Рішення № 135628951, 13.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 рокуСправа №160/1009/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, у якій заявник просить:

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 173 028, 24 грн. (сто сімдеся три тисячі двадцять вісім гривень двадцять чотири копійки) та судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Донецьким державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції України в Донецькій області та Відповідачем було укладено Контракт про здобуття освіти у Донецькому державному університеті внутрішніх справ. Наказом Донецького державного університету внутрішніх справ від 17.11.2025 року № 1637 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в Національній поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення. Проте, витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідачем відшкодовано не було.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року справу прийнято до провадження судді Коренева А.О. та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала направлена на адресу відповідача повернулась за закінченням терміну зберігання.

В той же час, суд враховує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом належних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року по справі №814/1469/17 та від 23 червня 2020 року по справі №640/740/19.

Інших засобів зв`язку, за якими платник податків може бути повідомлений у встановлені законодавством строки, позивачем не повідомлялось, оскільки вони йому невідомі. Матеріали справи таких відомостей також не містять. За таких обставин, судом вжито всіх доступних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом.

Відзиву на позов від відповідача не надходило.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, суд встановив наступне.

21 вересня 2020 року між Донецьким державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції України в Луганській області та Відповідачем було укладено Контракт 74/2020 про здобуття освіти у Донецькому державному університеті внутрішніх справ.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17.11.2025 року № 1637 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 18 листопада 2025 року.

Відповідно до довідки про витрати на утримання відповідача у Донецькому державному університеті внутрішніх справ за період з 01.09.2020 року по 12.04.2023 року навчання, за зазначений період склали 173 028, 24 грн, в т.ч.: грошове забезпечення становить 63 559, 13 грн.; речове забезпечення 31 184, 77 грн.;т продовольче забезпечення 58 376, 60 грн., медичне забезпечення 1 017, 38 грн; оплата комунальних послуг 18 890, 36 грн.

Відповідачу було направлено повідомлення № 1235-2025 від 05.12.2025 р. про зобов`язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського. Зазначений лист направлено відповідачу засобами поштового зв`язку 08 грудня 2025 року.

Витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідачем не відшкодовано.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України Про Національну поліцію підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 74 вказаного Закону особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2,4 частини першої статті 77цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261.

Вказаний Порядок затверджений на виконання ч. 4 ст. 74 Закону України Про Національну поліцію.

Відповідно до п. 1 Порядку цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

- дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

- звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Пунктом 2 Порядку визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:

- грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

- оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Згідно з п. 4 вказаного Порядку витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Відповідно до п. 8 Порядку у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

При цьому п. 9 Порядку визначено, що стягнення суми витрат припиняється в разі:

- поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу;

- повторного прийняття особи на службу в поліцію.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17.11.2025 року № 1637 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 18 листопада 2025 року.

Судом встановлено, що 08.12.2025 відповідачу засобами поштового зв`язку направлено повідомленням № 1235-2025 від 05.12.2025 р. про зобов`язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського.

Отже, відповідач, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту або ж звільненні зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу, на даний час зазначену вище суму коштів не відшкодував, доказів на спростування зазначеного не надано.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Станом на час розгляду справи, відповідач не надав доказів про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 173 028,24 грн, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі.

Відтак, позов про стягнення витрат, пов`язаних з навчанням та утриманням у навчальному закладі, у розмірі 173 028,24 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Відповідно до частини 5статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 2, 5, 77, 90, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Донецького Державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (ЄДРПОУ 08571423) вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 173 028, 24 грн. (сто сімдесят три тисячі двадцять вісім гривень двадцять чотири копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев