Рішення № 135636211, 01.04.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/3146/25

номер провадження 2/531/215/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Фисун Л.С.

за участю секретаря судового засідання- Нагорної О.С.

представника відповідача- Світлик Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

стислий виклад позиції позивача.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через свого представника, звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить суд стягнути з ньогосуму заборгованості за кредитним договором № С-001-037964-18-980 від 15 листопада 2018 року в розмірі 53430,95 гривень, з яких: 18826,48 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34604,47 грн. - сума заборгованості за відсотками.

На обґрунтування позову зазначив, що 15.11.2018 між Акціонерним товариством «Ідея банк» та відповідачем укладено кредитний договір № С-001-037964-18-980. 17.11.2023 між Акціонерним товариством «Ідея банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №17112023, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «Ідея банк» передає Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 53430,95 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 18826,48 грн, суми заборгованості за відсотками в розмірі 34604,47 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання за кредитними договорами, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Позиції учасників судового провадження.

Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Світлик Я.В. через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позов,в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування відзиву зазначила, щопозивачем не додано до матеріалів справи самого Кредитного договору з додатками від 15.11.2018 року, на який позивач посилається у позовній заяві як на підставу виникнення зобов`язання відповідача. У заголовку доданої до матеріалів позову виписки від 17.11.2023 року, зазначено, що відомості про рух коштів стосуються рахунку: НОМЕР_1 . Одночасно, у графі: «Рахунок» у самій таблиці зазначаються зовсім інші послідовності цифр. У той же час, згідно п.2 Угоди С-001-037964-18-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки від 15.11.2018 року, клієнтці відкрито рахунок НОМЕР_2 . Жоден рядок виписки не містить номеру рахунку, відкритого відповідно угоди С-001-037964-18-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки від 15.11.2018 року. Щодо наданої Довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № С-001-037964-18-980 від 15.11.2018р., то вона містить лише підсумкові нічим не обґрунтовані суми. Отже, цей документ не є розрахунком за своїм змістом, в тому виключає можливість перевірки судом правомірності стягнення заявлених сум. До того ж, до стягнення заявлено позивачем 18824,48 грн. заборгованості за основним боргом та 34604,47 заборгованості по відсоткам. Разом з тим, п.3.3 Угоди С-001-037964-18-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки від 15.11.2018 року, визначено 24% річних. Таким чином, за умови заборгованості за основним боргом 18824,48 грн. та строку кредитування 12 міс, розмір відсотків складав би 4517,88 грн.

Від представник позивача Зіморой Д.М. через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На обґрунтування відзиву відповіді на відзив зазначає, що відповідачем безпосередньо визнається укладення ним Кредитного договору з Первісним кредитором, а відповідно Відповідач визнає факт укладення Кредитного договору, отримання за договором кредитних коштів та визнає обізнаність щодо умов кредитного договору та погодження з ними. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення Відповідачем кредитних (позичкових) коштів за укладеними з АТ «Ідея Банк», договорів, щодо яких виник спір, з тих причин, що не є первісним кредитором (позикодавцем), а дані документи відповідно до п.35 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Згідно ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта є банківською таємницею. Позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані від Первісних кредиторів до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладених Договорів Факторингу. Надані розрахунки заборгованості за Кредитним договором є складеними Первісним кредитором, жодним чином не суперечить розрахункам заборгованості доданих до позовної заяви, а лише доповнюють та деталізують їх.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» свого представника у судове засідання не направив, згідно матеріалів справи позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Світлик Я.В. у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстави, викладених у відзиві на позов.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 12 січня 2026 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) (а.с.48).

Ухвалою 05 лютого 2026 року розгляд справи відкладено для повторного виклику відповідача (а.с. 57).

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 15.11.2018 між Акціонерним товариством «Ідея банк» та відповідачем укладено угоду № С-001-037964-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, відповідно до умов якої банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 у валюті гривня (надалі рахунок), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках угоди та договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard. Банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії по поточному рахунку (надалі - кредитна лінія та/або кредит) на наступних умовах: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 200000,00 гривень. Ліміт кредитної лінії доступний клієнту на момент укладення угоди становить 19300, 0 гривень, процентна ставка - 24,00% річних, реальна річна процентна ставка -124,74%.3.4. Розмір обов`язкового мінімального платежу встановлюється згідно з тарифами банку. 3.6. Днем сплати обов`язкового мінімального платежу за попередній розрахунковий період є останній операційний день платіжного періоду. Повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією та/або інших платежів за угодою та договором, здійснюватимуться згідно умов договору, типового графіку, розрахунку сукупності вартості кредиту, а також відповідно до тарифів, які розміщені на сайті Банку за адресою www.ideabаnk.ua. Підписанням угоди клієнт підтверджує, що ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, реальною річною процентною ставкою та з загальною вартістю кредитної лінії, які визначені в п.5.11 цієї угоди. Сторони погодили, що ця угода є укладеною з дня підписання сторонами та діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов`язань за угодою. Угоду укладено в письмовій формі. (а.с. 5-6)

15.11.2018 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, наданого АТ «Ідея Банк», де сторони погодили тип кредиту - кредитна лінія, суму/ліміт кредиту 1000,00-200000,00 грн., строк кредитування 12 місяців, фіксовану процентну ставку - 24,00 % річних. Крім того в паспорті споживчого кредиту зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, інформація та контактні дані кредитного посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, інші важливі правові аспекти. (а.с. 9-10)

АТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач користувався грошовими коштами кредитного ліміту про що свідчить виписка з рахунку НОМЕР_2 за період з 19.11.2018 року по 31.08.2020 року (а.с.21-25).

Відповідно до довідки- розрахунку заборгованості ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним договором № С-001-037964-18-980 від 15.11.2018 року в сумі 53430,95 грн, з яких: 18826,48 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу; 34604,47 грн- сума заборгованості за відсотками (а.с. 26).

17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАНБ»,) укладено договір факторингу № 17112023, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належне йому право вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належне АТ «Ідея Банк» право вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 27-28).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від №2 до договору факторингу, TОB «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № С-001-037964-18-980 від 15.11.2018 в сумі 53430,95 грн, з яких 18826,48 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу, 34604,47 грн- сума заборгованості за відсотками (а.с. 30).

Норми права, які застосував суд та підстави їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частина 2 ст. 1056-1 ЦК України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отже, цивільно-правовий договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, що виступає основною підставою виникнення зобов`язань (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Він базується на засадах рівноправності та свободи договору, визначаючи відносини виконавця й замовника.

Кредитний договір це правочин між банком або іншою фінансовою установою та позичальником, коли кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Угода про кредитування часто є більш широким поняттям, що охоплює умови кредитного договору та пов`язані з ним документи (додаткові угоди, договори застави). Вона регулює правовідносини, передбачаючи письмову форму, суму, відсотки та строки погашення.

Таким чином, Кредитний договір між сторонами може охоплюватися їх Угодою про правовідносини щодо кредитних прав та зобов`язань.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 2 Угоди С-001-037964-18-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки, укладеної між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем, Банк зобов`язався відкрити Клієнту поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватися, в тому числі, для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, а також випустити Клієнту міжнародну платіжну картку MasterCard.

Як убачається із Виписки ПАТ «Ідея Банк» виконало свою частину зобов`язання за Угодою, зокрема, відкрило відповідачу поточний рахунок НОМЕР_2 , на який надавалися транші згідно Угоди та зараховувалися на карту 26209001696553. Із цієї ж виписки вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, зокрема знімала їх у банкоматі, розплачувалась за товари в магазині. Також випискою доводиться, що відповідач лише частково повертала кредитні кошти та сплачувала проценти за користування кредитною лінією.

Суд вважає доведеним, що сума боргу відповідачем не погашена. Зокрема, суду не надано доказів протилежного.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України). За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що позивачем надано належні та допустимі докази отриманням відповідачем кредитних коштів від ПАТ «Ідея Банк».

Інформація у виписці з рахунку № НОМЕР_2 , а саме дати першої транзакції, підстави для транзакції, відповідає номеру і даті кредитного договору, про стягнення заборгованості за яким заявлено цей позов, предмету такого договору, номеру рахунку, який відкрито позичальнику і зазначено в Угоді, та інше.

Доказів протилежного, зокрема того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок позичальника, відповідачем суду не надано.

Позивач у цій справі не є первісним кредитором ОСОБА_3 , а тому не утримує оригінали первинних документів (касові та меморіальні) на отримання та повернення Відповідачем кредитних коштів за укладеним із ПАТ «Ідея Банк» кредитним договором. Така обставина узгоджується із положеннями п. 35 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, відповідно до якого касові документи формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит.

ОСОБА_3 є тримачем платіжної картки відкритої за рахунком № НОМЕР_2 (принаймні на цей рахунок від її імені перераховувалися кошти на погашення кредиту, що вбачається із виписки), на яку зараховувалися кредитні кошти, а тому вона має безпосередній доступ до виписок по рахунках для підтвердження або спростування факту перерахування кредитних коштів за відповідним договором. В той же час, виписки з карткового рахунку не надала, хоча виписка є засобом контролю витрат та аналізу руху коштів за картками і рахунками.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт укладення кредитного договору 15.11.2018 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем та надання грошових коштів (кредиту) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження: 14-308цс18) зроблено такий правовий висновок: «Разом з тим стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.».

Подібний висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 526/405/13. Зокрема, у цьому судовому рішенні зазначено: «Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 338/180/17, викладені у постанові від 05 червня 2018 року).»

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки. Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи наведені вище норми цивільного законодавства та умови договору факторингу, на теперішній час ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є кредитором у зобов`язанні за договором № С-001-037964-18-980 і саме йому належить право вимоги за цим договором до відповідача.

Фактично, всі заперечення сторони відповідача зводяться до суб`єктивної думки про неналежність чи недостатність доказів на ствердження певних обставин, якими обґрунтовано позов.

Суд вважає, що наведеними вище нормами цивільного права, умовами Угоди про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, практикою Верховного Суду повністю спростовано твердження сторони відповідача щодо належності та достатності доказів у цій справі.

Одним із загальних принципів цивільного процесу є змагальність сторін, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Позивач належними доказами довів наявність у відповідача заборгованості за договором № С-001-037964-18-980 у розмірі 53430,95 гривень. Відповідач таких доводів позивача не спростував, а тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати

Питання щодо судового збору суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволено в повному обсязі то з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3028,00 грн. (а.с.7).

Керуючись ст.ст. 206, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № С-001-037964-18-980 у розмірі 53430,95 (п`ятдесят три тисячі чотириста тридцять гривень 95 коп) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3028,00 (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп) гривень судових витрат по сплаті судового збору, понесених позивачем при зверненні до суду .

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 08.04.2026.

Суддя Л.С.Фисун