Ухвала суду № 135650618, 14.04.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

14.04.2026

ЄУН 389/1245/26

Провадження № 1-кс/389/421/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м.Знам`янка

Слідчий суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 її захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши погоджене з прокурором клопотання заступника начальника СВ ВП №1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Знам`янка Знам`янського району Кіровоградської області, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , не одружена, має на утриманні одну малолітню дитину, офіційно не працює, раніше не судима,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121020000208 від 09.04.2026,

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника СВ ВП №1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області майор поліції ОСОБА_6 , як сторона кримінального провадження, за погодженням з прокурором, 10.04.2026 подав до суду дане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном на 60 днів, без права внесення застави.

Клопотання обґрунтоване тим, що 06.04.2026 приблизно о 17:30 год. (точного часу під час проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_4 та її батько ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходились у приміщенні житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Перебуваючи у вказаному місці між ОСОБА_4 та ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 раптово виник умисел на спричинення ОСОБА_4 умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Реалізуючи даний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 нанесла не менше 4 ударів металевою кочергою по голові потерпілого ОСОБА_4 , чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляд забою головного мозку, переламів кісток склепіння черепу, які відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 у приміщенні житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , та відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №2835 від 09.04.2026 знаходиться в прямому причино-наслідковому зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями та є наслідком спричинених тілесних ушкоджень у вигляді забою головного мозку, переламів кісток склепіння черепу.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 скоїла злочин, пов`язаний з домашнім насильством - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення 09.04.2026 СВ ВП №1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121020000208, кваліфікація ч.2 ст.121 КК України.

09.04.2026 о 13:00 год у кримінальному провадженні №12026121020000208 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Обґрунтованість пред`явлення підозри ОСОБА_4 у скоєнні указаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: оглядами місця події території домоволодіння та приміщення житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 ; лікарським свідоцтвом про смерть №2835 від 09.04.2026 ОСОБА_4 ; протоколом огляду місця події від 09.04.2026; допитом свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , допитом підозрюваної ОСОБА_4 .

В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 слідчим покладається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею злочину, який є умисним тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до10 років, та наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків, Слідчий зазначає, що уразі застосування більш м`яких запобіжних заходів стосовно підозрюваної ОСОБА_4 неможливо буде запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та вказав на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозрювана вину у вчинені інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала. Вказала, що батька побив її малолітній тринадцятирічний син ОСОБА_9 , який є інвалідом дитинства, має психічне захворювання. Але вона як мама спочатку вирішила взяти провину за сина на себе. Тим більше до цього її спонукали працівники поліції. Коли її син побив батька вона викликала швидку допомогу, але останій відмовився від медичної допомоги. 07.04.2026 у них вдома була комісія з органу опіки та піклування й батько казав їм, що його напередодні побив онук. Дитину того дня було вилучено з родини. Також ОСОБА_4 пояснила, що працює по найму, перебивається тимчасовими заробітками, отримує соціальну допомогу на дитину. Наміру переховуватись вона не має.

Захисник заперечив щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт. Вказав, що наміру здійснювати вплив на свідків, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підозрювана не має, зобов`язується виконувати всі покладені на неї судом обов`язки.

Також захисником надано слідчому судді свідоцтво про народження сина підозрюваної, медичні документи щодо стану його здоров`я, довідку з місця проживання та характеристики на підозрювану, її сина та потерпілого.

Так, з наданих захисником документів вбачається, що ОСОБА_4 має малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який має діагноз легка розумова відсталість з поведінковими розладами. Підозрювана ОСОБА_9 , її малолітній син ОСОБА_9 та батько підозрюваної (потерпілий) ОСОБА_4 проживали разом за однією адресою: АДРЕСА_1 . За місцем проживання підозрювана характеризується як не конфліктна, доброзичлива, працьовита особа. Разом з тим, стосовно потерпілого ОСОБА_4 вказано, що за час поживаня останній зарекомендував себе з негативного боку, неодноразово був помічений у зловживанні алкогольними напоями, що негативно впливало на його поведінку та спосіб життя. У стані алкогольного сп`яніння він міг проявляти конфліктність, порушувати громадський порядок, на нього неодноразово надходили скарги від мешканців та сусідів щодо порушення громадського порядку. З наданої на малолітнього ОСОБА_10 характеристики вбачається, що у його поведінці спостерігаються ознаки підвищеної агресивності: вступав у конфлікти з подальшим побиттям покійного діда ОСОБА_4 та матері ОСОБА_4 , не завжди контролює свої емоції.

Заслухавши прокурора, підозрювану, її захисника, дослідивши додані до клопотання матеріали, та надані стороною захисту документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положенями ст.178 КПК України передбачено, що вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі : вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й особисте зобов`язання.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі Мюррей проти Сполученого Королівства № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об`єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).

Встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування за матеріалам кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121020000208 від 09.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

09.04.2026 о 13:00 год у кримінальному провадженні №12026121020000208 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

В порядку ст.208 КПК України ОСОБА_4 не затримувалася.

Сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, які вивчені слідчим суддею, зокрема копія протоколу проведення слідчого експеримента за участі підозрюваної, свідчить про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Їх аналіз вказує на те, що вони об`єктивно зв`язують підозрювану зі злочином, а тому слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, а отже існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Слід відзначити, що на даному етапі досудового розслідування, слідчий суддя не входить в обговорення питань про наявність або відсутність у діях ОСОБА_4 складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, достатності або відсутності зібраних у справі доказів, їх належності та допустимості для доведеності або недоведеності обвинувачення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

З урахуванням наявності долучених до клопотання доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваної, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Так, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, а саме у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, яке закон класифікує як тяжкий злочин з прямим умислом, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, потерпілим є її батько, раніше не судима, офіційно не працює, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, не одружена, має малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживав разом з нею, але органами опіки та піклування вилучений тимчасово з сім`ї 07.04.2026 з питань не пов`язаних з даним кримінальним правопоршенням.

Зазначені обставини в сукупності не дають підстав стверджути про наявність уОСОБА_4 достатньо міцних соціальних зв`язків. Відтак, зазначене свідчить на користь існування високої ймовірністі переховування її від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Крім того, не виключається, що у разі не застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_10 може здійснювати незаконний вплив на свідків, які вже допитані та можливо інших свідків, питання про допит яких може вникнути в подальшому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги пояснення ОСОБА_10 щодо вчинення вказаного злочину її малолітнім сином, видані за місцем проживання характеристики на підозрювану, її сина та потерпілого, поведінку ОСОБА_4 після вчиненого, яка факту тілесних ушкоджень у батька не приховувала, викликала йому невідкладну швидку медичну допомогу, але він відмовився від медичної допомоги.

Також слідчий суддя враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. («Гаважук проти України», п. 63654); («Мурукін проти України», п.34); («Буряга проти України», п.54655); («Фельдман проти України», п. 68656).

У п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» вказано, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно з ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.

Слідчий суддя вважає, що у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 відсутнє достатнє обґрунтування, що більш м`який запобіжний захід від такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, не здатний запобігти ризикам у кримінальному провадженні, необхідність застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не доведено і в судовому засіданні.

З урахуванням наведеного, на переконання слідчого судді достатнім запобіжним заходом, який може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, за вказаного вище обґрунтування, є домашній арешт у певний період доби з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати житло у період з 20:00 години до 06:00 години з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК, який в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження, в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Такий запобіжний захід співмірний з особою підозрюваної, забезпечить виконання нею процесуальних обов`язків та буде запобігати встановленим ризикам.

Підстав для застосування до підозрюваної більш м`яких видів запобіжних заходів ніж домашній арешт слідчий суддя не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131,132,176-179,184,194,196 - 197,309,395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 09.06.2026 (в межах строку досудового розслідування), який полягає в забороні для неї з 20:00 години до 06:00 години залишати житло за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 на період з 13.04.2026 до 09.06.2026 наступні обов`язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні за винятком їх участі у процесуальних діях;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в її житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

У разі невиконання покладених обов`язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Дата закінчення дії даної ухвали 09.06.2026.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1