Ухвала суду № 135645244, 14.04.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1377/26

Провадження у справі № 2/129/1636/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Бондар О.В. розглянула в місті Гайсині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установила:

09.04.2026 до Гайсинського районного суду надійшла ця позовна заява з підсудністю за місцем проживання відповідача.

Згідно відповіді з Відділу адресно-довідкової роботи УДМС України у Вінницькій області від 10.04.2026 місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Вінницької області зареєстроване було, такий громадянин не значиться.

Відповідно до відповіді №2593819 від 13.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , і це останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача.

Під час вирішення питання про відкриття провадження в справі суддею перевірено територіальну юрисдикцію (підсудність) справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.

Параграфом 3 глави 2 Розділу І передбачено види територіальної юрисдикції, а саме: підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя (ст.26); підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача (ст.27); підсудність справ за вибором позивача (ст. 28); підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (ст. 29); виключна підсудність (ст.30).

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інтерпретація суті конструкції суд, встановлений законом викладена Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України. Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію суд, встановлений законом: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

З наведеного вище вбачається, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом; відповідно до ч.10 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, пред`являються, зокрема, за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Відповідно до п.п.1 п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.

На підставі ч.3 ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Оскільки згідно відповіді з Відділу адресно-довідкової роботи УДМС України у Вінницькій області від 10.04.2026 місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Вінницької області зареєстроване було, такий громадянин не значиться, відповідно до відповіді №2593819 від 13.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , і це останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача, то Гайсинський районний суд в цій справі не є судом, визначеним законом, необхідно передати справу до Центрального районного суду міста Миколаєва, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого вона належить.

Керуючись п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, -

ухвалив:

Цивільну справу № 129/1377/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - передати на розгляд до Центрального районного суду міста Миколаєва (вулиця Захисників Миколаєва, 41/12, Миколаїв, Миколаївська область, 54000, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого вона належить.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: