Ухвала суду № 135635038, 08.04.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5993/26

1-кс/295/2314/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2026 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Житомирського РУП ГУПН в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, винесене в кримінальному провадженні № 12026060600000409 від 06.04.2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 05.04.2026 року близько 23 години 15 хвилин водій ОСОБА_5 , в порушення вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував мотоциклом марки «GEON», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався ним з пасажиром ОСОБА_8 по проїзній частині автодороги між селом Зороків та селом Вишпіль Оліївської ОТГ Житомирського району Житомирської області, зі сторони села Зороків в напрямку села Вишпіль Житомирського району Житомирської області. Рухаючись у вказаний день, час та місці зазначеним транспортним засобом водій ОСОБА_5 у порушення вимог пунктів 2.3.б), 12.1 ПДР України, на проїзній частині автодороги між селом Зороків та селом Вишпіль Оліївської ОТГ Житомирського району Житомирської області, на відстані 700 метрів від початку населеного пункту села Вишпіль, проявив безпечність та неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не врахував дорожню обстановку, не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху керованого ним транспортного засобу внаслідок чого допустив некерований рух транспортного засобу, та, як наслідок, його виїзд за межі проїзної частини автодороги в кювет з подальшим перекиданням. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла марки «GEON», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді набряку-набухання головного мозку, перелому кісток основи черепа, від яких загинув на місці пригоди. Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пунктів 2.3.б), 12.1 ПДР України, знаходиться у причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортами інспектора-чергового Житомирського РУП №1 ГУ НП в Житомирській області від 06.04.2026, протоколом огляду місця ДТП від 06.04.2026; протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 06.04.2026; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 06.04.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 06.04.2026, повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 06.04.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Мотивуючи наявність ризиків слідчий вказав, що орган досудового розслідування має підстави вважати, що у ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв`язків, неодружений, не має на утриманні дітей, що свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати підозрюваного від переховування від органів досудового розслідування за межами області та за місцем проживання. З моменту отримання матеріалів вказаного клопотання підозрюваному стала відомою повна анкетна інформація свідків, та їх місця проживання та роботи, а відтак з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на таких осіб, якщо відносно нього не буде застосовано запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи відомості про особу ОСОБА_5 , який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, однак керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що становить особливу суспільну небезпеку для інших учасників дорожнього руху, ступінь його відомих соціальних зв`язків не є таким, який би утримував його за місцем проживання, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом несвоєчасної явки або неявки до слідчого, прокурора, суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання. Підозрюваний ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, та вчиняючи описаний злочин усвідомлював, що керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Тобто підозрюваний свідомо порушив встановлені правила поведінки, що може свідчити про подальші такі дії. Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 не є особою похилого віку. ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв`язків, а також факторів та обставин, які могли б стримувати підозрюваного від вчинення нових кримінальних правопорушень. За віком ОСОБА_5 не є особою пенсійного віку, за станом здоров`я не потребує стаціонарного лікування.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання, просили його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували з приводу задоволення клопотання та просили застосувати цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний у судовому засіданні вину свою визнав.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 06.04.2026 о 03 год. 03 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

06.04.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, незаконно впливати на потерпілого, свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Слідчий суддя зважає і на те, що при розгляді питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі підозрюваного. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховання від повторного вчинення злочинів.

Матеріали кримінального провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину та остаточної кваліфікації її дій, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Наявні у провадженні докази вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, у об`ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Слідчий суддя враховує обставини статті 178 КПК України, що ОСОБА_5 не є особою похилого віку, за станом здоров`я не потребує стаціонарного лікування, інвалідність відсутня, молодий вік, працевлаштований - працює експедитором у ТОВ «ПроТек логістик», неодружений, з середньою освітою, має постійне місце проживання в якому проживає разом з батьками, позитивно характеризується з місця роботи, раніше не судимий, відшкодував шкоду завдану правопорушенням.

Інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 286-1 КК України, згідно з положеннями ст.12 КК України, є тяжким.

Слід зазначити, що ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.

Слідчий суддя припускає, що ОСОБА_5 під тяжкістю можливого покарання, яке загрожує останньому у разі доведеності його вини, вона може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду ( п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Крім того, слідчий суддя погоджується і з наявністю процесуального ризику вчинення підозрюваним спроб протиправного впливу на відповідних учасників кримінального провадження (свідків) буд -яким шляхом для зміни, відмови від показів останніх, що в подальшому може негативно відобразитися на встановленні об`єктивної істини по провадженню (п. п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Крім того, КПК України закріплює принцип безпосередності дослідження доказів судом, за яким доказами є покази, які безпосередньо надали свідки в судовому засіданні.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.02.2022 в справі № 991/8808/21.

Щодо застосування та визначення розміру застави слідчий суддя враховує наступне.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

В своїх рішеннях ЄСПЛ у справі «Харченко проти України», у справі «Шалімов проти України» та в подальшому у справі «Рідкодубський та інші проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

Крім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях, зокрема справи «Харченко проти України», «Комарова проти України», «Калашніков проти Росії» констатував, що вирішуючи питання про запобіжний захід, суд повинен враховувати вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, в яких викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання осіб під вартою, а саме:

- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;

- у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Згідно з Віденською конвенцією про право міжнародних договорів договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об`єкта і цілей договору (п. 1 ст. 31). Поряд з контекстом враховується наступна практика застосування договору, яка встановлює угоду учасників щодо його тлумачення (п.п. «b» п. 3 ст. 31).

Юрисдикція ЄСПЛ поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї (п. 1 ст. 32 Конвенції).

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно з правилом 34 Регламенту ЄСПЛ офіційними мовами в цьому суді є англійська та французька мови. А відповідно до правил 57 і 76 цього Регламенту ухвали та рішення викладаються або англійською, або французькою мовою, окрім випадку, коли ЄСПЛ вирішує викласти рішення обома офіційними мовами.

Для цілей посилання на рішення та ухвали ЄСПЛ та на ухвали Європейської комісії з прав людини суди використовують переклади текстів рішень ЄСПЛ та ухвал Європейської комісії з прав людини, надруковані у виданні, передбаченому в ст. 6 цього Закону. У разі відсутності таких перекладів суд користується оригінальним текстом (ч. 2-3 ст. 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя визначає розмір застави у розмір 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті і складає 66 560 гривень. Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, відповідно до вимог ст. ст. 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 392, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 03 год. 03 хв. 05.06.2026 року.

Визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 грн., яку має право внести підозрюваний або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) на депозитний рахунок Богунського районного суду міста Житомира (м. Житомира одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код 26278626, розрахунковий рахунок UA758201720355229001500000277, банк ДКСУ, м.Київ).

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрювана особа або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави на підозрюваного покладаються наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває -село Вишпіль, Житомирський район, Житомирська область;

- прибувати до слідчого та прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, та суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Встановити строк дії ухвали в частині тримання під вартою до 03 год. 03 хв. 05.06.2026 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 15-30 год. 13.04.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1