Ухвала суду № 135643418, 30.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17428/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Магдебург Німеччина, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого малярем, раніше не судомого,

у кримінальному провадженні № 42022042010000044 від 12.05.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад вимог клопотання

На розгляд слідчому судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання сторони кримінального провадження про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , який спливає 05.04.2026.

В обґрунтування клопотання вказано, що закінчити досудове розслідування у визначений термін не виявляється можливим у зв`язку з необхідністю проведення запланованого обсягу слідчий (розшукових) дій.

На переконання органу досудового розслідування ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , не зменшились та продовжують існувати.

Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, виникла обґрунтована потреба у продовженні строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 03.05.2026 включно.

Позиція сторін кримінального провадження

У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання з підстав необґрунтованості підозри та відсутності ризиків, на які посилався прокурор. Зауважив, що попередньо обраний запобіжний захід оскаржувався стороною захисту. Матеріали кримінального провадження навіть поверхнево не підтверджують причетність підозрюваного до інкримінованого злочину. Єдиним встановленим фактом є те, що він обіймав посаду директора, однак відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_5 заволодів грошовими коштами. Крім цього, захисник зазначив щодо формального характеру необхідності збирання доказів, оскільки сторона обвинувачення мала достатньо часу для встановлення всіх обставин. Також у протоколах допиту свідків відсутні будь-які відомості, які б указували на причетність підозрюваного або його дружини ОСОБА_7 до інкримінованих діянь. Про відсутність ризиків свідчать належна процесуальна поведінка підозрюваного до поміщення під варту, міцні соціальні зв`язки (одружений, має на утриманні малолітню дитину), а також те, що останній з 2023 року не обіймає посаду виконавчого директора організації. Окремо зазначив, що розмір заявлених збитків не підтверджується належними доказами, а визначення застави відповідно не може ототожнюватися із сумою таких збитків. З огляду на викладене, захисник просив запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Обставини, встановлені слідчим суддею

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022042010000044 від 12.05.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , діючи у складі організованої групи, займаючи посаду виконавчого директора Всеукраїнської Громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 », підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, що призвело до майнової шкоди (збитків) у розмірі 7 394 170 грн. 00 коп.

Ознайомившись із порядком надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні затвердженого Постановою КМУ № 220 від 07.03.2022 «Питання надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні», виконавчий директор Всеукраїнської Громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_5 18.05.2022 подав на розгляд Комісії лист про сприяння (пропозицію) серед яких лист за вих. №18/05, щодо надання гуманітарної допомоги цивільному населенню із орієнтовним переліком потреб, серед яких олія соняшникова, макаронні вироби, борошно, тушонка, консерви (рибні і овочеві), рис, цукор та генератори для ІНФОРМАЦІЯ_3 на загальну суму 7 394 170 гривень.

Протоколом № 13 засідання Комісії з питань розподілу коштів для надання допомоги в умовах воєнного стану від 21.06.2022, крім іншого, розглянуто пропозицію Всеукраїнської Громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та прийнято рішення про перерахування грошових коштів в розмірі 22 668 758 гривень, серед яких грошові кошти в розмірі 7 394 170 (відповідно лист за вих. №18/05 від 18.05.2022), щодо надання гуманітарної допомоги цивільному населенню із орієнтовним переліком потреб, серед яких олія соняшникова, макаронні вироби, борошно, тушонка, консерви (рибні і овочеві), рис, цукор та генератори для ІНФОРМАЦІЯ_4 на загальну суму 7 394 170 гривень.

24.06.2022 отримавши від ІНФОРМАЦІЯ_5 запитуванні грошові кошти в сумі 22 668 758 гривень, серед яких грошові кошти в розмірі 7 394 170 (лист за вих. № 18/05 від 18.05.2022) на рахунок, відкритий в ПАТ АБ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » НОМЕР_1 , виконавчий директор Всеукраїнської Громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_5 відповідно до відведеної йому ролі, діючи у складі організованої групи, під керівництвом та за організації невстановленої розслідуванням особи, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, не здійснивши постачання продуктів харчування та генераторів ІНФОРМАЦІЯ_7 , здійснив перерахування грошових коштів на підконтрольні злочинній організації юридичні особи, а саме: ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) та які в подальшому розподілені між другою ланкою підконтрольних злочинній організації товариств: ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ),ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

У подальшому, діючи на виконання вищевказаного плану, умисно, з метою приховування своєї злочинної діяльності, директором Всеукраїнської Громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_5 подано звіт про використання коштів та надану допомогу, відповідно до якого всі грошові кошти, виділені ІНФОРМАЦІЯ_5 , використані за призначенням, а саме здійснено постачання продуктів харчування та генераторів ІНФОРМАЦІЯ_7 .

03.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого:

- ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у привласненні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою осіб, в якості виконавця.

04.02.2026 ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_16 № 757/6411/26-к застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 7 394 816 (сім мільйонів триста дев`яносто чотири тисячі вісімсот шістнадцять) гривень строком до 05.04.2026.

Постановою Заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022042010000044 від 12.05.2022 продовжено до трьох місяців, а саме до 03.05.2026.

Релевантні джерела права

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Мотиви слідчого судді

При вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Щодо обґрунтованості підозри

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об`єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).

Обґрунтованість підозри повинна бути визначена, враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, а виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених у судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя дійшов висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- довідкою ІНФОРМАЦІЯ_17 від 27.04.2023;

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_18 від 14.02.2025;

- протоколами № 9, № 11, № 12, № 13 засідання Комісії з питань розподілу коштів для надання допомоги в умовах воєнного стану;

- протоколами оглядів руху коштів від 23.03.2023;

- протоколом № 2 загальних зборів Всеукраїнської Громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 29.04.2022;

- статутом Всеукраїнської Громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;

- документами, поданими ОСОБА_5 для відкриття рахунку в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від імені Всеукраїнської Громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;

- рухом коштів по рахунках Всеукраїнської Громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відкритих в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »;

- листом ІНФОРМАЦІЯ_19 № 449 від 16.05.2022;

- листом Всеукраїнської Громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 18/05 від 18.05.2022;

- фінансовим обґрунтуванням до пропозиції щодо надання допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні;

- пропозиціє №1 щодо надання допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні від 27.05.2022;

- листом ІНФОРМАЦІЯ_19 № 450 від 16.05.2022;

- звітом про використання коштів для надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні від 29.07.2022;

- висновком експертів за результатом проведення комісійної судової економічної експертизи №11247/24-72/11248/24-71 від 05.02.2025;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15

- протоколом огляду руху коштів рахунків відкритих в АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 20.12.2022;

- іншими матеріалами кримінального провадження та речовими доказами у своїй сукупності.

Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру за своїм змістом відповідає вимогам ст. 278 КПК України та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає.

Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування

Строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 , спливає 05.04.2026.

Втім, до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 провести запланований обсяг слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій внаслідок складності провадження не виявилося за можливе. Зокрема, орган досудового розслідування зазначає, що необхідно виконати наступне, а саме:

- встановити та допитати свідків у кримінальному провадженні;

- отримати ухвали слідчого судді та провести тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_20 », ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_21 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_22 »;

- провести огляд вилученої у операторів інформації за необхідності із залученням відповідних спеціалістів;

- оглянути вилучені в ході проведення обшуків речові докази та за необхідності призначити судову комп`ютерно-технічну експертизу;

- встановити та допитати службових осіб органів місцевого самоврядування щодо порядку отримання гуманітарної допомоги, взаємовідносин із Всеукраїнською громадською організацією « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), Благодійною організацією « ІНФОРМАЦІЯ_23 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ) та Громадською спілкою « ІНФОРМАЦІЯ_24 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_12 );

- допитати службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_18 із числа членів Комісії з приводу порядку діяльності та виділення коштів Всеукраїнській громадській організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), Благодійній організації « ІНФОРМАЦІЯ_23 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ) та Громадській спілці « ІНФОРМАЦІЯ_24 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_12 );

- отримати ухвалу слідчого судді та провести тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_25 , що стосується інформації щодо ввезення генераторів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 »;

- отримати ухвалу слідчого судді та провести тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_26 » щодо інформації користування послугами особами, що можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення;

- призначити почеркознавчі експертизи з метою підтвердження, що підписи та почерк під час формування документації, яка використовувалась під час заволодіння грошовими коштами, здійснювались саме підозрюваними, висновок якої долучити до матеріалів кримінального провадження;

- отримати ухвали слідчого судді та провести тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні банківських установ щодо рахунків суб`єктів господарювання, які використовувались для злочинної діяльності;

- допитати представника потерпілого у кримінальному провадженні;

- зібрати та долучити до матеріалів кримінального провадження документи, що характеризують підозрюваних;

- провести додаткові слідчі дії - спрямовані на пошук та виявлення предметів, документів, які використовувались для вчинення злочину та мають значення речового доказу у кримінальному провадженні;

- встановити інших осіб, які своїми діями, рішеннями сприяли вчиненню інкримінованого кримінального правопорушення та вирішити питання про повідомлення останнім про підозру;

- надати оцінку діям службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_18 (комісії з питань розподілу коштів для надання допомоги в умовах воєнного стану), якими виділялись кошти Всеукраїнській громадській організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), Благодійній організації « ІНФОРМАЦІЯ_23 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ) та Громадській спілці « ІНФОРМАЦІЯ_24 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ).

Слідчий суддя погоджується, що необхідність проведення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій обумовлена складністю кримінального провадження, пов`язаного з діяльністю організованої групи, значною кількістю залучених суб`єктів господарювання, а також багаторівневим рухом грошових коштів. З огляду на це, орган досудового розслідування зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та неупереджене встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі способу його вчинення, ролі кожного учасника та фактичного розміру завданих збитків.

Проведення допитів свідків, посадових осіб органів місцевого самоврядування та ІНФОРМАЦІЯ_18 є необхідним для підтвердження або спростування факту надання гуманітарної допомоги, встановлення обставин прийняття рішень щодо виділення коштів, а також перевірки можливих зв`язків між учасниками кримінального правопорушення. Отримання тимчасового доступу до даних операторів мобільного зв`язку, банківських установ, митних органів та логістичних компаній дозволить встановити реальний рух коштів, товарів і комунікацій між фігурантами, що має істотне значення для доведення узгодженості дій та існування організованої групи.

Огляд вилучених речей і документів, а також проведення відповідних експертиз, зокрема комп`ютерно-технічної та почеркознавчої, спрямовані на здобуття об`єктивних доказів, які підтверджують або спростовують причетність підозрюваних до вчинення інкримінованого злочину. Такі дії дозволять встановити автентичність документів, фактичне використання електронних засобів зв`язку та наявність електронних слідів злочинної діяльності.

Крім того, необхідність проведення додаткових слідчих дій зумовлена потребою у встановленні інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, зборі характеризуючих матеріалів щодо підозрюваного, а також наданні правової оцінки діям службових осіб, причетних до виділення бюджетних коштів. Невиконання зазначених дій унеможливить досягнення завдань кримінального провадження та прийняття законного й обґрунтованого процесуального рішення.

Проведення вищевказаних процесуальних, слідчих (розшукових) дій під час здійснення досудового розслідування необхідне для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та перевірки вже зібраних доказів.

У судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про безпідставне затягування розслідування кримінального провадження, але існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Щодо наявності ризиків

Слідчий суддя зауважує, що згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені цією статтею.

В обґрунтування клопотання прокурор послався на існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

(І) Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.

Оцінюючи перший ризик, слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. Санкція ч. 5 ст. 191 КК України, що інкримінується ОСОБА_5 , передбачає можливість призначення судом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що підозрюваний у разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органів слідства, суду, та має реальні можливості покинути територію України з цією метою. Також, враховуючи інтенсивність та характер вчинення кримінального правопорушення, підозрюваний перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення кримінальної відповідальності.

