Рішення № 135648288, 14.04.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/23681/25

пр. № 2/759/2834/26

14 квітня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Валинкевич В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ваш добробут» про стягнення 3% річних та інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 8450,28 грн та індекс інфляції за час прострочення у розмірі 10803,90 грн. за невиконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24.04.2023 року Святошинським районним судом міста Києва ухвалено рішення за яким видано виконавчий лист у справі №759/2014/23 про стягнення з ОК «ЖБК «Ваш добробут» на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 634 640,47 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили 24.05.2023 р. В подальшому, 25.11.024 року Святошинським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі №759/19009/24 про стягнення з ОК «ЖБК «ВАШ ДОБРОБУТ» на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 24168,64 грн три відсотки річних від простроченої суми та 35538,86 грн індексу інфляції за час прострочення виконання суми заборгованості присудженої у справі №759/2014/23 за період з 25.05.2023 р. по 30.08.2024 р. Також, 07.07.2025 року Святошинським районним судом міста Києва винесено Рішення у справі №759/9045/25 про стягнення з ОК «ЖБК «ВАШ ДОБРОБУТ» на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 12 136,26 грн три відсотки річних від простроченої суми та 66 913,00 грн індексу інфляції за час прострочення виконання суми заборгованості присудженої у справі №759/2014/23 за період з 31.08.2024 року по 20.04.2025 року. Однак станом на подання позову до суду, рішення по справі №759/2014/23 не виконано, а отже у позивача є право на нарахування штрафних санкцій з 21.04.2025 року, що є наступним за датою, по яку вже стягнуто штрафні санкції. Отже, оскільки рішення суду не виконувалося відповідачем з 21.04.2025 року по 29.09.2025 рік, то таке прострочення є триваючим правопорушенням.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2025 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін

Ухвалою суду від 09 жовтня 2025 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суді відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Відповідачу направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.11.2024 року Святошинським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі №759/19009/24, яким вирішено стягнути із Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ваш добробут», на користь ОСОБА_1 сплачений пайовий внесок у розмірі 431105,17 грн., три відсотки річних у розмірі 12933,16 грн. та інфляційні втрати у розмірі 190602,14 грн.

Рішення набрало законної сили 24.05.2025 року.

21.06.2023 року Святошинський районний суд м. Києва видав виконавчий лист по справі №759/19009/24.

25.11.2024 року Святошинським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі №759/5764/24 за яким стягнуто з Обслуговуючого кооперетиву «Житлово-Будівельний кооператив» «Ваш добробут» на користь ОСОБА_1 24 168,64 грн. три відсотки річних від простроченої суми та 35 538,86 гри індексу інфляції за час прострочення.

07.07.2025 року Святошинським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі №759/9045/25 за яким з Обслуговуючого кооперетиву «Житлово-Будівельний кооператив» «Ваш добробут» на користь ОСОБА_1 стягнуто 3% річних у розмірі 12136,26 грн та суму інфляційних витрат у розмірі 66913,00 грн.

22.09.2025 року ПР ВО Київської обл. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2на підставі виконавчого листа №759/2014/23 виданого 21.06.2023 року.

Згідно наведеного позивачем розрахунку заборгованості у позовній заяві, виходячи з загальної суми боргу у розмірі 634640,00 грн за період з 21.04.2025 року по 29.09.2025 року у Обслуговуючого кооперетиву «Житлово-Будівельний кооператив» «Ваш добробут» перед ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка складається із: 3% річних у розмірі 8450,28 грн та інфляційні втрати у розмірі 10803,90 грн.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Станом на день звернення до суду рішення суду у справі №759/2014/23 не виконано, що підтверджується інформацією про хід виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Частиною 1 та 2 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Положення статті 11 Цивільного кодексу України передбачають, що цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

В силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання (постанова Верховного Суду від 30.01.2025 р. у справі №341/416/20 (провадження №61-13572св23).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанова Верховного Суду від 30.01.2025 р. у справі №341/416/20 (провадження №61-13572св23).

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 17 Постави пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 постановлено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

У постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 по справі N3-65гс11 висловлена наступна правова позиція: «оскільки чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому висновок суду касаційної інстанції про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України є необґрунтованим».

Згідно правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі N6-59цс13, інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, і трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. В силу ст. 417 ЦПК України, зазначене рішення є обов`язковим для всіх судів України, які зобов`язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням ВС України.

Зобов`язання, які виникли у відповідача на підставі зазначених вище судових рішень є грошовими та виражені в національній валюті. З матеріалів справи вбачається та визнається сторонами, що відповідач не виконує зазначені зобов`язання належним чином, внаслідок чого заборгованість істотно не зменшується, а грошові кошти знецінюються внаслідок інфляційних процесів.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 625 ЦК України та правових позицій Верховного Суду України по справах N6-59цс13, N3-65гс11, позивач обґрунтовано вимагає стягнення інфляційного нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання і трьох процентів річних, а також процент за користування позикою, оскільки це є відшкодуванням матеріальних витрат позивача від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та компенсація (плата) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не скористався своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. (частина перша статті 80 ЦПК України).

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що внаслідок неналежного виконання відповідачем рішення суду позивач має право на стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних у заявленому розмірі.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь держави судові витрати по справі (судовий збір) в сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 18, 509, 524-526, 533-535, 610, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ваш добробут» про стягнення 3% річних та інфляційних втрат - задовольнити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ваш добробут» (код ЄДРПОУ 40270522, адреса: 03148, місто Київ, вул. Володимира Покотила, будинок 7/2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 3% річних у розмірі від простроченої суми у розмірі 8450 (вісім тисяч чотириста п?ятдесят) грн 28 коп. та інфляційні втрати у розмірі 10803 (десять тисяч вісімсот три) грн 90 коп.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Ваш добробут» (код ЄДРПОУ 40270522, адреса: 03148, місто Київ, вул. Володимира Покотила, будинок 7/2) в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Ключник А.С.