрофесійно.

Констатовані Європейським Судом недоліки мають бути усунені шляхом вжиття передбачених статтею 13 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» заходів загального характеру, зокрема через внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування; внесення змін до адміністративної практики; забезпечення юридичної експертизи законопроектів; забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та практики Суду прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов`язана із правозастосуванням; інших заходів, які визначаються, за умови нагляду з боку Комітету міністрів Ради Європи. Україною відповідно до Рішення з метою забезпечення усунення недоліків системного характеру, припинення спричинених цими недоліками порушень Конвенції та забезпечення максимального відшкодування наслідківцих порушень.

Згідно Положення про Міністерство Юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 14 листопада 2006 р. № 1577 усунення недоліків законодавства покладається на Міністерство юстиції. Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого: 3) розробляє за дорученням Кабінету Міністрів України та з власної ініціативи проекти законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються прав і свобод людини, відносин між громадянином і державною владою, конституційного устрою, повноважень і взаємовідносин органів державної влади, судоустрою та судочинства, цивільного і кримінального законодавства, або разом з іншими органами виконавчої влади бере участь у їх підготовці; 11) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та у встановленому порядку подає їх на розгляд Кабінету Міністрів України; 37) забезпечує підготовку пропозицій щодо приведення законодавства України у відповідність з принципами та стандартами Ради Європи та інтеграції його в систему міжнародного права, координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади із зазначених питань;40) забезпечує підготовку відповідних документів та представництво інтересів держави в Європейському Суді з прав людини під час розгляду справ про порушення прав людини в Україні, направляє спостерігачів у місії з контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина.

Отже гармонізація рішень ЄСПЛ з національним законодавством вирішується шляхом нормотворчості, а не кримінальним переслідування процесуально-незалежних працівників органівНаціональної поліції та суддів апеляційного та Верховного Суду, які сумлінно виконали чинні вимоги національного законодавства.

На підставі постанови слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 від 31.01.2025 року вказане кримінальне провадження закрито в зв`язку з відсутністю в діянні працівників правоохоронних органів, суддів апеляційного та Верховного суду складу кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 367 КК України встановлено кримінальну відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Основним безпосереднім об`єктом вказаного кримінального правопорушення є суспільні відносини, що забезпечують правильну (належну) діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ чи організацій, а також їх службових осіб. Додатковими обов`язковими безпосередніми об`єктами виступають охоронювані законом права, свободи та інтереси окремих громадян, або державні чи громадські інтереси, або інтереси юридичних осіб.

З об`єктивної сторони службова недбалість характеризується наявністю трьох ознак у їх сукупності: 1) дія або бездіяльність службової особи; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб; 3) причинний зв`язок між вказаними діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками.

Службова недбалість може проявлятися у формі неналежного виконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.При цьому неналежне виконання службових обов`язків - це такі дії службової особи в межах службових обов`язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби. За такої форми службової недбалості службова особа виконує свої обов`язки неналежно.

У цьому випадку представники Національної поліції, судді апеляційного та Верховного суду висловили власну правову позицію, яка співпадала з національним законодавством і набула сталого правозастосування, отже відсутня як об`єктивна, так і суб`єктивна сторона кримінального правопорушення.

Статтею 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, пунктом 3 ч. 1 вказаної статті КПК України передбачено право заявника, потерпілого, його представника чи законного представника оскаржити рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.

Відповідно до положень Глави 24 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність складу кримінального правопорушення. Закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення здійснюється, коли встановлено, що подія, з приводу якої внесені відомості до ЄРДР відбулася, була результатом вчиненого особою діяння, яка сама по собі не є кримінальним правопорушенням, оскільки відсутній хоча б один із елементів складу злочину, або наявні обставини, які виключають злочинність діяння.

Слідчий зібрав достатні об`єктивні данні та виніс остаточну законну і обґрунтовану постанову відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

На виконання вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження є вмотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Таким чином слідчий суддя зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.

Сумніви скаржника про поверховість та неповноту проведеного розслідування є непідтвердженим суб`єктивним припущенням, тому до уваги не приймаються. Висловлені ним судження мають узагальнену характеристику, суперечать правозастосуванню ст. 6 Конвенції, зокрема принципу юридичної визначеності.

Дослідивши надані сторонами матеріали обґрунтовано вважаю, що слідчий під час проведення досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 223 КПК України вжив необхідні дії спрямовані на отримання (збирання) доказів та їх перевірку, дослідив та перевірив обставини, зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, їм надано належну оцінку, досудове розслідування проведено із застосуванням всіх можливих засобів для всебічного, неупередженого та об`єктивного розслідування, з перевіркою всіх фактичних обставин справи, що може мати суттєве значення для розслідування кримінального провадження.

Доцільності проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій не вбачається, оскільки вони не здатні вплинути на наявні результати провадження. Не існує правової необхідності проводити інші процесуальні дії чи приймати процесуальні рішення у цьому кримінальному провадженні.

Наведене дає підстави обґрунтовано стверджувати, що слідчий при розслідуванні обставин цього кримінального провадження у цілому виконав вимоги щодо забезпечення всебічності та повноти дослідження. Оскаржувана постанова слідчого відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, а висновок про закриття кримінального провадження є обґрунтованим.

Істотних порушень вимог КПК України, які б могли вплинути на правильність прийнятого рішення, слідчим суддею не встановлено, а у скарзі не наведено достатніх даних, які безумовно свідчать про неповноту проведеної перевірки та могли бути підставами для скасування прийнятого остаточного процесуального рішення.

За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути постановлена ухвала про відмову у задоволенні скарги (п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України).

Керуючись ст.ст. 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені вимогпредставника скаржника ОСОБА_3 , в інтересах Міністерства юстиції України про скасування постанови слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження 620241510030000060за ч. 1 ст. 367 КК України відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1