Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 487/9136/25
Провадження № 2/487/798/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
13.04.2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами
ВСТАНОВИВ:
04.12.2025 року представник ТОВ «Коллект центр» шляхом формування у системі «Електронний суд», звернувся до Заводського районного суду м.Миколаєва з позовною заявою за якою просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №101832676, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем 12.08.2021 року, у розмірі 18094,68 грн., кредитним договором №4311451, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем 20.07.2021 року, у розмірі 7873,67 грн. та договором позики №75118942 від 01.09.2021 року у розмірі 6098,70 грн., що у загальному розмірі становить 32067,05 грн. Також просив стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 12.08.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит №101832676, за умовами якого відповідач строком на 30 днів отримав кредит у сумі 3000 грн..
Крім того, 20.07.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит №4311451, за умовами якого відповідач строком на 15 днів отримав кредит у сумі 2000 грн.
Також, 01.09.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір позики №75118942, за умовами якого відповідачу строком на 30 днів було надано у позику грошові кошти у сумі 1800 грн, зі сплатою відсотків за ставкою 1,99% за день користування кредитом.
В подальшому, 17.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №17/12-2021-22, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги, в тому числі, за договором №101832676.
28.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ « Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №28-12/2021, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги, в тому числі, за договором №4311451.
22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №22/02/2022, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги, в тому числі, за договором №75118942.
Відповідно до договору №10-01/2023 від 10.01.2023 року про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, укладеного між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Вердикт Капітал», до ТОВ «Коллект центр» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договорами №101832676, №4311451, №4311451.
Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за вказаними договорами, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.
В свою чергу, заборгованість за договорами відповідачем не погашається, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 32067,05 грн.. Посилаючись на вищенаведене, представник позивача просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Ухвалою суду від 09.12.2025 року, позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача до судового засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила, відзив до суду не надала.
З відома позивача у відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.
Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За нормами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За нормами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом встановлено, що 12.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №101832676 в електронній формі, шляхом прийняття пропозиції про надання (отримання) кредиту на сайті (або в інформаційно-телекомунікаційній системі) позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської карти, на рахунок якої, позикодавець перерахував грошові кошти у розмірі 3000 грн., договір кредиту надається строком на 30 днів до 12.08.2021, проценти за користування кредитом - 9 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за користування кредитом, комісія за надання кредиту - 0.00 грн.
У п.2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 передбачено, що позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1-.15.2 договору, в терміни (дату) вказаний у п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний у п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3. договору. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, що визначена п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6. договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно п. 1.6 договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
У пункті 2.3 договору обумовлена пролонгація строку кредитування. Пролонгація на стандартних (базових) умовах передбачена у п.2.3.1.2 договору, який визначає, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Відповідно до пункту 6.1 договору кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
До позову додано Довідку сформовану - ТОВ «Мілоан», в якій зазначено, що ОСОБА_1 з якою укладено договір №101832676 від 12.08.2021, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору підписано позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора F76427 12.08.2021 року який було відправлено на зазначений номер телефону НОМЕР_1 .
Перерахування коштів підтверджується квитанцією №1732698274 від 12.08.2021, згідно якої 12.08.2021 на номер картки № НОМЕР_2 перераховано грошові кошти у сумі 3000 грн. згідно договору №101832676.
Згідно доданих до позову розрахунків заборгованості, складених ТОВ «Мілоан», заборгованість ОСОБА_1 за договором №101832676 складає 9659,43 грн., з яких 2445 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7214,43 грн. заборгованість за відсотками.
Крім того, 20.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4311451 в електронній формі, шляхом прийняття пропозиції про надання (отримання) кредиту на сайті (або в інформаційно-телекомунікаційній системі) позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської карти, на рахунок якої, позикодавець перерахував грошові кошти у розмірі 2000 грн., договір кредиту надається строком на 15 днів до 20.07.2021, проценти за користування кредитом - 3 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за користування кредитом, комісія за надання кредиту - 0.00 грн.
У п.2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 передбачено, що позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1-.15.2 договору, в терміни (дату) вказаний у п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний у п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3. договору. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, що визначена п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6. договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно п. 1.6 договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
У пункті 2.3 договору обумовлена пролонгація строку кредитування. Пролонгація на стандартних (базових) умовах передбачена у п.2.3.1.2 договору, який визначає, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Відповідно до пункту 6.1 договору кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
До позову додано Довідку сформовану - ТОВ «Мілоан», в якій зазначено, що ОСОБА_1 з якою укладено договір №4311451 від 20.07.2021, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору підписано позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора V32111 20.07.2021 року який було відправлено на зазначений номер телефону НОМЕР_1 .
Перерахування коштів підтверджується квитанцією №1711177360 від 20.07.2021, згідно якої 20.07.2021 на номер картки № НОМЕР_2 перераховано грошові кошти у сумі 2000 грн. згідно договору №4311451.
Згідно доданих до позову розрахунків заборгованості, складених ТОВ «Мілоан», заборгованість ОСОБА_1 за договором №4311451 складає 4564,77 грн., з яких 1141 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3423,77 грн. заборгованість за відсотками.
Окрім того, 01.09.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №75118942, відповідно до якого товариство надає клієнту кредит в розмірі 1800 грн. строком на 30 днів до 01.10.2021 року (п.п.2.2 п.2 Договору).
Крім того, відповідно до п.2 Договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1,99 % (фіксовану) процентну ставку, на день.
Відповідач підписала договір 01.09.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором GAo5DoYFeC.
Відповідно довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 06.11.2025 року, згідно договору на переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року, підприємство 01.09.2021 на номер картки № НОМЕР_3 , перерахувало 1800 грн., номер платежу c2558495-9ed5-4104-91ec-303d00db9023.
Згідно доданих до позову розрахунків заборгованості, складених ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 за договором №75118942 складає 6068,41 грн., з яких 1800 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4298,41 грн. заборгованість по відсотках.
В подальшому, 17.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №17/12-2021-22, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги, в тому числі, за договором №101832676.
Відповідно до реєстру боржників, що є додатком до Договору факторингу, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло грошової вимоги до відповідача за договором №101832676 у сумі 9659,43 грн., з яких 2445 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7214,43 грн. заборгованість за відсотками.
28.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №28-12/2021, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги, в тому числі, за договором №4311451.
Відповідно до реєстру боржників, що є додатком до Договору факторингу, ТОВ « Вердикт Капітал» набуло грошової вимоги до відповідача за договором №4311451 у сумі 4564,77 грн., з яких 1141 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3423,77 грн. заборгованість за відсотками.
22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №22/02/2022, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги, в тому числі, за договором №75118942.
Відповідно до реєстру боржників, що є додатком до Договору факторингу, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло грошової вимоги до відповідача за договором №75118942 у сумі 6068,41 грн., з яких 1800 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4298,41 грн. заборгованість по відсотках.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитними договорами №101832676, №4311451, №4311451.
Відповідно до реєстрів боржників, що є додаткками до Договору факторингу, ТОВ «Коллект центр» набуло грошової вимоги до відповідача:
за кредитним договором №101832676 у сумі 18094,68 грн., з яких 2445 грн. заборгованість за тілом кредиту, 15649,68 грн. заборгованість за відсотками
за кредитним договором №4311451 у сумі 7873,67 грн., з яких 1141 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6732,67 грн. заборгованість за відсотками.
за кредитним договором №75118942 у сумі 6098,7 грн., з яких 1800 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4298,41 грн. заборгованість по відсотках, 0,29 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 УК України.
Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до Відповідача кредитними договорами №101832676, №4311451, №4311451.
Із змісту позову вбачається, що відповідач зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконує, внаслідок чого, утворилася заборгованість, яка за розрахунком позивача ТОВ «Коллект центр», становить:
за кредитним договором №101832676 у сумі 18094,68 грн., з яких 2445 грн. заборгованість за тілом кредиту, 15649,68 грн. заборгованість за відсотками
за кредитним договором №4311451 у сумі 7873,67 грн., з яких 1141 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6732,67 грн. заборгованість за відсотками.
за кредитним договором №75118942 у сумі 6098,7 грн., з яких 1800 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4298,41 грн. заборгованість по відсотках, 0,29 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 УК України.
Щодо стягнення заборгованості по відсоткам за договорами, суд зазначає наступне.
За умовами договору про споживчий кредит №101832676 кредитні кошти надавалися до 11.09.2021.
Крім того, підпунктом 2.3.1.2 Договору сторони передбачили стандартні (базові) умови пролонгації, за якими загальний строк пролонгації на стандартних умовах не може перевищувати 60 днів.
За такого, ТОВ «МІЛОАН» мало право на стягнення процентів за користування кредитними коштами за період 12.08.2021 до 08.12.2021.
Як слідує з долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором №101832676, ТОВ «МІЛОАН» нарахування заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами було здійснено кредитодавцем включно до 08.12.2021 з врахованням умов щодо пролонгації на стандартних (базових) умовах, що відповідає узгодженими сторонами умовам договору.
Щодо заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, які нараховані відповідачу ТОВ «Вердикт-Капітал» за період з 17.12.2021 до 23.02.2022 в розмірі 8435,25 грн, то такі нарахування не узгоджуються з умовами кредитного договору №101832676.
Крім того, за умовами договору про споживчий кредит №4311451 кредитні кошти надавалися до 04.08.2021.
Крім того, підпунктом 2.3.1.2 Договору сторони передбачили стандартні (базові) умови пролонгації, за якими загальний строк пролонгації на стандартних умовах не може перевищувати 60 днів.
За такого, ТОВ «МІЛОАН» мало право на стягнення процентів за користування кредитними коштами за період 20.07.2021 до 19.12.2021.
Як слідує з долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором №4311451, ТОВ «МІЛОАН» нарахування заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами було здійснено кредитодавцем включно до 19.12.2021 з врахованням умов щодо пролонгації на стандартних (базових) умовах, що відповідає узгодженими сторонами умовам договору.
Щодо заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, які нараховані відповідачу ТОВ «Вердикт-Капітал» за період з 28.12.2021 до 23.02.2022 в розмірі 3308,90 грн, то такі нарахування не узгоджуються з умовами кредитного договору №4311451.
Отже, позивачем нараховані проценти поза межами визначених договорами строків кредитування у сумі 8435,25 грн та 3308,90 грн. відповідно, які відповідно до п. 4.2. Договорів є процентами за порушення грошового зобов`язання, передбачені ст.625 ЦК України.
Проте вимог про стягнення процентів за кредитними договорами відповідно до статті 625 ЦК України позивач не заявляв.
Водночас, вирішуючи питання про розмір заборгованості за кредитним договором №75118942 суд вважає, що стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1800 грн., а також 1074,60 грн. процентів за користування кредитом (1800 грн. * 0,60 % *30 днів =1074,60 грн.), а всього 2874,60 грн.
Також, згідно наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку заборгованості нарахованого за період з 01.09.2021 по 28.01.2022 року, відповідачем було сплачено 30.09.2021 року 311,75 грн. на погашення боргу, які враховуючи положення ст. 534 ЦК України, слід зарахувати у сплату відсотків за користування кредитом 1074,60 грн. - 311,75 грн. = 762,85 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами в розмірі 4298,41 грн. однак не надав суду жодних доказів щодо підстав та способу нарахування заборгованості за відсотками у пред`явленому розмірі.
Також у договорі відсутні умови щодо пролонгації договору.
За такого, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії.
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
У постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Таким чином, оскільки проценти нараховані поза межами строку кредитування, вони не підлягають до стягнення з відповідача.
Отже, враховуючи вищевказане, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконала та отримані кошти згідно умов договору не повернула, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, яка становить:
- за договором №101832676 у сумі 9659,43 грн., з яких 2445 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7214,43 грн. заборгованість за відсотками
- за договором №4311451 у сумі 4564,77 грн., з яких 1141 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3423,77 грн. заборгованість за відсотками.
- за договором №75118942 - 2563,14 грн., з яких 1800 грн. заборгованість за тілом кредиту, 762,85 грн. процентів за користування кредитом, 0,29 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 УК України.
Щодо заявленої вимоги про відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04 червня 2021року по справі №380/887/20).
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 13000 грн. та 2422,40 грн. сплаченого судового збору за поданням даного позову.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір №01-07/2024 про надання правничої допомоги від 01.07.2024 року, укладений між ТОВ «Коллект центр» та АО «Лігал Ассістанс»; Заявку на надання юридичної допомоги №2252 від 01.10.2025 року, Витяг з акту №15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025, відповідно до якого надано правову допомогу у виді усної консультації з вивченням документів вартістю 4000 грн.., складання позовної заяви вартістю 9000 грн.
Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 000 грн. не є розумним та співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним, фактично сформована судова практика за спорами такої категорії, а тому дана категорія справ не становить надмірної складності, значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення документів та збору додатків до них.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4000 грн. витрат за надання правничої допомоги.
На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1268,15 грн. (16787,34 / 32067,05 *2422,40).
Керуючись ст. ст. 141, 259, 263-265, 280-282,352, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість у сумі 16787,34 грн., з яких
- за договором про споживчий кредит №101832676 від 12.08.2021 року у сумі 9659,43 грн., з яких 2445 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7214,43 грн. заборгованість за відсотками
- за договором про споживчий кредит №4311451 20.07.2021 року у сумі 4564,77 грн., з яких 1141 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3423,77 грн. заборгованість за відсотками.
- за договором позики №75118942 від 01.09.2021 року - 2563,14 грн., з яких 1800 грн. заборгованість за тілом кредиту, 762,85 грн. процентів за користування кредитом, 0,29 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 УК України.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1268,15 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», місце знаходження вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ: 44276926
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Головуючий суддя: І.О. Притуляк
Судове рішення № 135646146, Заводський районний суд м. Миколаєва було прийнято 13.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 487/9136/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: