Рішення № 135642851, 09.04.2026, Вишгородський районний суд Київської області

09.04.2026 Справа № 363/2123/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Олійник С.В.

при секретарі Захарової Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, до Вишгородської міської ради, до Кооперативу з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський», до ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

22 квітня 2025 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом, в подальшому уточнивши позовні вимоги, в яких просять суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 24 травня 2018 року № 39/24, визнати законним первинне виникнення у позивачів права безстрокового користування земельною ділянкою під гаражем № НОМЕР_1 та відновити їх порушене право на цю земельну ділянку. В обґрунтування позову позивачі посилаються на те, що гараж № НОМЕР_1 був фактично збудований у 19911994 роках їх спільною працею та за їх спільні кошти, вони самостійно визначили свої частки, пайовий внесок за гараж був повністю сплачений, а право власності на гараж належним чином оформлене та зареєстроване за позивачем у 1995 році на підставі рішень кооперативу та виконавчого комітету міської ради. Тоді як земельна ділянка під гаражем була надана в користування ще у 1994 році. Позивачі вважають, що рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 24 травня 2018 року № 39/24 було видано з порушенням закону, є незаконним і порушує їх права як законних власників гаража та користувачів відповідної земельної ділянки.

Процесуальні дії та рішення у справі.

25.04.2025 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області позов залишено без руху.

27.05.2025 року подано цивільний позов з усуненням недоліків.

03.06.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

17.06.2025 року надійшов відзив від Головного управління Держгеокадастру у Київській області, яке обґрунтувало свою позицію відсутністю прав позивачів на спірну земельну ділянку.

24.06.2025 року надійшов відзив від Кооперативу з експлуатації колективних гаражів-стоянок «Київський», в якому представник кооперативу просить суд відмовити у позові, зазначаючи, що позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду в різні інстанції, і всі його вимоги були відхилені, а рішення набрали законної сили. Таким чином, кооператив вважає, що звернення позивача до суду є зловживанням процесуальними правами.

25.06.2025 року надійшов відзив від ОСОБА_3 , в якому він просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що позовні вимоги не обґрунтовані.

30.06.2025 року позивачами подано відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якій вони просять задовольнити позовні вимоги та витребувати спірну земельну ділянку, зазначаючи, що відзив є немотивованим, а заперечення безпідставними.

01.07.2025 року позивачами подано відповідь на відзив ОСОБА_3 , в якій вони просять суд не брати до уваги доводи, викладені в відзиві, оскільки порушено процесуальний порядок подачі до суду. Крім того, вказано, що відзив не підтверджений належними доказами, а посилання на обставини, встановлені в інших судових рішеннях, які не є тотожними, є необґрунтованими.

12.09.2025 року ухвалою суду витребувано докази від учасників справи: технічну документацію із землеустрою, витяги з Поземельної книги та Державного земельного кадастру, документи, що стали підставою для реєстрації земельної ділянки за кооперативом.

16.10.2025 року клопотання представника відповідача Кооперативу «Київський» про витребування доказів у позивачів (державний акт на земельну ділянку, договір оренди, купівлі-продажу).

27.10.2025 року ухвалою суду задоволено клопотання відповідача про забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язавши позивачів внести 20 000 грн на депозитний рахунок суду. Також закрито підготовче засідання та призначено судове засідання по суті справи.

28.10.2025 року відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області подано клопотання про закриття провадження через повторність спірних питань.

19.01.2026 року позивачами подано низку клопотань щодо витребування доказів від Кооперативу «Київський», Вишгородської міської ради та Головного управління Держгеокадастру, а також заяву про повернення до стадії підготовчого провадження для розгляду додаткових доказів.

26.01.2026 року ухвалою суду задоволено клопотання про витребування доказів від позивачів щодо прав на спірне майно та користування земельною ділянкою. Відмовлено в задоволенні клопотань позивачів про повернення до стадії підготовчого провадження. Відмовлено також у клопотанні відповідача Головного управління Держгеокадастру про закриття провадження у справі.

Позиції учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений, на адресу суду була надіслана заява про можливість розгляду справи за його відсутності.

Позивач ОСОБА_2 не з`явився у судове засідання, належним чином повідомлений, та на адресу суду надіслав заяву про можливість розгляду справи за його відсутності.

Представник відповідача Кооперативу з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» - Юхимчук П.Д. не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області не з`явився на засідання, але просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача Вишгородської міської ради Київської області в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник, адвокат Нечипайло Р.С., також не заперечували проти розгляду справи за відсутності.

