Ухвала суду № 135629116, 13.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 квітня 2026 рокуСправа № 160/7934/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙФУ-МЕТЕОР" про надання дозволу на погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙФУ-МЕТЕОР" (вул. Макарова, буд. 12Б, м. Дніпро, 49008, код ЄДРПОУ 32255159), у якій просить:

- надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів отриманих від продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙФУ-МЕТЕОР" (код ЄДРПОУ 32255159), що перебуває у податкові заставі.

Позовна заява обґрунтована тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙФУ-МЕТЕОР" існує податковий борг, що підлягає погашенню за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на загальну суму 2060549,08 грн. З огляду на вкладене, позивач просить суд надати дозвіл на погашення всієї суми боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податкові заставі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 позовну заяву Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙФУ-МЕТЕОР" про надання дозволу на погашення податкового боргу - залишено без руху.

Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів, з моменту отримання копії ухвали, шляхом:

- надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 3328,00 грн, сплаченого на реквізити: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

В ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 суддя роз`яснив позивачу, що поняття «стягнення суми податкового боргу» і «надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі» не є тотожними.

06.04.2026 на виконання вимог ухвали від 02.04.2026 від представника позивача надійшло клопотання про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування клопотання представником позивача зазначено, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи №755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого при вирішенні тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція. Постанова Верховного Суду від 08.05.2025 у справі №320/3566/24 є хронологічно пізнішою за постанову від 17.04.2025 у справі №320/9860/23, а отже саме вона підлягає застосуванню як актуальна правова позиція. Щодо посилання суду на ухвалу Верховного Суду від 14.01.2026 у справі №160/31001/25, представник позивача зазначив, що ухвала є процесуальним документом і не є постановою Верховного Суду у розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно, ухвала не є джерелом правової позиції, обов`язкової для врахування судами при виборі норми права до спірних правовідносин. Представник позивача вказав, що відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у тих справах, предметом судового розгляду у яких є, зокрема, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Розглянувши подане представником позивача клопотання, суддя зазначає наступне.

Щодо твердження про те, що відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків, слід зауважити, що у п. 27 ст. 5 Закону №3674-VI йдеться виключно про звільнення від сплати судового збору «в частині стягнення сум податкового боргу». Жодних тверджень про те, що йдеться про звільнення в позовах в «питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань» норма права не містить.

Посилання на пояснювальну записку в даному випадку є недоречним, оскільки вона складається до законопроекту на етапі його внесення до парламенту та може не узгоджуватися з остаточною редакцією норми права.

В даному випадку йдеться про невиправдано розширене тлумачення, коли «стягнення сум податкового боргу» розтлумачено як «усі питання, пов`язані зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань», що порушує принцип законності згідно ст. 19 Конституції України.

Позивач не навів жодного спростування висновку суду про те, що ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI неодноразово здійснено врегулювання, за яким законодавець звільняє певних позивачів від сплати судового збору з використанням ширших понять, що є відповідним заходом юридичної техніки (наприклад, вживання категорій «у справах, пов`язаних з»). Іншими словами, законодавець за наявності відповідної волі неодноразово звільняє від сплати судового збору не лише позови конкретної категорії, а певну групу предметів позову, формулюючи норму права відповідним чином. В спірному випадку відповідні обставини відсутні - законодавець не вказував про звільнення від сплати судового збору «у справах, пов`язаних зі стягненням податкового боргу», а також окремо не згадував звільнення від сплати судового збору за подання позовів про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Також попри посилання суду на судову практику Верховного Суду від 21.08.2025 у справі №160/7428/25 та від 17.04.2025 у справі №320/9860/23 позивач повторно навів більш застарілу судову практику.

В постанові від 17.04.2025 у справі №320/9860/23 Верховний Суд підкреслив, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі не є тотожним стягненню податкового боргу. Ця позиція підтримана Верховним Судом в постанові від 21.08.2025 у справі №160/7428/25.

Отже, найбільш актуальним є приклад судової практики від 21.08.2025 у справі №160/7428/25, який посилається на правовий висновок від 17.04.2025 у справі №320/9860/23, чим підтверджує його актуальність.

Суд повторює, що п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI законодавцем сформульовано чітко та однозначно, тобто у спосіб, що не викликає множинності його розуміння та не потребує додаткового тлумачення. При цьому, п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI містить вказівку на звільнення податкового органу від сплати судового збору лише за подання позову про стягнення сум податкового боргу, а не будь-яких інших позовних заяв, які прямо чи опосередковано пов`язані зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків. Розширювальне тлумачення цієї норми призвело б до звільнення державних органів від сплати судового збору без належної правової підстави, що по суті означало б порушення судом принципу рівності сторін шляхом надання незаконної переваги суб`єкту владних повноважень.

Також суд звертає увагу на те, що саме таке правозастосування здійснюється Третім апеляційним адміністративним судом (ухвала від 28.11.2025 у справі №160/31001/25, ухвала від 19.12.2025 у справі №160/31001/25, ухвала від 04.03.2026 у справі №160/36716/25).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Окрім цього, позивач не скористався правом заявити клопотання про звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, суддя робить висновок, що недоліки встановлені ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2026 не усунуто, тобто позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙФУ-МЕТЕОР" про надання дозволу на погашення податкового боргу - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський