Ухвала суду № 135641729, 08.04.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2536/20

Провадження № 6/0203/164/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та заміну сторони виконавчого провадження,-

встановив:

Заявник звернувся до суду із заявою в якій просив суд: скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 69891043 для здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні та перерахування коштів отриманих щодо погашення заборгованості за кредитним договором; замінити сторону виконавчого провадження відкритого на підставі виконавчого листа № 203/2536/20 з АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 о.

В обґрунтування заяви вказано, що в провадженні Першого Правобережного відділу ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 69891043 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк». 28 березня 2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № ПК-280324, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» отримало право вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № SAMDN51000093735529 від 26.05.2011 р. Первинний кредитор АТ КБ «ПриватБанк» повернув на депозитний рахунок Відділу кошти, що були стягнуті після відступлення права вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та підлягають терміновому поверненню правонаступнику. На запит представника ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» надійшла відповідь Першого Правобережного відділу ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відсутності правових підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 69891043. Наразі на рахунку Першого Правобережного відділу ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває сума коштів, яка згідно Договору факторингу № ПК-280324 належить новому кредитору - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ». Рішення суду не виконано, заборгованість перед стягувачем не погашено (не перераховані кошти на рахунок нового кредитора).

Представник заявника у судові засідання не з`явилась, у заяві просила розглянути справу без її участі.

Інші учасники справи в судові засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не надали.

У відповідності до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року, позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 26.05.2011 р. у розмірі 25 250,14 грн. та 1 032,69 грн. судового збору.

09 серпня 2022 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за заявою стягувача видано виконавчий лист № 203/2536/20.

Вказаний виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у Першому Правобережному відділі ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ВП № 69891043, яке згідно постанови державного виконавця було закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

28 березня 2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № ПК-280324. За умовами Договору відступлення права вимоги, відбулося відступлення права вимоги за рядом кредитних договорів, в тому числі і відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № б/н від 26.05.2011 р., укладеним з боржником ОСОБА_1 о.

23 лютого 2026 року заявник звернувся до виконавчої служби із заявою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 69891043, винесення постанови про відновлення виконавчого провадження та звернення до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Листом-відповіддю від 02 березня 2026 року Перший Правобережний відділ ДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, повідомило заявника, що правові підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відсутні, оскільки дані дії призведуть до суттєвого порушення прав боржника, шляхом безпідставного внесення інформації про нього в Єдиний реєстр боржників.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховним Судом України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 висловлена правова позиція про те, що виходячи зі змісту статтей 512, 514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимог (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження.

Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 дійшла висновку про необхідність відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 15 серпня 2018 року у справі №/2119/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10, відповідно до яких питання про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником на будь-якій стадії судового провадження безвідносно відкритого виконавчого провадження, навіть після його закриття, у тій частині, яка не відповідає висновкам цієї постанови Великої Палати Верховного Суду.

Крім того, згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням державного виконавця порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.1 ст.448 ЦПК України така скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже законом передбачено спеціальний порядок судового контролю за рішеннями державного виконавця - шляхом подання скарги, а не в межах розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Тобто, вимога про скасування постанов державного виконавця фактично є оскарженням його рішень, прийнятих під час здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Вимога заявника про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження не може бути розглянута в межах заяви про заміну сторони виконавчого провадження, вказані вимоги розглядаються в порядку положень визначених Розділом VII Судовий контроль за виконанням судових рішень ЦПК України.

Таким чином заявником обрано невірний спосіб захисту, оскільки не подано скарги у порядку ст.447-1 ЦПК України.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2025 року у справі № 755/19644/17.

Оскільки виконавче провадження закінчено та заявник не вчиняв дій, спрямованих на відновлення виконавчого провадження, не звернувся зі скаргою про скасування постанови про закриття виконавчого провадження в порядку ст.447-1 ЦПК України, у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.ст.10, 81, 247, 258-260, 353, 442 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала набуває законної сили в порядку, визначеному ст.261 ЦПК України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.

Суддя С.В. Єдаменко