Заслухавши думку сторін, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Із заяви ОСОБА_1 встановлено, що 13.05.1992 року він звертався до Вишгородського міськвиконкому з проханням надати місце в кооперативі «Київський-2» для будівництва гаража.

Із рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради народних депутатів № 176 від 01.08.1994 року «Про затвердження рішення установчих зборів та статуту гаражно-будівельного кооперативу» затверджено рішення установчих зборів гаражно-будівельного кооперативу «Київський-2» від 22.02.1994 року, яке стосується утворення гаражно-будівельного кооперативу «Київський-2». Встановлено, що зареєстровано статут гаражно-будівельного кооперативу «Київський-2», який був прийнятий на установчих зборах цього кооперативу від 22.02.1994 року.

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради народних депутатів № 177 від 01.08.1994 року «Про відведення земельної ділянки для будівництва гаражів гаражно-будівельному кооперативу «Київський-2» по вул. Київській» було виділено ГБК «Київський-2» у безстрокове користування земельну ділянку площею 1,4 га за рахунок вільного земельного фонду на вулиці Київській для будівництва гаражів.

Протоколом № 3-А загальних зборів гаражно-будівельного кооперативу «Київський-2» від 02.08.1994 року було виділено забудовникам гаражів, автомайстерні та приміщень іншого призначення земельну ділянку, розмір якої відповідає фактично збудованим гаражам, автомайстерні та приміщенням іншого призначення. Матеріали справи містять додаток до вищезазначеного протоколу список членів ГБК «Київський-2», яким як забудовникам згідно з рішенням загальних зборів (протокол № 3-А від 02.08.1994 року) виділено земельні ділянки за розміром фактично збудованих гаражів, автомайстерні та приміщень іншого призначення. У цьому списку зазначено ПІБ ОСОБА_1 , а також номер земельної ділянки 79

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради народних депутатів № 269 від 24.11.1994 року «Про затвердження рішення загальних зборів гаражно-будівельних кооперативів «Київський» і «Київський-2» та статуту ГБК «Київський» було затверджено рішення загальних зборів ГБК «Київський» і «Київський-2» від 01.11.1994 року про об`єднання цих кооперативів в один гаражно-будівельний кооператив «Київський». Також було зареєстровано статут гаражно-будівельного кооперативу «Київський», який був прийнятий на загальних зборах цього кооперативу від 01.11.1994 року.

Згідно з довідкою № 216 від 13.02.1997 р. Вишгородського ГБК «Київський», ОСОБА_1 належить бокс/гараж № НОМЕР_1 у цьому кооперативі, розташований по АДРЕСА_1 . Зазначений бокс/гараж є цегляним, площею 96 кв.м. Паенакопичення сплачено повністю, загальна сума складає 9 тис. крб. ОСОБА_1 є членом ГБК «Київський» з 22.02.1994 р., на підставі рішення міськвиконкому від 01.08.1994 р. № 177, яке передбачало відведення земельної ділянки для будівництва гаражів кооперативу площею 1,4 га. Також є рішення кооперативу «Київський» від 02.08.1994 р. № 3-а, згідно з яким ОСОБА_1 надано в користування земельну ділянку площею 68 кв.м.

Протоколом № 4-А загальних зборів гаражно-будівельного кооперативу «Київський-2» від 29.12.1999 року ухвалено рішення надати дозвіл на приватизацію земельних ділянок, що перебувають у спільному користуванні та у користуванні членів кооперативу. Також, відповідно до цього рішення, було передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з номером 79 від ОСОБА_1 площею 0,0063 га.

Із договору купівлі-продажу гаража від 25.10.2017 року встановлено, що ОСОБА_4 продала гараж № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_3 .

З листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 07.02.2020 року ОСОБА_1 повідомлено, що на його запит від 02.02.2020 стосовно отримання інформації та копій документів про земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:141:6002, надано відповідь про відсутність документів, що підтверджують право користування, оренди або власності на вказану земельну ділянку. У листі зазначено, що Головне управління Держгеокадастру не є розпорядником інших запитуваних Рубчаком документів і тому не має можливості їх надати. Також, у відповіді вказано, що порядок надання відомостей з Державного земельного кадастру регламентується ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Відомості з Державного земельного кадастру можуть надаватись у таких формах: витягів з Державного земельного кадастру про об?єкт кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі; викопіювань з картографічної основи кадастру; копій документів, що створюються під час ведення кадастру. Надання відомостей є адміністративною послугою, яка здійснюється через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг».

Згідно з інформацією з листа виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 03.04.2020 року, встановлено, що рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:141:6002 не розглядалося.

Згідно з витягу з Державного земельного кадастру від 20.09.2016 року земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:141:6002 відноситься до комунальної власності.

Із рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під гаражним боксом № НОМЕР_1 , розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

Із виписки протоколу №2 загальних зборів ГБК «Київський» від 01.11.2005 року встановлено, що рішенням загальних зборів визнано недійсним рішення 4-А від 29.12.1999 року про надання у постійне користування земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 63 кв. м ОСОБА_2 , як таке, що не було винесене на загальні збори кооперативу.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 17.08.2006 року по справі № 8/2 «А»-236/06 визнано недійсним рішення виконкому Вишгородської міської ради № 117 від 01.08.1994 р. в частині видачі Свідоцтва на право власності на гараж № НОМЕР_2 від 14.02.1995 р. ОСОБА_1 . Визнано недійсним рішення виконкому Вишгородської міської ради № 133 від 14.03.2002 р. в частинах надання права власності на гараж № НОМЕР_1 ОСОБА_2 . Визнано недійсним рішення виконкому Вишгородської міської ради № 400 від 03.08.2004 р. в частинах про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 0,01 га під гаражним боксом № НОМЕР_2 у ГБК "Київський", ОСОБА_2 - земельну ділянку, площею 0,0063 га під гаражним боксом № НОМЕР_1 у ГБК «Київський», яка містить відмітку про набрання законної сили 04.08.2008 р.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28.07.2009 року по справі № 3/2-691/09 визнано незаконним і скасовано свідоцтво про право власності на гараж № НОМЕР_2 , видане ОСОБА_1 14.02.1995 року Вишгородською міською радою. Визнано незаконним і скасовано свідоцтво про право власності на гараж № НОМЕР_1 , видане ОСОБА_2 01.04.2002 року Вишгородською міською радою. Зобов`язано ОСОБА_1 передати правлінню ГБК «Київський» кооперативне майно, зокрема: бухгалтерську і технічну документацію, печатку, кадастрові плани кожного члена кооперативу за період 1990-2002 роки, кошти, зібрані на приватизацію землі 1260 грн. 00 коп., кошти, зібрані на ворота 532 грн. 00 коп. Постанова набрала законної сили 09.08.2009 р.

З листа прокуратури Вишгородського району Київської області № 600вх-09 від 17.04.2009 року вбачається, що Прокуратурою району розглянуто звернення щодо зловживання колишнім головою ГБК «Київський» ОСОБА_1 своїм посадовим становищем та оформлення права власності на гаражі. Встановлено, що під час розслідування слідчим відділом Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області кримінальної справи № 78-984 було з`ясовано, що ряд членів ГБК «Київський», діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом надання неправдивих відомостей у письмовій формі у Виконкомі Вишгородської міської ради, а саме довідок № 20-а від 26.01.1996 року, № 20-в від 26.01.2000 року, № 20-б від 26.01.1996 року, незаконно оформили, відповідно до рішення виконавчого комітету № 133 від 14.03.2002 року, право власності на гаражі № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_1 , спричинивши значну шкоду інтересам членів ГБК «Київський». На даний час прокуратурою району готується протест на рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 133 від 14.03.2002 року «Про оформлення права власності», яким вирішено оформити ОСОБА_5 право власності на гараж № НОМЕР_1 в ГБК «Київський» за адресою м. Вишгород, вул. Київська, 7а, оформити ОСОБА_1 право власності на гараж № НОМЕР_3 в ГБК «Київський» за адресою м. Вишгород, вул. Київська, 7а та оформити ОСОБА_6 право власності на гараж № НОМЕР_4 в ГБК «Київський» за адресою м. Вишгород, вул. Київська, 7а.

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 18.06.2009 року № 177 «Про задоволення протесту прокурора та часткового скасування рішень виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 133 від 14.03.2002 р. та № 400 від 03.08.2004 р.» було задоволено протест прокурора та скасовано п. 4, 5, 6 рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 133 від 14.03.2002 р. «Про оформлення права власності», а також п. 6, 7, 8 рішення виконавчого комітету № 400 від 03.08.2004 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність»

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 13.10.2014 р. рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29.05.2014 р. по справі № 363/4829/13-ц, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 до Кооперативу з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» про визнання права власності на нерухоме майно, припинення права власності, визнання незаконним і скасування свідоцтв та державної реєстрації, витребування з чужого незаконного володіння гаража № НОМЕР_1 , відмовлено в повному обсязі, було залишено без змін.

Із наданих для дослідження в суді статуту «Гаражно-будівельного кооперативу «Київський-2», протоколу № 1 від 22.02.1994 року, затвердженого рішенням виконкому Вишгородської міської ради народних депутатів від 01.08.1994 року, статуту «Гаражно-будівельного кооперативу «Київський», протоколу № 1 від 01.11.1994 року, затвердженого рішенням виконкому Вишгородської міської ради народних депутатів від 24.11.1994 року, статуту кооперативу з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» (в новій редакції), затвердженого рішенням загальних зборів від 04.12.2004 року, протоколу № 5, зареєстрованого рішенням виконкому Вишгородської міської ради народних депутатів від 24.11.1994 року № 269 та перереєстрованого рішенням виконкому Вишгородської міської ради № 351 від 09.06.2005 року, змін до статуту, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи кооперативу з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський», реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу громадської організації кооперативу з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський», витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено про діяльність гаражно-будівельного кооперативу. На підставі установчих документів та протоколу зборів правління кооперативу з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський» від 26.11.2018 року, ОСОБА_8 є обраним Головою правління ГБК «Київський».

Застосовані норми права.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Порядок погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118 та 186-1 ЗК України.

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, при цьому відповідний орган у випадку прийняття рішення про відмову в надані такого дозволу зобов`язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Мотиви і висновки суду.

В Україні верховенство права гарантується Конституцією, яка визначає, що органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише в межах своїх повноважень та відповідно до законів. Право власності на землю є основним національним багатством і охороняється державою, а захист прав власності здійснюється через суд. Земельний кодекс України визначає порядок надання земельних ділянок громадянам. Законодавство забезпечує рівні умови захисту прав на землю, включаючи можливість оскарження рішень органів влади, що порушують права власників.

Процедура надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, згідно з нормами Земельного кодексу України, передбачає чітко визначену правову послідовність дій. Спочатку особа, зацікавлена в отриманні земельної ділянки, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. До клопотання додаються необхідні документи, включаючи графічні матеріали та згоду землекористувача (якщо земельна ділянка вилучається). Орган, який отримав клопотання, розглядає його у місячний строк і надає дозвіл на розробку проекту або відмовляє в його наданні з обґрунтуванням відмови.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ст. 10 ЦПК України), а також принципом добросовісності, зобов`язуючи сторони довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України). Кожна сторона має право подавати доказування щодо фактичних обставин справи, і суд оцінює їх у межах заявлених вимог (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Окрім того, кожна сторона повинна дотримуватися норм, що передбачають надання достатніх доказів на підтвердження своїх прав, в тому числі відповідно до ст. 81 ЦПК України.

Суд, розглядаючи спір між позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які оскаржують правомірність рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_9 , виходив з наступних принципів та норм права.

Право власності на землю є гарантованим Конституцією України, яка визначає, що це право набувається та реалізується відповідно до законодавства. Проте для того, щоб особа мала право оскаржити рішення органу місцевого самоврядування, вона повинна мати законні права на земельну ділянку або на інші об`єкти, які стосуються спірного рішення.

Земельний кодекс України визначає порядок надання земельних ділянок у власність або користування, встановлюючи чіткі процедури для подання заяви, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою та можливі підстави для відмови у наданні такого дозволу. Це включає: Статті 118 і 186-1 ЗК України, які регулюють порядок погодження проектів землеустрою. Порядок подання клопотання та необхідні документи, що повинні супроводжувати таку заяву. Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу, зокрема, невідповідність земельної ділянки вимогам законодавства та містобудівної документації. Підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є вичерпними та повинні бути належно мотивовані органом, що приймає таке рішення. У разі відмови орган місцевого самоврядування або виконавчої влади зобов`язаний надати обґрунтовану відмову.

Враховуючи зазначене, суд встановив, що позивачі не мають законного права на гараж та земельну ділянку, які стали предметом спору, оскільки їх права на ці об`єкти були визнані недійсними рішеннями суду. Відповідно, позивачі не можуть оскаржувати рішення органу місцевого самоврядування щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки їхні права не порушуються цим рішенням.

Суд також зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди аргументувати свої рішення, це не означає, що суд повинен відповідати на кожне питання, підняте сторонами під час розгляду справи. Суд надає обґрунтування своїм рішенням у межах норм процесуального права. Отже, на підставі відсутності підтверджених доказів щодо наявності законних прав позивачів, суд відмовляє у задоволенні позову.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в позові відмовлено, а позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору витрати по сплаті судового збору компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки в позові ОСОБА_2 відмовлено, витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, до Вишгородської міської ради, до Кооперативу з експлуатації колективних гаражів-стоянок для автотранспорту індивідуальних власників «Київський», до ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя С.В. Олійник