Рішення № 135629090, 13.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 рокуСправа №160/4619/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008 м. Миколаїв, вул. Морехідна, 6, 1, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

26.02.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427), викладені у листі No0400-010314-6/224990 від 03.12.2025 року, рішенні від 24.10.2025 року No0401049222 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , відповідно до п. «д» ч. 4 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , відповідно до п. «д» ч. 4 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, починаючи з дати звернення із відповідною заявою від 29 серпня 2025 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою та пакетом документів про призначення пенсії по втраті годувальника, які відповідно до ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ мають право на призначення пенсії у разі втрати годувальника.

Листом від 03.12.2025 року та рішенням від 24.10.2025 року № 0401049222 відмовлено у призначенні пенсії в разі втрати годувальника, оскільки органом державної реєстрації актів цивільного стану не зареєстрований шлюб з ОСОБА_2 .

Позивач вважає таку відмову протиправною, адже вона зверталася за призначенням пенсії по втраті годувальника як член сім`ї, оскільки перебувала на утриманні загиблого на момент його смерті, що підтверджується рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 201/4973/24. Відтак просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 03 березня 2026 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ухвали від 03 березня 2026 року відповідач долучив додаткові доказі у справі, зокрема надав докази призначення пенсії по втраті годувальника ОСОБА_3 (донька).

Відзив на позовну заяву відповідач не надав.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з частинами 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_2 .

29.08.2025 року подала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення ОСОБА_1 , пенсії в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 , на підставі п. «д» ч. 4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII.

Рішенням від 24.10.2025 року №0401049222 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовлено у призначенні пенсії в разі втрати годувальника, відповідно до Закону № 2262-XII, мотивуючи тим, що органом державної реєстрації актів цивільного стану не зареєстровано шлюб позивача із ОСОБА_2 , згідно із ст. 21 Сімейним кодексом України.

З матеріалів справи слідує, що позивач зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями у паспорті громадянина України (серія НОМЕР_2 , виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 14.03.2003).

З липня 2020 року, позивач та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стали проживати однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_3 , разом вели спільне господарство, мали спільний побут. Офіційно шлюб не оформлювали, оскільки й так вважали себе сім`єю.

Під час спільного проживання однією сім`єю у позивача з ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Дніпрі донька ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження (серія НОМЕР_3 ), яке видано 11.03.2022 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро).

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на території України військового стану, ОСОБА_2 призваний за мобілізацією до Збройних Сил України 29 квітня 2022 року.

Позивач разом із ОСОБА_2 13 січня 2024 року подали заяву про державну реєстрацію шлюбу до Соборного відділу реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Державна реєстрація шлюбу була запланована на 17 лютого 2024 року.

Однак 22 січня 2024 року мені як дружині надійшло від начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлення про смерть (№458 від 22.01.2024), в яком зазначено наступне: «... Ваш чоловік, розвідник-навідник групи спеціальної розвідки роти спеціальної розвідки військової частини НОМЕР_4 солдат ОСОБА_2 , 1978 р.н., ІНФОРМАЦІЯ_5 загинув при виконанні бойових завдань в районі н.п. Георгіївка Донецької області.

22.01.2024 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) видано свідоцтво про смерть (серія НОМЕР_5 ) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Георгіївка Донецької області.

Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (від 17.06.2024 року №1035/50/348), виданою військовою частиною НОМЕР_4 ОСОБА_3 підтверджується, що загиблий солдат ОСОБА_2 , дійсно у період з 08.03.2023 по 13.07.2023, з 25.07.2023 по 08.09.2023, з 29.09.2023 по 25.10.2023, з 04.12.2023 по 22.12.2023, з 31.12.2023 по 18.01.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області. Ця довідка є підставою для надання особі статусу члена сім`ї загиблого (померлого) захисника України. Копія довідки від 17.06.2024 року №1035/50/348 додається.

Згідно із витягом з протоколу №1655 від 24 квітня 2024 року засідання 20-ї регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, травма (18.01.2024), яку отримав солдат ОСОБА_2 , 1978 р.н., яка призвела до смерті та причина смерті, так, пов`язані із захистом Батьківщини.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.12.2021 року у справі № 932/7819/21, що набрало законної сили 05.01.2022 року, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та його колишньою дружиною.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2024 року у справі № 201/4973/24, що набрало законної сили 16.01.2025 року, встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 , починаючи з 04 грудня 2021 року по 18 лютого 2024 року

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.01.2025 року у справі № 201/4973/24, що набрала законної сили, виправлено описку, допущену у рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2024 року у справі № 201/4973/24, зазначивши вірно ім`я заінтересованої особи: « ОСОБА_4 ».

Ухвалою Соборного районного суду м. Дніпра від 14.07.2025 року у справі № 201/4973/24, що набрала законної сили, виправлено описку, допущену у рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2024 року у справі № 201/4973/24, зазначивши вірно дату в періоді проживання: «по ІНФОРМАЦІЯ_5».

Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії по втраті годувальника протиправним та таким, що порушує її права та законні інтереси, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, процедури призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абзацу третього ст. 1 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Тобто, вказаний закон передбачає безумовну гарантію особам, які є членами сімей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти, отримати право на пенсію в разі втрати годувальника.

Умови призначення пенсій в разі втрати годувальника встановлені ст. 29 Закону України № 2262-XII.

Так, пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

В абзаці першому ст. 30 Закону України № 2262-XII зазначено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Тобто, за загальним правилом право на пенсію у зв`язку зі втратою годувальника мають саме непрацездатні члени сімей відповідної категорії військовослужбовців, якщо вони перебували на їх утриманні.

Водночас згідно з абзацом другим ст. 30 Закону № 2262-XII незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Тобто, перебування на утриманні годувальника не є обов`язковою умовою для вказаної вище категорії осіб. Орган Пенсійного фонду України зобов`язаний призначити пенсію вказаній категорії осіб. При цьому, для дружини або чоловіка військовослужбовця необхідною ознакою є факт загибелі чи втрата безвісти саме в період проходження служби або пізніше внаслідок визначеного тілесного ушкодження чи хвороби під час служби.

У ст. 30 Закону № 2262-XII вказано, що непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю;

г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2024 року у справі № 201/4973/24, що набрало законної сили 16.01.2025 року, встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 , починаючи з 04 грудня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_5.

Також довідкою, яку видав 17.02.2024 року Голова правління ОСББ «Житловий комплекс «Маршала Судця - 7» ОСОБА_5 підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з липня 2020 року по січень 2024 року (до моменту загибелі) постійно проживав за адресою АДРЕСА_3 разом зі мною.

Щодо доводів відповідача щодо того , що позивач не входить до переліку осіб, які відповідно ст.30 Закону України №2262-ХІІ мають право на призначення пенсії по втраті годувальника, суд зазначає таке.

Згідно з п. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника подаються членами сім`ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів. У такому самому порядку подаються заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника членами сім`ї померлого годувальника, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника. Якщо померлому годувальнику вже було призначено пенсію, заява про призначення пенсії у разі втрати годувальника подається до органу, що призначає пенсії.

Відповідно до п. 6. Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.

У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз`яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.

Перелік документів для призначення пенсії в разі втрати годувальника подаються вказаний у п. 10 Порядку № 3-1. Серед загальних: заява, копія свідоцтва про смерть годувальника, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв`язку зі смертю, висновок про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов`язків (обов`язків військової служби), довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім`ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні, документи, передбачені абзацами третім, шостим - дев`ятим пункту 7 цього Порядку.

Додатково передбачені й інші документи в залежності від категорії осіб, про яких йде мова в ст. 30 Закону № 2262-XII.

Зокрема, для призначення пенсії в разі втрати годувальника батькам, дружині (чоловіку), зазначеним у пунктах "б", "в", "д" статті 30 Закону, додатково подаються такі документи:

- копія свідоцтва про шлюб;

- довідка МСЕК про визнання особи інвалідом;

- копія трудової книжки або довідка органів державної податкової служби про облік платника податків - суб`єкта підприємницької діяльності (для осіб, зазначених у пункті "д" статті 30 Закону.

Для призначення пенсії в разі втрати годувальника батькам, дружині (чоловіку), діду та бабусі, зазначеним у пунктах "б", "в", "г" статті 30 Закону, додатково подаються такі документи:

- довідка МСЕК (за наявності групи інвалідності);

- копія свідоцтва про народження померлого годувальника або рішення суду про встановлення родинних стосунків;

- довідка уповноваженого органу з місця проживання або рішення суду про перебування на утриманні померлого годувальника (для призначення пенсії вітчиму або мачусі).

Отже, документи, які мають бути подані для отримання відповідного виду пенсії, повинні підтверджувати особисті відомості заявника, родинні відносини з померлим військовослужбовцем та причину його смерті. Серед них, наприклад, подається копія свідоцтва про одруження, рішення суду про встановлення родинних стосунків, рішення суду про перебування на утриманні тощо.

У цьому контексті суд враховує, що такий вид документа, як рішення суду про встановлення родинних стосунків стосується саме виду рішення про встановлення факту, який має юридичне значення.

Частиною 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

До пакету документів додано зазначене вище судове рішення про встановлення факту, що встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 , починаючи з 04 грудня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_8.

Згідно з ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Крім того, в ст. 30 Законі України № 2262-XII йдеться про право на пенсію в разі втрати годувальника саме для членів сім`ї. Сімейний кодекс України не містить нормативного їх визначення, але, як вже було зазначено вище у ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Враховуючи вище викладене, суд висновує про безпідставність неврахування відповідачем рішення суду, яким підтверджено факт, що позивач та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стали проживати однією сім`єю. Позивач мала законне сподівання на призначення вказаного виду пенсії з огляду на ст. 30 Закону України № 2262-XII щодо права членів сім`ї військовослужбовця, який загинув, на отримання пенсії в разі втрати годувальника, яку відповідач безпідставно не врахував у спірних правовідносинах.

Пенсійним органом не вказано на існування будь-яких інших об`єктивних та законних підстав для відмови позивачу у призначені пенсії на заявлених умовах, а тому відмова у призначенні пенсії в разі втрати годувальника - є протиправною.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на вищезазначене, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та з урахуванням положень ч.2ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішенням від 24.10.2025 року № 0401049222, яке є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , відповідно до п. «д» ч. 4 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року No 2262-ХІІ, починаючи з дати звернення із відповідною заявою від 29 серпня 2025 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд зробив висновок про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Дніпропетровській області понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст. 242-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008 м. Миколаїв, вул. Морехідна, 6, 1, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладені у листі № 0400-010314-6/224990 від 03.12.2025 року, рішенні від 24.10.2025 року № 0401049222 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , відповідно до п. «д» ч.4 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.

Визнати протиправним та скасувати рішенням від 24.10.2025 року № 0401049222 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , відповідно до п. «д» ч. 4 ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року No 2262-ХІІ, починаючи з дати звернення із відповідною заявою від 29 серпня 2025 року.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук