Ухвала суду № 135627520, 13.04.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/8615/25

Номер провадження 2/489/365/26

Ухвала

про відмову у призначенні судової

будівельно-технічної експертизи

13 квітня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судових засідань Бородіною В.Ю.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ТОВ «Ніконджитбудсервіс» - Загороднюка А.Д., Іванюк О.Я.,

представника третьої особи Миколаївської міської ради - Валентової К.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення будівельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» про визнання права спільної сумісної власності, третя особа: Миколаївська міська рада,

встановив:

В жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Ніконджитбудсервіс» про визнання права спільної сумісної власності на гуртожиток літ. А-9, площею 6 575,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням майна належного позивачу за даною адресою у праві спільної власності, частка якого не визначена.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що нею 07.11.2013 на прилюдних торгах з реалізації арештованого нерухомого майна, що належало відповідачу, було придбано житлові приміщення блоку 612-613, загальною площею 35,15 кв.м, які мають наступний опис: житлова кімната загальною площею 17,7 кв.м, житлова кімната загальною площею 11,8 кв.м, 1/2 частка коридору загального користування площею 4,25 кв.м, душ загальною площею 1,4 кв.м у будинку АДРЕСА_1 .

Однак постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-76цс13 зроблено висновки про те, що аналізуючи зміст норм права: ст. ст. 177, 179, 181, 182, 186, 188, 190, 191 ЦК України, які визначають поняття речі як об`єкта цивільних прав, нерухомої речі, належність речі до подільної й неподільної залежно від можливості поділу або виділу частки з об`єкта нерухомого майна; ст. 66 Закону від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV щодо підготовки і проведення прилюдних торгів; пп. 2.1, 2.5, 3.7, 3.10 Типового положення, які визначають поняття лота як одиниці майна, що виставляється для продажу на прилюдних торгах (у справі, яка переглядається, це будівля гуртожитку як одиниця нерухомого майна, загальною площею 6575, 5 кв. м), слід дійти висновку про те, що об`єктом реалізації з прилюдних торгів могло бути нерухоме майно, яке є об`єктом цивільних прав (будівля, споруда, інші приміщення, земельна ділянка, підприємство як цілісний майновий комплекс (або його частина, виділена у встановленому законом порядку в окремий самостійний об`єкт власності), а не його частина, яка не набула статусу об`єкта нерухомості в передбаченому законом порядку. За таких обставин висновки суду про правомірність здійснення продажу з прилюдних торгів частин внутрішнього об`єму цієї будівлі (окремих кімнат, приміщень загального користування: коридорів, душових) без вирішення питання щодо технічної можливості виділу в натурі цих часток з об`єкта нерухомого майна й набуття ними статусу об`єкта цивільних прав не можна визнати такими, що відповідають вимогам закону.

При цьому відповідачем не визнається право спільної сумісної власності на гуртожиток, частина якого була придбана позивачем з прилюдних торгів без визначення відповідної частки кожного із сторін у справі власності.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд визнати за нею право спільної сумісної власності на гуртожиток літ. А-9, площею 6 575,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням майна належного позивачу за даною адресою у праві спільної власності, частка якого не визначена.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 23.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

07.11.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідає не заперечує, що на момент проведення прилюдних торгів окремі приміщення гуртожитку. Які були виставлені на продаж, не набували статусу об`єктів права власності в установленому законом порядку, вони є складовою частиною гуртожитку і є спільним майном з позивачем, проте оскільки таке майно не набуло такого статусу з вини інших осіб - організаторів торгів, то відповідач не має додатково нести необхідні витрати окремо від всіх співвласників та сплачувати судовий збір. Крім того, відповідач неодноразово наголошував позивачу, що для управління спільним майном йому необхідні відповідні повноваження, які позивач зволікає надати, оскільки для оформлення нотаріального договору потрібно безспірне підтвердження спільної сумісної власності на гуртожиток, якого у позивача на даний час немає.

13.11.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої вона наполягає на задоволенні позовних вимог та зазначає, що задоволення позовних вимог у цій справі необхідно позивачу з метою подальшого поділу спільної сумісної власності в порядку ст. 372 ЦК України.

Ухвалою суду від 26.11.2025 постановлено судові засідання за участі представника відповідача ОСОБА_2 проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 18.12.2025 залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Ніконджитбудсервіс» про визнання права спільної сумісної власності, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Миколаївську міську раду.

23.02.2026 від представника третьої особи Валентової К.В. надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України, оскільки є завідомо безпідставним та через зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

10.04.2026 від позивача надійшло заперечення на заяву третьої особи щодо залишення позову без розгляду, в якій ОСОБА_1 , посилаючись на реальність спору та відсутність з її боку зловживань правами просила відмовити Миколаївській міській раді у задоволенні заяви та визнати її дії зловживанням правами.

Протокольною ухвалою суду від 13.04.2026 у задоволенні цих клопотань відмовлено.

10.04.2026 від позивача надійшло про призначення будівельно-технічної експертизи у справі з посиланням на те, що майно, придбане позивачем на прилюдних торгах майно: житлові приміщення блоку 612-613, загальною площею 35,15 кв.м, які мають наступний опис: житлова кімната загальною площею 17,7 кв.м, житлова кімната загальною площею 11,8 кв.м, 1/2 частка коридору загального користування площею 4,25 кв.м, душ загальною площею 1,4 кв.м у будинку АДРЕСА_1 на момент їх придбання не були технічно виділені в натурі з об`єкта нерухомого майна гуртожитку, не було визначено відповідної частки у праві власності на гуртожиток, та відповідно до правової позиції ВСУ від 18.09.2013 у справі № 6-76цс13 відчужено без набуття цим майном статусу об`єкта цивільних прав.

Посилаючись на викладене просить суд признати будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області та поставити експертам наступні питання:

1.Чи відносяться до внутрішнього об`єму будівлі гуртожитку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , належне ОСОБА_1 на праві власності майно, що складається з: житлових приміщень блоху 612-613, загальною площею 35,15 кв.м., які мають наступний опис: житлова кімната загальною площею 17,7 кв.м., житлова кімната загальною площею 11,8 кв.м., частка коридору загальною площею 4,25 кв.м., душ загальною площею 1,4 кв.м., в будинку АДРЕСА_1 ? Чи є будинок, що зазначено в правовстановлюючих документів ОСОБА_1 саме будівлею гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 ?

2.Чи можливо визначити розмір частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на гуртожиток за літ. А-9, площею 6575,5 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , станом на момент придбання останньою майна, що складається з: житлових приміщень блоху 612-613, загальною площею 35,15 кв.м., які мають наступний опис: житлова кімната загальною площею 17,7 кв.м, житлова кімната загальною площею 11,8 кв. м., 1/2 частка коридору загальною площею 4,25 кв.м., душ загальною площею 1,4 кв. м., в будинку АДРЕСА_1 та який розмір вказаної частки складає станом на момент звернення до суду з позовом в цій справі?

3.Чи є технічна можливість виділу (поділу) в натурі частки ОСОБА_1 із права спільної власності відповідно до визначеного її розміру як на момент придбання майна, так і на момент звернення до суду з позовом в цій справі?

4.Якщо така можливість існує, розробити варіанти виділу (поділу) в натурі гуртожитку за літ. А-9, площею 6575,5 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з урахуванням визначеного розміру частки ОСОБА_1 у праві спільної власності та вимог будівельних норм та правил.

5.Визначити ринкову власність гуртожитку за літ. А-9, площею 6575,5 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на час проведення експертизи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала клопотання про призначення експертизи від 10.04.2026.

Представники відповідача ТОВ «Ніконджитбудсервіс» Іванюк О.Я. та адвокат Загороднюк А.Д. в судовому засіданні не заперечували щодо призначення судом експертизи.

Представник третьої особи Миколаївської міської ради Валентова К.В. в судовому засіданні вважала, що вказаний позов не підлягає задоволенню, оскільки є завідомо безпідставним та заперечувала щодо призначення судом експертизи, оскільки поставлені у клопотання питання не стосуються предмету доказування.

Суд, вирішуючи заявлене клопотання, приходить до наступного.

Статтею ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Водночас суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Експертизу слід призначати тільки тоді, коли в цьому насправді є потреба, коли без відповіді експерта на певні питання неможливо встановити істину у справі.

Отже, експертиза може призначатися лише для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування і коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин виходить за межі предмету доказування, є неприпустимим.

Предметом розгляду цієї справи є визнання за позивачем права спільної сумісної власності на гуртожиток літ. А-9, площею 6 575,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням майна належного позивачу за даною адресою у праві спільної власності, частка якого не визначена.

Установлення факту того, що придбане позивачем майно є частиною гуртожитку, проти чого не заперечує відповідач та третя особа, визначення ринкової вартості гуртожитку, а також визначення розміру частки ОСОБА_1 та можливості її виділу в натурі, коли предметом позову є визнання за позивачем права спільної сумісної власності, не входить до предмету заявлених позовних вимог.

Отже, клопотання позивача про призначення будівельно-технічної експертизи спрямоване на з`ясування обставин, які виходить за межі предмету доказування.

При цьому, призначення у справі експертизи та зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, порушує розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу, є порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За наведених у клопотанні та в судовому засіданні мотивів, підстав позову та обґрунтувань необхідності призначення судової будівельно-технічної експертизи, суд вважає, що підстави для призначення такої експертизи відсутні, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 76, 78, 103, 260 ЦПК України, суд

ухвалив :

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення будівельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніконджитбудсервіс» про визнання права спільної сумісної власності, третя особа: Миколаївська міська рада - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Повний текст ухвали буде складено 13.04.2026.

Суддя Г.А. Микульшина