Ухвала суду № 135650517, 08.04.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/7517/25

Провадження № 2-п/345/26/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Сирка Й.Й.,

з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,

розглянувши заву ОСОБА_1 про перегляд зачного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.02.2026,-

в с т а н о в и в :

24.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.02.2026 у справі № 345/7517/25, яким задоволено позов ТОВ ЕКО-ПРИКАРПАТТЯ до ОСОБА_1 . Ухваленим рішенням з відповідача та користь товариства стягнуто заборгованість в розмірі 10 801,83 грн за надані послуги з поводження (управління) побутовими відходами. Крім того, з відповідача стягнуто на користь позивача 3 028,00 грн судового збору.

Предметом позову в цій справі виступали вимоги ТОВ ЕКО-ПРИКАРПАТТЯ до відповідачки про стягнення нарахованих, але не сплачених сум за надані в період з 01.06.2021 до 30.11.2025 послуги з управління (поводження) побутовими відходами.

У заяві про перегляд заочного рішення суду ОСОБА_1 , не оспорюючи наявність у неї договірних відносин з позивачем, зазначає, що ТОВ ЕКО-ПРИКАРПАТТЯ при розрахунку оплати взято уваги 7 зареєстрованих осіб у АДРЕСА_1 , хоча двоє з цих осіб є сторонніми для неї людьми, не членами її сім`ї та ніколи за відповідною адресою фактично не проживали, проте зняття з реєстрації місця проживання цих осіб проведеною відповідачкою у лютому-березні 2026 року. Крім того зазначає, що з інших п`яти зареєстрованих фізичних осіб двоє з них довготривалий час перебували за кордоном якраз у період виникнення боргу, зокрема ОСОБА_2 безперервно перебуває за межами території України з лютого 2022 року, а ОСОБА_3 - у різні періоди часу впродовж 2021-2025 років систематично виїжджав за межі території України. Жодних інших доводів заява про перегляд заочного рішення суду не містить.

Ухвалою суду від 24.03.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін на 08.04.2026 о 09:30 год.

В судове засідання сторони та їхні представники не з`явилися, натомість подали через канцелярію суду заяви із підтриманням (запереченням) поданої заяви про перегляд заочного рішення суду.

Вивчивши заяву з доданими до неї документами та оглянувши матеріали цивільної справи, в якій ухвалено заочне рішення, суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Згідно з вимогами ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню за наявності в сукупності таких умов: судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини своєї неявки, а також не надав подав відзиву на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Встановлено, що провадження у цивільній справі за позовом ТОВ ЕКО-ПРИКАРПАТТЯ (далі - Товариство) відкрите ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.01.2026. Копію позовної заяви з додатками судом надіслано за вказаною у відповіді Управління Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Калуської міської ради зареєстрованою адресою місця проживання ОСОБА_1 (а.с.61,64). Проте надіслана поштова кореспонденція повернулася до суду за відсутності відмітки відділення поштового зв`язку про причини її не вручення адресату у довідці, що повернулася разом із конвертом (а.с. 69).

Копію заочного рішення суду в цивільній справі № 345/7517/25 надіслано відповідачу у справі 25.02.2026, проте більш детальними відомостями щодо його фактичного вручення адресу суд не володіє.

Інших відомостей, окрім вищезазначених, у матеріалах цивільної справи також немає.

Таким чином, доводи заявниці про своєчасне подання нею заяви про перегляд заочного рішення суду від 20.02.2026 заслуговують на увагу.

Однак викладені у заяві з додатками аргументи про наявність вагомих підстав для перегляду заочного рішення судом відхиляються як очевидно безпідставні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30.04.2021 в друкованому засобі масової інформації - газеті "Вісті Калущини" (№ 16(800) с.5-6) опубліковано Публічний договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами, яким встановлено порядок та умови надання Товариством як виконавцем такої послуги, що визначений на конкурсних засадах органом місцевого самоврядування, послуги з управління побутовими відходами споживачам фізичним особам на території Калуської міської територіальної громади. Як безпосередньо вказано у тексті цього договору такий укладено з урахуванням ст. 633,634,641,642 ЦК України. Текст цього договору також додано до матеріалів справи Товариством, який датований 26.04.2021 та є ідентичним до опублікованого в друкованому ЗМІ. Відповідний договір розміщено на вебсайті Товариства з можливістю вільного завантаження його змісту як з інформаційного ресурсу виконавця, так і виконавчого комітету Калуської міської ради (а.с.6-11).

З отриманої судом інформаційної довідки (а.с.23) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.12.2025 № 458000392 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 в частині 1/1.; державна реєстрація речових прав проведена 06.02.2017.

Згідно з наданими на запит Товариства Управління "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Калуської міської ради знеособленими даними, за вищевказаною адресою зареєстровані 7 фізичних осіб в різні періоди з 14.03.2014 до 04.03.2021, окрім відповідачки ОСОБА_1 (з 30.08.2021 по теперішній час), що відповідає розрахунку заборгованості за надані послуги поводження з побутовими відходами в період з 01.06.2021 до 30.11.2025, який надано Товариством. До того ж, відповідний розрахунок містить чіткі відомості щодо розмірів затверджених у встановленому порядку для виконавця тарифів за відповідні послуги із розрахунку кількості мешканців житлових приміщень, фактичної наявності пільг та внесених споживачем послуг щомісяця впродовж періоду виникнення боргу, який станом на 30.11.2025 складає 10 801,83 грн. (а.с.21,28).

Товариством надано до матеріалів справи (а.с.29-54) належним чином засвідчені копії рішень з додатками до рішень виконкому Калуської міської ради щодо визначення: виконавця послуг з вивезення побутових відходів (№ 81 від 17.03.2021), норм відповідних послуг, розрахунковою одиницею щодо яких виступає кількість мешканців та вид об`єкта утворення ТПВ (№ 270 від 01.12.2020), тарифів на послуги з поводження побутовими відходами для мешканців житлових будинків індивідуальної забудови (№ 110 від 20.04.2021, №54 від 29.03.2022, №142 від 12.07.2022, №27 від 13.02.2025), погоджених між виконавцем та виконавчим органом місцевого самоврядування графіків вивезення ТПВ з території Калуської міської територіальної громади (№ 222 від 27.07.2021, №213 від 27.09.2022).

Будь-яких доказів відмови ОСОБА_1 за вказаною вище адресою від отримання послуг з управління побутовими відходами, висловлених у встановленому порядку та строки претензій щодо їх неякісного надання у матеріалах справи немає.

Отже, Товариство надавало відповідачці відповідні послуги, однак вона не виконувала свої зобов`язання щодо своєчасної оплати за надані послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі - Закон № 2189) житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ст.5 Закону № 2189 залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Частиною 1 ст. 19 Закону № 2189 передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (ч.1,2 ст. 20 цього Закону).

Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

Згідно з п. 1 ч.2 ст. 21 Закону № 2189 виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою (ч.1,2,4 ст. 32 цього Закону).

Як свідчить тлумачення ст. 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Пунктом 5 ч.3 ст. 20 Закону № 2189 споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц (провадження №14-280цс18).

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд ухвалюючи заочне рішення від 20.02.2026 дійшов до висновку, що Товариство надавало відповідачці послуги, проте остання не виконувала свої зобов`язання щодо своєчасної оплати за такі послуги, тому позивач мав право на стягнення заборгованості в розмірі 10 801,83 грн.

Суд дійшов до висновку, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правова позиція, викладена у постанові Верховного суду від 14.02.2018 в справі №462/6393/15-ц). Під час розгляду справи встановлено, що відповідачка є одноосібним власником житлового будинку за адресою розташування якого надавалися послуги з вивезення побутових відходів виконавцем.

Із доданої до заяви про перегляд заочного рішення суду копії Акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання, складеного 16.03.2026 під № 20, вбачається, що відповідний документ складено у зв`язку із зверненням ОСОБА_1 за отриманням державної допомоги, при цьому у житлі заявниці фактично проживає 6 фізичних осіб, натомість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у відповідному домогосподарстві ніколи не проживали. Заявницею також надано копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, відповідно до якого громадянин ОСОБА_6 виїхав за межі території України 04.02.2022 і не повертався.

Водночас, суд знову повертається до наданої заявницею копії акта, відповідно до якої ОСОБА_2 фактично проживає за вищевказаною адресою.

Суд зазначає, що споживач має право не оплачувати вартість комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження такого факту (п.6 ч.1 ст.7 Закону № 2189).

Проте споживач повинен завбачливо подбати, повідомивши надавача комунальних послуг, що він та (або) інші особи будуть і (або) є тимчасово відсутніми в належному їм житловому приміщенні з метою звільнення від оплати цих послуг чи здійсненні їх перерахунку за минулий період.

Але відповідач у цій справі не повідомляла Товариство про відсутність (або тимчасову відсутність) у житлі будь-яких осіб, письмових доказів з даного приводу суду також не надала. Із заявами про перерахунок розміру оплати за надані послуги до Товариства не зверталася.

У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги (ч.1,3,4 ст. 27 Закону № 2189).

Доказів наявності претензій відповідачки, як власника житлового будинку, до Товариства у матеріалах справи немає. Ні відомостей, ні доказів з даного приводу заявницею також не наведено в поданій заяві до суду про перегляд заочного рішення.

Навпаки, із матеріалів справи вбачається, що додані до заяви про перегляд заочного рішення суду копії документів містять окремі суперечності щодо викладу обставин, якими обґрунтовується нібито наявність підстав для перегляду заочного рішення суду.

Таким чином, ОСОБА_1 не наведено у заяві жодних обставин із вагомими доказами, наявність яких могла б вплинути на правильність вирішення спору за позовом Товариства про стягнення заборгованості, та необхідність скасування ухваленого Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області заочного рішення від 20.02.2026 у справі № 345/7517/25.

Керуючись ст.258,260,280-284,353 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.02.2026 у цивільній справі №345/7517/25 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.04.2026.

Суддя