Рішення № 135638362, 19.03.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

cправа № 752/20534/25

провадження №: 2/752/1691/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши в приміщені суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн», в особі представника Пархомчука С.В., звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.02.2020 року між ТОВ «Гоуфінгоу» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір № 3239209471/251022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в сумі 1500,00 грн. на строк 30 днів під 1,85% на добу.

Відповідно п. 1.1 умов Індивідуальної частини договору по надання фінансового кредиту № 3239209471/251022 Товариство надає клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності і платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, зазначених цим договором.

Кінцева дата повернення кредиту до 25.03.2020 (п. 1.2).

Відповідно до п. 1.5 кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Відповідно до п. 2.4 погашення заборгованості відбувається в наступній послідовності: 1) у перше чергу сплачуються проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу здійснюється повернення суми кредиту.

Договір підписано за допомогою електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «R76282».

ТОВ «Гоуфінгоу» виконало свої зобов`язання та 25.02.2020 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в розмірі 1500,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26.05.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 5024,70 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1500,00 грн., простроченої заборгованості за процентами в розмірі 3524,70 грн.

Право вимоги за цим договором перейшло до позивача внаслідок укладення двох послідовних договорів:

Договору факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп».

Договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 від 03.06.2021 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК Дебт Коллекшн».

Позивач стверджує, що відповідач порушив умови договору, не здійснивши належного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів. Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 5024,70 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1500,00 грн., простроченою заборгованості за процентами в розмірі 3524,70 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2025 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.

У ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

24.11.2025 року позивачем в системі «Електронний суд» сформовано заяву про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, в якій останній просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 грн.

Судом встановлено, що 25.02.2020 року між ТОВ «Гоуфінгоу» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір № 3239209471/251022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в сумі 1500,00 грн. на строк 30 днів під 1,85% на добу.

Договір було укладено в електронній формі з використанням електронного підпису (одноразовим ідентифікатором), що відповідає вимогам ст. 639 ЦК України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно п. 1.1 умов Індивідуальної частини договору по надання фінансового кредиту № 3239209471/251022 Товариство надає клієнту фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності і платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, зазначених цим договором.

Кінцева дата повернення кредиту до 25.03.2020 (п. 1.2).

Відповідно до п. 1.5 кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Відповідно до п. 2.4 погашення заборгованості відбувається в наступній послідовності: 1) у перше чергу сплачуються проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу здійснюється повернення суми кредиту.

Договір підписано за допомогою електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «R76282».

ТОВ «Гоуфінгоу» виконало свої зобов`язання та 25.02.2020 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в розмірі 1500,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Право вимоги за цим договором перейшло до позивача внаслідок укладення двох послідовних договорів:

Договору факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп».

Договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 від 03.06.2021 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК Дебт Коллекшн».

Відповідно Реєстру боржників до Договору про відступлення права вимоги № 1-03/06/21 від 03.06.2021 ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» набуло право грошової вимоги до відповідача.

На адресу відповідача позивачем направлялась Вимога про виконання зобов`язань за кредитним договором.

Відповідач порушив зобов`язання, оскільки не повернув суму кредиту та не сплатив нараховані проценти у встановлений строк.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26.05.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 5024,70 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 1500,00 грн., простроченої заборгованості за процентами в розмірі 3524,70 грн.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Ст. 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яка виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір у електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач, шляхом використання одноразового ідентифікатора, підтвердив свою волю на укладення договору та згоду з його умовами. Таким чином, кредитний договір є чинним та обов`язковим для виконання сторонами.

Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є детальним та відображає суму неповернутого кредиту та нарахованих відсотків відповідно до умов кредитного договору.

Суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи та умовам укладеного між сторонами кредитного договору. Відповідачем не надано жодних доказів щодо погашення заборгованості або оскарження її розміру.

Таким чином, на підставі належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку про наявність невиконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем за кредитним договором, яке підлягає стягненню в судовому порядку.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як передбачено ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1 та 3 (п. 1) ст.133 та ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно матеріалів справи ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» 11.07.2025 уклало договір про надання правової допомоги з адвокатом Пархомчук С.В. На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надані копії договору про надання правової допомоги №11/07/2025 від 11.07.2025, копію акту від 11.11.2025 про отримання правової допомоги з детальним описом робіт (надання послуг) виконаних адвокатом Пархомчуком С.В. та розрахунком їх вартості, копію платіжної інструкції № 9719 від 11.11.2025 на суму 10500 грн.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 512, 514, 526, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, статтями 4, 133, 137, 141, 274, 279 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (ЄДРПОУ 44243120, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, прим. 1008) заборгованість за кредитним договором № 3239209471/251022 від 25.02.2020 року в загальній сумі 5024 (п`ять тисяч двадцять чотири) грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (ЄДРПОУ 44243120, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, прим. 1008) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10500 (десять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» (ЄДРПОУ 44243120, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, прим. 1008) витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Текст рішення виготовлений 09.04.2026.

Суддя Ю.Ю. Мазур