Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 487/612/26
Провадження № 2/487/1367/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
27 січня 2026 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2587084 від 29.06.2020, укладеним з ТОВ «Авентус Україна», в сумі 39 360 грн та понесені судові витрати, а саме: судовий збір - 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 8000 грн.
Разом з позовною заявою подано клопотання про витребування інформації з АТ КБ «ПриватБанк» щодо банківської картки ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право вимоги за вказаним договором № 2587084. З часу відступлення права вимоги відповідач не здійснив жодного платежу, у зв`язку з цим, позивач звертається до суду.
Ухвалою суду від 02 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази.
09 березня 2026 року надійшла відповідь АТ КБ «ПриватБанк».
Клопотань від учасників справи про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України не надходило.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 29.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 2587084 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого Кредитодавець надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Сума кредиту (загальний розмір) складає: 12 000,00 гривень; строк кредиту 30 днів; знижена процентна ставка 1,62% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, якщо споживач не виконав умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулося продовження строку користування кредитом; у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль в момент виникнення прострочення.
Відповідно до п. 2.1. Договору, Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
Згідно з відповіддю ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 16.12.2025 та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» на виконання вимог ухвали суду, 29.06.2020 на платіжну картку № НОМЕР_2 , яка емітована на ОСОБА_1 , перераховано та зараховано 12 000,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідачу нараховувалась заборгованість до 27.10.2020 та складає 39 360,00 грн, з яких: 12 000,00 грн основний борг, 27 360,00 грн проценти.
26 лютого 2021 року було укладено договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 2587084 від 29.06.2020 на суму 39 360,00 грн, з яких: 12 000,00 грн основний борг, 27 360,00 грн проценти.
Вказаний факт підтверджується актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 26 лютого 2021 року, витягом з реєстру боржників, платіжною інструкцією від 26.02.2021 № 25759.
Джерела права, які підлягають застосуванню та мотивована оцінка суду.
Згідно з статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір № 2587084 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», підписаний відповідачем у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» - одноразовим ідентифікатором.
Товариство свої зобов`язання виконало, а саме перерахувало кредит на картку відповідача, що підтверджується відповіддю ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 16.12.2026 та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідач зобов`язання за вказаним договором на виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.
Також встановлено, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за цим договором на загальну суму 39 360,00 грн, з яких: 12 000,00 грн основний борг, 27 360,00 грн проценти.
Розрахунок заборгованості відповідає умовам договору та відповідачем не спростований.
Отже існують підстави для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вказаної вище заборгованості.
Розподіляючи судові витрати суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до матеріалів справи, позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Оскільки позов задоволено повність, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надані належні докази на підтвердження понесення відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Отже, при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З огляду на наведене, оскільки справа є малозначною, предмет спору у цій справі не є складним та не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів є незначним, підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи та не вплинула на результат розгляду справи, оскільки судова практика у даній категорії справи є сталою, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат не відповідає критерію їх пропорційності та розумності та є завищеним, а тому задовольняє ці витрати частково, та вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № 2587084 про надання споживчого кредиту від 29.06.2020 у сумі 39 360,00 грн, з яких: 12 000,00 грн основний борг, 27 360,00 грн проценти.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу 5 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 14 квітня 2026 року.
Суддя: З.М. Сухаревич
Судове рішення № 135646155, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 14.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 487/612/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: