Ухвала суду № 135629083, 13.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 квітня 2026 рокуСправа №160/838/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про витребування доказів у справі,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо не розгляду заяви позивача від 24.10.2025 року про внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів достовірної інформації стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_2 );

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) розглянути заяву позивача від 24.10.2025 року про внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів достовірної інформації стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_2 ) та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів повні та достовірні відомості щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_2 ) відповідно до паперового військово-облікового документа.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є громадянином України та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 за зареєстрованим місцем проживання. ОСОБА_1 сформував новий електронний військово-обліковий документ в електронному кабінеті призовників, військовозобов`язаних та резервістів додатку «Резерв+», що функціонує на виконання вимог Закону України «Про єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», однак у ньому зазначено, що інформація відносно позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів неповна. В розширених даних Реєстру відносно позивача зазначено в категорії обліку: «не на обліку», в категорії дата взяття на облік: «10.03.2009». Також, в Реєстрі відсутня вся інформація відносно позивача, окрім контактних даних. При цьому, згідно наявного у ОСОБА_1 паперового військово-облікового документу, він був взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 (колишня назва ІНФОРМАЦІЯ_5 ) - 22.06.2006 року. Наголошував на тому, що ним ніякі протиправні дії не вчинялись, жодних повісток, сповіщень тощо, зокрема і щодо необхідності проходження ВЛК, уточнення даних тощо на його адресу не надходило. 24.10.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно нього достовірної інформації, однак відповідачем відповідь не була надана та не було вчинено будь-яких дій стосовно внесення достовірної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки останній незаконно, без встановлених чинним законодавством України причин, залишив без належного розгляду заяву позивача, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року продовжено розгляд справи №160/838/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_1 у справі №160/838/26, розгляд справи розпочато спочатку. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

02.03.2026 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (направлений відповідачем 28.02.2026 року), в якому відповідач позов не визнає та просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відзив обґрунтовано тим, що заява позивача від 24 жовтня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходила. Окрім того, з матеріалів даної справи не вбачаються: заява позивача від 24.10.2025; докази того, що позивач не отримував відповіді відповідача; наявність оригіналів документів (до позову додані лише копії, які не засвідчені належним чином і деякі з них мають погану якість копій та достеменно не читаються); паперовий військово-обліковий документ позивача, форма якого передбачена Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №559, а міститься лише приписка до призовної дільниці. Відтак, на думку відповідача, позивачем порушені вимоги ч.1 ст.77 КАС України і підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Окремо зауважив, що до відповідача 27.10.2025 надійшла заява позивача від 27 жовтня 2025 року - вх. № 22940/1. Листом від 04.11.2025 року № 4/9311 ІНФОРМАЦІЯ_2 направлена відповідь на вищезазначену заяву позивача, що безперечно підтверджується роздруківкою з електронної пошти відповідача від 04.11.2025 о 14.03 год. Отже, відповідачем дотримані строки розгляду звернень громадян, регламентовані ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» (навіть якщо припустити, що вихідною датою заяви позивача є 24.10.2025, яка ним зазначена у позові, а не 27.10.2025). Окрім того, відповідно до ст.96 ЦК України відповідач не несе відповідальність за роботу/дії/бездіяльність електронної скриньки позивача. В даному випадку адреса електронної пошти, на яку здійснено відповідачем відправлення відповіді, відповідає адресі електронної пошти, самостійно вказаної позивачем у заяві від 27.10.2025. Наголошував на тому, що відповідно до роздруківки із застосунку «Резерв+», сформованої 01.08.2025 і наданої позивачем до суду, датою взяття позивача на військовий облік є 10.03.2009, коли йому було 19 років. Позивач перебуває на військовому обліку відповідача з 10.03.2009, внаслідок чого безпідставні вимоги щодо взяття ОСОБА_1 його на військовий облік. При цьому, у посвідченні про Приписку до призовної дільниці міститься дата взяття позивача на військовий облік 22.02.2006, коли йому було 16 років та він мав статус «ПРИЗОВНИК», що відповідало нормам ст.14 Закону України « Про загальний військовий обов`язок і військову службу», які діяли на той час. Позивач звернувся до суду у січні 2026 року у віці 36 років і відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» має правовий статус щодо військового обов`язку «військовозобов`язаний», і не може перебувати у військовому статусі «призовник» в силу свого віку. При цьому, паперовий військово-обліковий документ, форма якого передбачена Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 559, позивачем до суду не надана і в матеріалах даної справи відсутня. Відтак, вимоги позивача внести дані відповідно до паперового військово-облікового документу не підлягають задоволенню, оскільки позивачем такий документ не наданий. Позначка у застосунку «Резерв+» про неповну інформацію щодо позивача відповідає дійсності, оскільки позивач з 2006 року до теперішнього часу жодного разу не проходив ВЛК і жодного разу особисто не з`являвся до відповідача з оригіналами документів (які повинні надаватися відповідачеві для огляду) для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Також позивач в порушення Правил військового обліку жодного разу не звіряв свої персональні дані та не повідомляв відповідача у термін, передбачений чинним законодавством України, про зміни, які в нього відбуваються. Докази протилежного в матеріалах даної справи відсутні. Зазначене вище, на думку відповідача, свідчить про протиправну бездіяльність позивача, що і призвело до наявності неповної інформації щодо нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ч.3 ст. 2 КАС України, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі закріплено як принцип здійснення правосуддя в адміністративних судах.

Статтею 9 КАС України встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ч. ч. 7,8 ст. 80 КАСУ особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

У відзиві відповідач зазначає, що листом від 04.11.2025 року № 4/9311 ІНФОРМАЦІЯ_2 направлена відповідь на вищезазначену заяву позивача, що безперечно підтверджується роздруківкою з електронної пошти відповідача від 04.11.2025 о 14.03 год.

В переліку додатків до відзиву під номером 35 відповідачем зазначено - доказ відправлення.

Згідно акта Управління з організаційного забезпечення суду від 13.04.2026 року №145 електронний додаток "Доказ відправлення.jpg" не відкривається в АСДС, у зв`язку із чим його перегляд та друк неможливі.

Таким чином, неможливим є дослідження документа - "доказ відправлення".

Отже для повного, всебічного та об`єктивного вирішення справи, суд вважає за необхідне витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію роздруківки з електронної пошти відповідача від 04.11.2025 о 14.03 год.

Відповідно до положень ст. 119 Кодексу адміністративного судочинства України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.

Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв`язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

З метою недопущення порушення строків розгляду адміністративної справи, суд приходить висновку про необхідність зупинення провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

Керуючись статтями 72-80, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію роздруківки з електронної пошти відповідача від 04.11.2025 о 14.03 год.

Зазначені документи надати протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду нарочно через канцелярію суду або шляхом поштового зв`язку або шляхом завантаження до системи Електронний суд з автоматичним накладенням електронного цифрового підпису.

Роз`яснити, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Суд попереджає про застосування заходів процесуального примусу у випадку невиконання вимог суду в частині надання витребуваних документів.

Зупинити провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

Суд роз`яснює, що відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 статті 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса