Рішення № 135638350, 18.03.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

cправа № 752/16574/25

провадження №: 2/752/1536/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши в приміщенні суду м. Києва у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої адміністративним правопорушенням.

Позивач посилається на те, що ОСОБА_1 , належить на праві власності легковий автомобіль марка VOLKSWAGEN (Фольксваген), модель T-ROC, колір: синій, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , виданого ТЦВ 8048.

07 квітня 2025 о 16 год. 52 хв. громадянин ОСОБА_2 , умисно пошкодив автомобіль позивача, що в цей час знаходився по вулиці Саксаганського, 70 - А у м. Києві, подряпавши гострим предметом лакове покриття передніх лівих дверей автомобіля (дверей водія).

Факт заподіяння шкоди відповідачем та його вина підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 627665 від 17.04.2025, поясненнями, рапортами, рахунком № C4573821-1 від 14.04.2025, поясненнями охоронця та відеозаписом з камери спостереження. Зазначені та інші докази пошкодження відповідачем автомобіля позивача знаходяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 752/9392/25, провадження № 3/752/3958/25.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.04.2025 у справі № 752/9392/25 (суддя Бондаренко Г.В.), що набрала законної сили 29 квітня 2025, відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме у вчиненні дрібних хуліганських дій, пов?язаних з пошкодженням лакового покриття автомобіля ОСОБА_1 , та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 грн., стягнено з відповідача судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 грн.

Відповідач Постанову у справі № 752/9392/25 не оскаржив, натомість він добровільно сплатив штраф у розмірі 51,00 грн. та судовий збір у розмірі 605,80 грн., що підтверджується квитанціями № 6-7 від 25.04.2025, які знаходяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 752/9392/25 (фотокопії квитанцій, отриманих позивачем при ознайомленні з матеріалами справи додано), чим, на думку позивача, визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Зважаючи на вищевказане, факт вчинення відповідачем дрібного хуліганства (ст.173 КУпАП), що полягає в умисному пошкодженні лакового покриття автомобіля позивача підтверджується Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.04.2025 у справі № 752/9392/25.

Внаслідок вчинення відповідачем правопорушення позивачу була заподіяна майнова шкода, що полягає у витратах на ремонт (відновлення) автомобіля, зокрема: зняття лівих передніх дверей, підготовка їх до фарбування, фарбування та інші роботи виходячи з технології проведення такого типу робіт.

Зауважувала, що для проведення ремонту дверей автомобіля позивач звернулась до ТОВ «Автомобільний Дім Атлант», код ЄДРПОУ 41310873, суб?єкта господарювання, що на постійній основі надає останній послуги щодо технічного огляду, обслуговування та ремонту її автомобіля.

Відповідно до рахунку ТОВ «Автомобільний Дім Атлант» від 14.04.2025 № C4573821-1 загальна вартість робіт з ремонту лівих передніх дверей автомобіля склала 13848,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Розмір завданої позивачу шкоди на суму 13848,00 грн. зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 627665 від 17.04.202.

У зв?язку з складним матеріальним становищем, для виконання робіт по ремонту пошкодженого автомобіля позивач звернулась до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПІ НОМЕР_4 , що зареєстрована суб?єктом підприємницької діяльності та має право здійснювати вид діяльності «45.20. Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний)»), тому що ФОП ОСОБА_3 встановила вартість ремонту автомобіля у розмірі 10000,00 грн., оскільки зазначена фізична особа - підприємець не є платником ПДВ.

Відповідно до замовлення - наряду, що складений ФОП ОСОБА_3 у період з 16.06.2025 по 19.06.2025 та яким підтверджується передача транспортного засобу в ремонт та проведення ремонтних робіт, вартість ремонту пошкодженого автомобіля склала 10000,00 грн. без ПДВ.

19 червня 2025 позивачем сплачено на користь ФОП ОСОБА_3 за ремонт пошкодженого відповідачем автомобіля кошти у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 73379680 від 19.06.2025.

Зважаючи на сплачені позивачем кошти у розмірі 10000,00 грн. за ремонт автомобіля, що був пошкоджений відповідачем внаслідок вчинення правопорушення позивачу була заподіяна майнова шкода у розмірі 10000,00 грн.

Отже, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля.

Зважаючи на те, що позивачем понесені реальні витрати на ремонт автомобіля, пошкодженого відповідачем при вчиненні правопорушення, за яке відповідача визнано винним і притягнуто до відповідальності, відповідач зобов?язаний відшкодувати позивачу майнову шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану адміністративним правопорушенням майнову шкоду у розмірі 10000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Витребувати з архіву Голосіївського районного суду м. Києва матеріали справи про адміністративне правопорушення № 752/9392/25 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

За положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Вказане узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів з огляду на Положення ч. 7 ст. 81 ЦПК України і зазначає, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , належить на праві власності легковий автомобіль марка VOLKSWAGEN (Фольксваген), модель T-ROC, колір: синій, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , виданого ТЦВ 8048.

07 квітня 2025 о 16 год. 52 хв. громадянин ОСОБА_2 , умисно пошкодив автомобіль позивача, що в цей час знаходився по вулиці Саксаганського, 70 - А у м. Києві, подряпавши гострим предметом лакове покриття передніх лівих дверей автомобіля (дверей водія).