(ІІ) Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Оцінюючи ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя виходить з того, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усіх обставин, що мають значення для досудового розслідування, не встановлено всіх співучасників злочину, всіх епізодів вчинення кримінальних правопорушень, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а також зважаючи на тяжкість інкримінованих підозрюваному діянь, на міру покарання, яка загрожує підозрюваному, ОСОБА_5 , перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, може вчиняти дії, спрямовані на знищення або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні, збір яких на даний час досудовим розслідуванням не завершено, що значно вплине на процес доказування вини підозрюваного.

(ІІІ) Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя бере до уваги, що кримінальне правопорушення вчинено у складі організованої групи, що свідчить про наявність у підозрюваного зв`язків з іншими учасниками злочинної діяльності та можливими свідками. Тому перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх можливих спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами.

При оцінці даного ризику слід також враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань піж час допиту у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

(IV) Ризик перешкоджати кримінальному провадженню

При оцінці даного ризику слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обіймав посаду виконавчого директора Всеукраїнської Громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Враховуючи викладене, ризик того, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи, яка відповідальність передбачена за вчинення інкримінованого йому злочину, може вдатися до підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Крім цього, подання до ІНФОРМАЦІЯ_5 недостовірної звітності про нібито належне використання коштів свідчить про здатність підозрюваного до активних дій, спрямованих на приховування протиправної діяльності. Така поведінка дає підстави вважати, що він може й надалі вживати заходів щодо перешкоджання кримінальному провадженню.

Також ОСОБА_5 , перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, зможе координувати свої дії з іншими невстановленими на даний час співучасниками злочину, що мають можливість впливати на викривлення значимих доказів і даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.

(V) Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

Слідчий суддя не виключає цього ризику, оскільки обставини вчинення вищевказаного кримінального правопорушення вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, їх організований характер, необхідності в отриманні доходів, для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, передбачених статтею 177 КПК України.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, на думку слідчого судді, не дозволять запобігти існуючим ризикам, оскільки у такому разі підозрюваний матиме можливість і надалі контактувати з особами, причетними до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та іншими, невстановленими на даний час, узгоджувати з ними свої дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, вчинення незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, такі контакти можливі як під час особистих зустрічей, так і за допомогою різного роду засобів зв`язку, у тому числі, які неможливо відстежити гласними чи негласними засобами контролю у порядку, передбаченому Главою 21 КПК України.

Зазначені ризики є суттєвими і їхньому настанню неможливо запобігти

у разі застосування до підозрюваного будь-яких інших запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою.

Твердження захисту про необгрунтованість причетності підозрюваного до інкримінованого злочину суперечать матеріалам кримінального провадження. Наявні у провадженні докази у своїй сукупності свідчать про причетність ОСОБА_5 до інкримінованого кримінального правопорушення. Сам факт перебування на посаді директора не є єдиним доказом, однак саме службове становище створювало можливість та умови для вчинення інкримінованих дій, що перевіряється у ході досудового розслідування. Крім цього, відсутність у протоколах допиту окремих свідків прямих вказівок на причетність підозрюваного не спростовує обґрунтованості підозри, оскільки вона ґрунтується на сукупності доказів, а не виключно на показаннях свідків.

Аргумент про те, що підозрюваний з 2023 року не обіймає посаду, не усуває ризиків, оскільки його попередні зв`язки, обізнаність у діяльності організації та можливість впливу на осіб, причетних до неї, зберігаються.

Отже, на даному етапі кримінального провадження продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні та стороною захисту не доведені.

Стороною захисту також не надано будь-яких доказів на підтвердження неможливості перебування підозрюваного під вартою. Доказів, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, слідчому судді стороною захисту не надано.

Щодо розміру застави

Сторона обвинувачення просила визначити заставу у розмірі 2 222 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 7 394 816 (сім мільйонів триста дев`яносто чотири тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп., обґрунтовуючи такий розмір спричиненими тяжкими наслідками у розмірі 7 394 170 грн. 00 коп. Сторона захисту вважала такий розмір застави надмірним.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 182 КПК).

Додатковим фактором встановлення застави у розмірі, який перевищує межі КПК, є визначення її як альтернативи до тримання під вартою. У зв`язку із цим, розмір застави збільшується з тим, щоб забезпечити таку ж дієвість застави, як і тримання під вартою. За загальним правилом застава у межах КПК не може бути альтернативою до тримання під вартою, адже сама по собі вона є значно м`якішим запобіжним заходом. Тримання ж під вартою є винятковим запобіжним заходом (ч. 1 ст. 183 КПК), а тому й альтернативна до нього застава у переважній більшості ситуацій визначається як для «виключного випадку» (ч. 5 ст. 182 КПК).

Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Слідчий суддя вважає, що у цій справі наявний виключний випадок з огляду на наступне.

Так, розтрата коштів благодійних організацій в умовах воєнного стану має особливо суспільно небезпечний і морально неприйнятний характер. У період, коли держава перебуває у стані збройної агресії, а значна частина населення потребує невідкладної допомоги - гуманітарної, соціальної, медичної - будь-які ресурси, спрямовані на підтримку цивільного населення, мають критичне значення. Такі кошти формуються за рахунок довіри суспільства, міжнародної допомоги та консолідованих зусиль громадян, і їх цільове використання є питанням не лише законності, а й моральної відповідальності.

Протиправне заволодіння або розтрата таких коштів фактично означає позбавлення допомоги найбільш вразливих категорій осіб: внутрішньо переміщених осіб, людей, які втратили житло, засоби існування, доступ до базових послуг. У той час, коли військовослужбовці та цивільні щоденно ризикують життям, а суспільство мобілізує всі ресурси для забезпечення обороноздатності та виживання країни, подібні дії є проявом цинізму, зловживання довірою та нехтування базовими принципами солідарності.

Крім того, такі правопорушення підривають авторитет держави та громадянського сектору на міжнародному рівні. Україна в умовах війни значною мірою покладається на підтримку іноземних партнерів і донорів, і будь-які факти зловживання гуманітарними чи благодійними ресурсами можуть поставити під сумнів прозорість їх використання, що негативно впливає на подальше надходження допомоги.

Вчинення таких дій у період воєнного стану свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки особи, оскільки вона, усвідомлюючи критичність ситуації в державі, все ж обирає шлях особистого збагачення за рахунок загального блага. Це суперечить не лише вимогам закону, але й етичним засадам суспільства, в якому в умовах війни пріоритетом має бути взаємодопомога, відповідальність і єдність.

Таким чином, розтрата благодійних коштів у воєнний час є не просто кримінальним правопорушенням, а діянням, що має глибоко аморальний характер, підриває суспільну довіру, шкодить обороноздатності держави та потребує особливо суворої правової оцінки і реагування.

З урахуванням викладеного вище, стадії досудового розслідування та доводів сторони захисту, вважає визначити альтернативну заставу в розмірі 1900 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 323 200 (шість мільйонів триста двадцят три тисячі двісті) гривень.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання, з урахуванням зменшення розміру застави, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити у кримінальному провадженні № 42022042010000044 від 12.05.2022 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.05.2026 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 1900 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 323 200 (шість мільйонів триста двадцят три тисячі двісті) гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

-не відлучатися з міста Біла Церква Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні № 42022042010000044 від 12.05.2022 відповідно до наданого слідчим переліку;

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-здати на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_27 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.05.2026 включно.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_28 :

Отримувач: ІНФОРМАЦІЯ_29

ЄДРПОУ: НОМЕР_13

МФО: 820172

Банк: ІНФОРМАЦІЯ_30

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний тест ухвали проголошено 06.04.2026 о 08:35 год.

Слідчий суддя ОСОБА_16