Рішення № 135636505, 13.04.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/183/26

Номер провадження 2-а/948/4/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2026 Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в :

у березні 2026 року до суду надійшов зазначений позов, у якому ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6774760 від 05.03.2026 про накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 510,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях події і складу адміністративного правопорушення, також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції на його рахунок судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 665,60 грн.

Позов мотивований тим, що 05.03.2026 року у м. Полтава інспектором взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП в Полтавській області ДПП Симоновим О.О. було винесено постанову серія ЕНА №6774760 від 05.03.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Дану постанову позивач вважає такою, що підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а справа стосовно нього підлягає закриттю зважаючи на таке.

Так, 05.03.2026 року він керував транспортним засобом у м. Полтава і його автомобіль було зупинено вищевказаним інспектором та зазначено, що причиною зупинки був проїзд на заборонений сигнал світлофора, але позивач заперечує факт порушення та вказує на те, що він здійснював виїзд з прилеглої території на вулицю Володимира В`язуна та мав намір здійснити поворот праворуч, при цьому керувався встановленим там дорожнім знаком 2.1 «дати дорогу», відповідно до якого він зупинився, щоб пропустити транспортні засоби, які рухалися по вулиці В.В`язуна.

Звернув увагу на те, що на виїзді з прилеглої території, звідки він рухався світлофор відсутній. Тільки після того, як транспортні засоби на вулиці В. В`язуна зупинилися перед своєю стоп-лінією він здійснив виїзд на вулицю, пропускаючи пішоходів, які знаходилися на переході.

Також зазначив, що на його шляху була відсутня дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) та відповідні знаки, що зобов`язують до зупинки в конкретному місці, а також не було необхідної відстані 10 метрів до світлофора. Згідно з п.8.10 ПДР України, вимога зупинитися перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 або світлофором діє лише у разі їх наявності. Оскільки на даному напрямку руху світлофор та стоп-лінія були відсутні він відповідно вимог ПДР зупинився перед перехрещуванню проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів та переконавшись у безпеці маневру продовжив рух.

За вказаних обставин вважає, що оскаржувана постанова була винесена без належної доказової бази, за відсутності самого факту правопорушення, а також із порушенням вимог законодавства щодо повного та об`єктивного розгляду справи.

Враховуючи вищенаведені обставини та ПДР України позивач вважає, що в ході руху діяв без порушень ПДР, а оскаржувана постанова є неправомірною.

Також позивач зауважив, що його вина не була жодним чином підтверджена, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки єдиним доказом вчинення інкримінованого йому правопорушення є оскаржувана постанова, інших доказів його винуватості інспектором не було надано.

Позивач зазначив, що інспектор виніс постанову без підготовки до розгляду справи, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності не було належним чином роз`яснено процесуальні права, не були досліджені докази та вирішені клопотання, а тому вважає, що вона винесена з порушенням вимог ст.ст. 278,279 КУпАП. Розгляд справи фактично був відсутній, допущені порушення вимог ст.268 КУпАП та виніс її без своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи (а.с.1-4).

У відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити, покликаючись на те, що позивач допустив порушення вимог безпеки дорожнього руху, а саме 05.03.2026 року о 21 год. 22 хв. в м. Полтава по вул. Європейська,101, керуючи транспортним засобом Ауді А6 днз НОМЕР_1 та здійснив рух на заборонений «червоний» сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3 ПДР , відповідальність за вказане порушення передбачена ч.2 ст.122 КУпАП. Згідно п.8.7.3 ПДР сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, в т.ч. миготливий , або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Разом з тим, в пункті 8.10 ПДР зазначено, що у разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися пеед розміткою 1.12 (стоп-лінія, а якщо її немає перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні перед перехрещуванню частиною.

Представник відповідача зауважує, що на відеозаписі, наданому відповідачем, зафіксовано, як о 21:21:57 год. по вулиці Володимира В`язуна (Кагамлика) транспортний засіб Ауді А6 днз НОМЕР_1 ігноруючи червоний сигнал світлофора виїздить на перехрестя вулиці Володимира В`язуна з вулиці Європейська, при цьому водій мав можливість зупинитися безпосередньо перед світлофором та пішохідним переходом, який розташований одразу за світлофором.

