Рішення № 135629170, 13.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року Справа№200/1571/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (місцезнаходження: Україна, 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про

визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 згідно даних трудової книжки НОМЕР_2 до страхового стажу та перенесення їх до персональної облікової картки в процесі оцифрування трудової книжки;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 згідно трудової книжки НОМЕР_2 до страхового стажу та перенести такі періоди роботи до персональної облікової картки, щоб такий стаж відображався у її особистому кабінеті не веб-порталі ПФУ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що звернулась до відповідача для оцифрування трудової книжки серія НОМЕР_2 та внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб. Проте, відповідачем за результатом такого оцифрування, незважаючи на статус звернення «виконано», фактично не оцифровано трудову книжку НОМЕР_2 та не зараховано періоди згідно такої трудової книжки до страхового стажу позивача, оскільки заповнення титульної сторінки трудової книжки не відповідає вимогам п.2.2 (відповідно до ст.48 КЗпП дата заповнення ТК вноситься не пізніше тижня після прийняття на роботу) та п.2.11 (в даті народження число та місяць дописано іншими чорнилами) Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Вказала, що її повідомили, що для підтвердження трудової книжки, необхідно надати довідку про роботу з усією інформацією про перейменування з установи, яка відкривала трудову книжку.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, необґрунтованими, незаконними і такими, що порушують її конституційні права, оскільки відмова відповідача внести дані вже зараз порушує право на майбутнє пенсійне забезпечення та створює правову невизначеність напередодні завершення терміну оцифрування (10.06.2026) та змушує перебувати у стані правової невизначеності, що суперечить принципу верховенства права.

Просила задовольнити позов.

Від відповідача до суду відзиву на позовну заяву не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 06 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 23 березня 2026 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати до суду письмові пояснення щодо заявленого позову.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року зобов`язано ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) надати до суду заяву до ВЕБ-порталу Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 27.10.2025 №59513 (17:00) та додані до неї документи.

Ухвалою суду від 26 березня 2026 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати до суду: письмові пояснення щодо заявленого позову; заяву ОСОБА_1 до ВЕБ-порталу до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 27.10.2025 №59513 (17:00) та додані до неї документи.

Ухвалою суду від 01 квітня 2026 року ПОВТОРНО зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати до суду письмові пояснення щодо заявленого позову; заяву ОСОБА_1 до ВЕБ-порталу до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 27.10.2025 №59513 (17:00) та додані до неї документи.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 № 4024-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 січня 2025 № 4220-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 квітня 2025 № 4356-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 липня 2025 № 4524-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 жовтня 2025 № 4643-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 січня 2026 № 4757-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом НОМЕР_3 .

27.10.2025 позивач звернулась через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою. Тип звернення: скан-копія трудової книжки.

Заяву розглянуто Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Як вбачається із матеріалів справи, статус звернення позивача змінено на «виконано».

З відомостей особистого кабінету позивача на сайті ПФУ вбачається, що заповнення титульної сторінки трудової книжки не відповідає вимогам п.2.2 (відповідно до ст.48 КЗпП дата заповнення ТК вноситься не пізніше тижня після прийняття на роботу) та п.2.11 ( в даті народження число та місяць дописано іншими чорнилами) Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Для підтвердження трудової книжки, необхідно надати довідку про роботу з усією інформацією про перейменування з установи, яка відкривала трудову книжку.

До позову позивачем додано довідку, в якій міститься інформація про те, що позивач дійсню працювала на Київській взуттєвій фабриці Макіївського виробничого торгового об`єднання «Аспект» в якості збиральника верха взуття по 2 розряду в цеху №1 з 11.09.1991 року. Звільнена за власним бажанням 19 вересня 1992 року.

Також до позову додано копію трудової книжки НОМЕР_2 від 10.10.1992 року.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Водночас, у пункті 5 рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ), від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV).

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05.02.2021 №1217-ІХ внесено зміни, в тому числі, і в статтю 48 Кодексу законів про працю України «Облік трудової діяльності працівника», яку викладено в наступній редакції: «Облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов`язковому порядку не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Власник або уповноважений ним орган на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України».

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 №1084 затверджено Порядок обліку трудової діяльності працівника, фізичної особи-підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі (далі Порядок №1084).

Пунктом 3 Порядку №1084 визначено, що облік трудової діяльності ведеться з метою забезпечення накопичення, зберігання та використання інформації про набуті працівником стаж роботи, освіту, кваліфікацію для підтвердження наявного трудового стажу під час укладання трудового договору, призначення пенсій та для інших цілей, передбачених законодавством.

Відомості про трудову діяльність працівника зберігаються в складі персональної облікової картки застрахованої особи у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом строку, передбаченого частиною третьою статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Під час організації та ведення обліку трудової діяльності забезпечується проведення процедур і заходів контролю та верифікації даних, моніторингу змін індивідуальних відомостей, захисту інформації, технологічного і програмного забезпечення, зокрема від несанкціонованого доступу, що застосовуються під час ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до положення про його ведення (п. 4 Порядку №1084).

Згідно п. 6 Порядку №1084, відомості про трудову діяльність працівника подаються Пенсійному фонду України через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України у вигляді копій передбачених законодавством документів, виготовлених шляхом сканування з обов`язковим накладенням страхувальником або працівником кваліфікованого електронного підпису. Зазначені відомості можуть бути подані також в оцифрованому вигляді. Вимоги до формату подання інформації встановлюються Пенсійним фондом України. Відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, подаються шляхом заповнення відповідних полів анкети працівника, при цьому подання відомостей, зазначених в абзацах другому - сьомому підпункту і пункту 5 цього Порядку, є обов`язковим.

Скановані копії трудової книжки працівника, документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, мають містити всі сторінки та поля відповідних документів, бути придатні для сприйняття їх змісту, зокрема дані про серію та номер бланків документів (п. 8 Порядку №1084).

Відповідно до п. 9 Порядку №1084, оцифрування відомостей про трудову діяльність працівника на підставі сканованих копій документів, зазначених у пункті 8 цього Порядку, здійснюється відповідальною особою органу Пенсійного фонду України шляхом доповнення персональної облікової картки застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформацією, наявною в сканованих копіях документів.

Повідомлення про виявлені випадки відсутності в трудовій книжці необхідних записів або неправильних чи неточних записів про періоди роботи, або інших розбіжностей (зокрема за періоди страхового стажу після 1 липня 2000 р. за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування) надсилається застрахованій особі через її електронний кабінет застрахованої особи на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Аналіз вищенаведеного дає підстави для висновку, що після звернення особи для оцифрування трудової книжки, відомості про роботу згідно такої трудової книжки мають бути доповнені до персональної облікової картки застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд констатує, що жодних виправлень, підчищень тощо у трудовій книжці позивача немає, тобто позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться відповідні записи про спірні періоди роботи із відомостями, які відповідають вимогам законодавства.

Вказані записи у трудових книжках скріплені і засвідчені підписом вповноваженої особи роботодавця та відповідною печаткою, не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.

Доказів, які б свідчили про недостовірність таких записів, відповідачем суду не надано, а тому останні безпідставно не взяті до уваги відповідачем.

Аналогічна правова позиція щодо того, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж особи, викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід прийняти рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо неоцифрування відомостей про трудову діяльність позивача згідно трудової книжки НОМЕР_2 та зобов`язання оцифрувати відмості про трудову діяльність позивача згідно трудової книжки НОМЕР_2 , на підставі сканованих документів відповідно до п. 9 Порядку №1084, оцифрування відомостей про трудову діяльність працівника на підставі сканованих копій документів, зазначених у пункті 8 цього Порядку.

Позовні вимоги підлягають задоволенню в обраний судом спосіб, оскільки відповідачем при наданні відповіді на заяву позивача від 27.10.2025 не надано оцінку періодам роботи позивача в трудовій книжці.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1064,96 грн. згідно квитанції від 04.03.2026 №5083-2966-9811-5011.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, в зв`язку з частковим задоволенням позову, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в розмірі 532,48 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись ч.2 ст.9, статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (місцезнаходження: Україна, 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 згідно даних трудової книжки НОМЕР_2 до страхового стажу та перенесення їх до персональної облікової картки в процесі оцифрування трудової книжки та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 згідно трудової книжки НОМЕР_2 до страхового стажу та перенести такі періоди роботи до персональної облікової картки, щоб такий стаж відображався у її особистому кабінеті не веб-порталі ПФУ - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (місцезнаходження: Україна, 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо неоцифрування відмостей про трудову діяльність ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) згідно трудової книжки НОМЕР_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (місцезнаходження: Україна, 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) оцифрувати відмості про трудову діяльність ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) згідно трудової книжки НОМЕР_2 , на підставі сканованих документів відповідно до п. 9 Порядку №1084, оцифрування відомостей про трудову діяльність працівника на підставі сканованих копій документів, зазначених у пункті 8 цього Порядку.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (місцезнаходження: Україна, 04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 532,48 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Аканов