Факт заподіяння шкоди відповідачем та його вина підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 627665 від 17.04.2025, поясненнями, рапортами, рахунком № C4573821-1 від 14.04.2025, поясненнями охоронця та відеозаписом з камери спостереження. Зазначені та інші докази пошкодження відповідачем автомобіля позивача знаходяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 752/9392/25, провадження № 3/752/3958/25.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.04.2025р. у справі № 752/9392/25 (суддя Бондаренко Г.В.), що набрала законної сили 29 квітня 2025, відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме у вчиненні дрібних хуліганських дій, пов?язаних з пошкодженням лакового покриття автомобіля ОСОБА_1 , та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 грн., стягнено з відповідача судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 грн.

Відповідач Постанову у справі № 752/9392/25 не оскаржив, натомість він добровільно сплатив штраф у розмірі 51,00 грн. та судовий збір у розмірі 605,80 грн., що підтверджується квитанціями № 6-7 від 25.04.2025, які знаходяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 752/9392/25 (фотокопії квитанцій додано), чим, на думку позивача, визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Зважаючи на вищевказане, факт вчинення відповідачем дрібного хуліганства (ст.173 КУпАП), що полягає в умисному пошкодженні лакового покриття автомобіля позивача підтверджується Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.04.2025 у справі № 752/9392/25.

Внаслідок вчинення відповідачем правопорушення позивачу була заподіяна майнова шкода, що полягає у витратах на ремонт (відновлення) автомобіля, зокрема: зняття лівих передніх дверей, підготовка їх до фарбування, фарбування та інші роботи виходячи з технології проведення такого типу робіт.

Для проведення ремонту дверей автомобіля позивач звернулась до ТОВ «Автомобільний Дім Атлант», код ЄДРПОУ 41310873, суб?єкта господарювання, що на постійній основі надає останній послуги щодо технічного огляду, обслуговування та ремонту її автомобіля.

Відповідно до рахунку ТОВ «Автомобільний Дім Атлант» від 14.04.2025 № C4573821-1 загальна вартість робіт з ремонту лівих передніх дверей автомобіля склала 13848,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Розмір завданої позивачу шкоди на суму 13848,00 грн. зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 627665 від 17.04.2025.

У зв?язку з складним матеріальним становищем, для виконання робіт по ремонту пошкодженого автомобіля позивач звернулась до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПІ НОМЕР_4 , що зареєстрована суб?єктом підприємницької діяльності та має право здійснювати вид діяльності «45.20. Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний)»), тому що ФОП ОСОБА_3 встановила вартість ремонту автомобіля у розмірі 10000,00 грн., оскільки зазначена фізична особа-підприємець не є платником ПДВ.

Відповідно до замовлення - наряду, що складений ФОП ОСОБА_3 у період з 16.06.2025 по 19.06.2025 та яким підтверджується передача транспортного засобу в ремонт та проведення ремонтних робіт, вартість ремонту пошкодженого автомобіля склала 10000,00 грн. без ПДВ.

19 червня 2025 позивачем сплачено на користь ФОП ОСОБА_3 за ремонт пошкодженого відповідачем автомобіля кошти у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 73379680 від 19.06.2025.

Зважаючи на сплачені позивачем кошти у розмірі 10000,00 грн. за ремонт автомобіля, що був пошкоджений відповідачем внаслідок вчинення правопорушення позивачу була заподіяна майнова шкода у розмірі 10000,00 грн.

Отже, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля.

Зважаючи на те, що позивачем понесені реальні витрати на ремонт автомобіля, пошкодженого відповідачем при вчиненні правопорушення, за яке відповідача визнано винним і притягнуто до відповідальності, відповідач зобов?язаний відшкодувати позивачу майнову шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Ч. 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно Замовленню - наряду ФОП ОСОБА_3 вартість замовлення складає 10000,00 грн., сплата вказаної суми позивачем підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 73379680, в наслідок пошкодження відповідачем автомобіля VOLKSWAGEN реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Загальними умовами відповідальності за завдану шкоду є - наявність шкоди та протиправність дій того, хто завдав шкоду.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність усіх зазначених умов є обов`язковою для ухвалення судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за завдану шкоду.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки ч. 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти. Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою.

Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2018 у справі № 902/320/17 вказав, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відповідно ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно з матеріалами справи вина відповідача підтверджується Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.04.2025 у справі № 752/9392/25 (суддя Бондаренко Г.В.), що набрала законної сили 29 квітня 2025, відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме у вчиненні дрібних хуліганських дій, пов?язаних з пошкодженням лакового покриття автомобіля ОСОБА_1 , та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51,00 грн., стягнено з відповідача судовий збір в дохід держави в розмірі 605,60 грн.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Актуальна судова практика, зокрема у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 у справі № 754/1108/15-ц, від 30 жовтня 2019 у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 04 грудня 2019 в справі № 359/2309/17, від 21 лютого 2020 у справі № 755/5374/18 (провадження № 61- 14827св19), від 15 жовтня 2020 у справі № 755/7666/19, від 22 квітня 2021 у справі № 759/7787/18 (провадження № 61-10773св20), від 22 квітня 2021 у справі № 759/7787/18 (провадження № 61-10773св20), від 21 липня 2021 у справі № 757/33065/18-ц (провадження № 61-691св21), від 26.10.2022 у справі №645/6068/18 (провадження № 61-8502св21), виходить з того, що: Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі».

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 , під час вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 173 КУпАП пошкодив належне ОСОБА_1 авто VOLKSWAGEN реєстраційний номер НОМЕР_1 , останній повинен відшкодувати витрати, для відновлення первинного стану пошкодженого транспортного засобу, тобто витрати на його ремонт.

Відповідно до ст. 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо відшкодуванні шкоди у розмірі 10000,00 грн.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої адміністративним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) завдану адміністративним правопорушенням майнову шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Текст рішення виготовлений 09.04.2026.

Суддя Ю.Ю. Мазур