Також представник відповідача заперечуючи доводи позивача щодо виїзду з прилеглої території та напрямку руху позивача та зазначає, що ОСОБА_1 з прилеглої території ( парковки біля магазину «Антошка») спочатку виїхав на вулицю Гребінки, а потім перед виїздом на перехрестя вул.Гребінки та вул В.В`язуна, виконав вимогу п.2.1 «Дати дорогу». Далі рухаючись безпосередньо по вул В.В`язуна, в напрямку вул.Європейська, перед водієм був увімкнений червоний сигнал світлофора, а тому позивач повинен був зупинитися перед світлофором відповідно до п.8.10 ПДР України. Вказаний світлофор не регулює виїзд з вул.Гребінки, яку позивач помилково вважає прилеглою територією, на вул.В.В`язуна, проїзд такого перехрестя регулюється дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу» (а.с.29-49,56-60).

У відповіді на відзив позивач наполягає на задоволенні позову, посилаючись на те, що на його напрямку руху не було світлофора та дорожньої розмітки 1.12 і знака 5.62, що визначає місце обов`язкової зупинки перед світлофором, а тому він діяв у відповідності до п.п. 8.10, 16.2, 16.8 та 16.11 ПДР і не створював небезпеки для інших учасників дорожнього руху та не порушував ПДР.

Позивач зауважує, що він виїжджав з прилеглої території на вулицю В.В`язуна, пропустив транспортні засоби головної дороги, та коли транспортні засоби на вулиці В.В`язуна зупинилися перед своєю стоп-лінією, позивач здійснив виїзд на вулицю, пропускаючи пішоході на переході. На шляху позивач була відсутні дорожня розмітка 1.12 стоп лінія та відповідні знаки, що зобов`язують зупинитися в в конкретному місці, а аткож не було необхідної відстані 10 метрів до світлофора. Оскільки на даному напрямку руху світлофор та стоп-лінія були відсутні, позивач відповідно до вимог ПДР, зупинився перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів, та продовжив рух, переконавшись у безпеці маневру (а.с.51-55).

Ухвалою від 16.03.2026 Машівський районний суд Полтавської області відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 18).

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно (а.с.61,62).

Позивач ОСОБА_1 подав заяву, у якій просить провести судове засідання, призначене на 26.03.2026 та 13.04.2026 без його участі за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.23,63), представник відповідача Грєшнова А.Ю. також просить провести розгляд справи без її участі (а.с.31 на зв.).

Ураховуючи викладене, суд уважає можливим розглянути справу за відсутності її сторін та, з`ясувавши правову позицію сторін, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що 05.03.2026 заступником командира роти №1 взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Сімоновим О.О. серії ЕНА №6774760 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн (а.с. 12,13).

Згідно з цією постановою ОСОБА_1 05.03.2026 року о 21 год. 22 хв. в м. Полтава по вул. Європейська,101, керуючи транспортним засобом Ауді А6 днз НОМЕР_1 та здійснив рух на заборонений «червоний» сигнал світлофору, чим порушив п.8.7.3 е ПДР порушення проїзду на заборонений червоний сигнал або миготливий або два червоних миготливих.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР України) встановлено, що ці Правила встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.п. 1.3, 1.9 ПДР).

Відповідно до п. 8.7.3.е Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР України) сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух; сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків; стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, а саме здійснення ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ауді А6 днз НОМЕР_1 , руху на заборонений червоний сигнал світлофора, відповідачем надано відеозаписи із службового відеореєстратора та нагрудних камер поліцейських (а.с.44).

Суд, дослідивши відеозапис зазначає, що зазначений доказ містить інформацію щодо початку руху транспортного засобу Ауді А6 днз НОМЕР_1 на заборонений червоний сигнал світлофора.

Пунктом 8.10 ПДР передбачено, що у разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед розміткою 1.12 (стоп-лінія, а якщо її немає перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні перед перехрещуванню частиною.

Тобто Правила дорожнього руху передбачають категоричну вимогу для водія транспортного засобу зупинитися на червоний сигнал світлофору, в т.ч. миготливий червоний.

Відповідно до ст.14 Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пункту 2.3 б) ПДР України, водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, бути уважним та стежити за дорожньою обстановкою.

П. 12.1 ПДР передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 Місце зупинки, якщо їх немає не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно до п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Статтею 40 Закону України Про національну поліцію, передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Так, частиною 1 ст.40 Закону України Про Національну поліцію закріплено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото-і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2)технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3)безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4)спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку про правомірність оскаржуваної постанови та відповідно про відмову в задоволенні позову.

З огляду на відмову в задоволенні позову судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 2, 20, 77, 139, 241-246, 255, 286 КАСУ, суд

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: вул. Федора Ернста,3, м. Київ, інші відомості відсутні.

Суддя С. М. Косик