Ухвала суду № 135635384, 06.04.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2152/24

Провадження № 1-кп/935/101/26

У Х В А Л А

06 квітня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у судовому засіданні у режимі відеоконференції, клопотання про скасування арешту майна, поданного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022060000000487 від 25.11.2022, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 368-4 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 368-4 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 368-4 КК України,

установив:

У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.

На стадії підготовчого провадження до суду надійшло клопотання Чуднівської міської ради про скасування арешту на майно, а саме земельних ділянок загальною площею 120 га, в обґрунтування якого зазначено, що земельні ділянки , на які накладено арешт заростають бурянами та чагарниками, внаслідок того, земля не використовується, а крім того міська рада втрачає декілька сотен тисяч гривень, оскільки до місцевого бюджету не надходять гроші від оренди землі.

У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив скасувати арешт, накладений на земельні ділянки, пославшись на те, що арештовані земельні ділянки, оскільки не використовуються за призначенням, втрачають свою цінність, заростаючи чагарниками.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що вказане майно має статус речових доказів у даному кримінальному провадженні, суд не може на даній стадії судового провадження вирішувати долю речових доказів, а отже вважає клопотання передчасним.

Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_11 підтримали клопотання про скасування арешту.

Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволення.

Згідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до п.7 ч.2 ст.131 КПК, арешт являється одним з заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно вимог ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом з тим, відповідно до приписів ст. 374 КПК України рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження вирішується під час ухвалення вироку.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Доведення обґрунтованості поданого клопотання та наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання. Відтак суд розглядає клопотання на підставі тих доказів, які йому представлені. При цьому жодний учасник не позбавлений можливості надати ці докази, а також доводити у судовому засіданні наявність обставин, на які він посилається для підтвердження своїх вимог чи заперечень.

Разом з тим, клопотання не містить повного тексту ухвали про накладення арешту на спірне майно, з якого б можливо було встановити підстави для накладення на нього арешту, та, відповідно, суд позбавлений можливості визначити, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

У провадження судді передано фактично обвинувальний акт з додатком реєстром матеріалів досудового розслідування, розписками обвинувачених про їх отримання, а також матеріали судового провадження за результатами лише підготовчого провадження, який здійснював попередній склад суду.

Кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого провадження, суд не уповноважений сам витребовувати будь-які докази, тим більш, досліджувати такі докази в підготовчому судовому засіданні з власної ініціативи.

Слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження прокурором не долучено докази, а судом такі не досліджено, володільцем майна Чуднівською міською радою, не доведено факт накладення арешту на земельні ділянки, якими володіє орган місцевого самоврядування, не зазначено на які конкретно земельні ділянки (місце розташування, кадастрові номери) накладений арешт, окрім їх загальної площі, а також не доведено, що потреба у застосуванні такого заходу кримінального провадження, як арешт майна, відпала, а тому на даній стадії клопотання про скасування арешту майна є передчасним.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання про скасування арешту майна в зв`язку з недоведеністю клопотання.

Крім того, суд звертає увагу, що заявник не позбавлений права повторно звернутися з даним клопотанням з наданням відповідних доказів для можливості його вирішення.

На підставі зазначеного, керуючись ст.170, 174, 372 КПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання Чуднівської міської ради про скасування арешту відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1