Ухвала суду № 135650279, 14.04.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/84/26

Провадження № 1-і/192/2/26

Ухвала

Іменем України

14 квітня 2026 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області заяву ОСОБА_2 про постановлення окремої ухвали,

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2026 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про постановлення окремої ухвали щодо допущених порушень закону під час розгляду справи № 178/84/26.

На обґрунтування заяви ОСОБА_2 посилається на те, що суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 під час розгляду справи № 178/84/26 змінила предмет розгляду справи та замість розгляду скарги щодо бездіяльності слідчого про невнесення відомостей до ЄРДР, обмежилась лише розглядом заяви про самовідвід судді Криничанського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 . Тому ОСОБА_2 вважає, що є підстави для постановлення окремої ухвали відносно судді ОСОБА_3 .

Суддя ОСОБА_3 згідно заяви від 25 березня 2026 року заявила самовідвід від розгляду цієї заяви ОСОБА_2 . Ухвалою від 02 квітня 2026 року заяву про самовідвід було задоволено.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2026 року, заява надійшла в провадження суді ОСОБА_1 .

Ознайомившись із заявою від 25 березня 2026 року суддя вважає, що остання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Верховний Суд в постанові від 14 червня 2021 року у справі № 686/9636/18 зазначив, що чинний кримінальний процесуальний закон не урегульовує питання постановлення такого виду судових рішень, як то окрема ухвала чи постанова, які би надавали можливість суду звертатися до державних органів, посадових чи службових осіб з метою належного реагування на встановлені у ході судового розгляду порушення закону, прав і основоположних свобод людини органом досудового розслідування чи судом нижчестоящої інстанції.

Також чинний КПК України не встановлює порядок розгляду заяв про постановлення окремих ухвал, а тому суддею здійснено розгляд заяви без участі заявника та без фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів.

Верховний Суд в постанові від 14 червня 2021 року у справі № 686/9636/18 зазначив, що системний аналіз положень ч. 1 ст. 3, ст.ст. 91, 110, 369, 371, 372 та 419 КПК України дає змогу дійти висновку про те, що рішення судів будь-якої інстанції приймаються у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, постановлені або ухвалені в межах судового розгляду, встановлених для відповідного виду провадження. Тобто, процесуальні рішення ухвалюються для встановлення і закріплення кримінальними процесуальними засобами ознак вчиненого кримінального правопорушення, доведеності винуватості (невинуватості) осіб, які його вчинили під час кримінального провадження, інших обставин, передбачених статтею 91 КПК України, а також задля забезпечення кримінального провадження. Таким чином, наявна можливість ухвалення рішень, які не пов`язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, проте, постановлення таких ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України.

Під час розгляду заяви ОСОБА_2 суддя не знаходить підстав для ухвалення рішення, яке не пов`язане із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням.

Тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 відсутні.

Керуючись ст.ст. 372, 376 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволені заяви ОСОБА_2 про постановлення окремої ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1