Ухвала суду № 135627338, 10.04.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 623/2991/17

Провадження № 1-в/638/11/26

УХВАЛА

Іменем України

10 квітня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Ізюмського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку суду,

встановив:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшло подання начальника Ізюмського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.

Подання обґрунтоване тим, що 10.01.2020 року до Ізюмського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області відносно громадянина ОСОБА_4 для виконання надійшов вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.12.2019 року, вирок набрав законної сили 08.01.2020 року.

Відповідно до вимоги ст. 37 ч. 1 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджений зобов`язаний додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання; сумлінно ставитися до праці; працювати на визначених для них об`єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з`являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.

Засудженому неодноразово направлялися виклики для явки до уповноваженого органу з питань пробації для постановки на облік, однак за жодним з них ОСОБА_4 не з`явився. У зв`язку з чим було проведено першочергові розшукові заходи, щодо встановлення можливого місцеперебування вказаного засудженого. Однак, вжитими заходами місцезнаходження засудженого ОСОБА_4 встановити не вдалось.

В подальшому відповідно до подання Ізюмського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області від 11.02.2020 року, ОСОБА_4 був оголошений до розшуку 21.02.2020 року.

Також, 11.02.2020 року до Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області було направлене подання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 ч. 2 КК України. Відповідно до повідомлення відділу поліції від 17.03.2020 року в задоволенні подання було відмовлено.

07.07.2020 року відповідно до витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», було встановлено, що засуджений ОСОБА_4 перебуваючи у розшуку перетнув державний кордон в пропускному пункті «Дякове». Про дане було повідомлено до Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області. Відповідно до вказаного відділом поліції було заведено оперативно-розшукову справу (№ 8120011 від 29.09.2020 року) та ОСОБА_4 оголошено у державний розшук.

02.09.2025 року до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області повторно було направлене подання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 ч. 2 КК України. 08.09.2025 року Ізюмське РУП ГУНП в Харківській області повідомило про не можливість притягнути громадянина ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ознаками ст. 389 ч. 2 КК України.

Відповідно до інформації з Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 02.09.2025 року ОСОБА_4 продовжує перебувати у розшуку. Також відповідно до інформації з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, засуджений ОСОБА_4 22.06.2021 року перетнув державний кордон в пропускному пункті «Лужанка» та до України не повертався.

Засуджений не був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, направлення не отримав.

Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 ч. 2 КК України, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.

Враховуючи вищенаведене, та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.12.2019 року, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80 Кримінального кодексу України, ст. 539 КПК України та ст. 152 КВК України, уповноважений орган пробації просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у виді громадських робіт, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Представник органу пробації в судове засідання не з`явилась, надала заяву, де просила розглянути подання у її відсутності та задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив відмовити у задоволенні подання органу пробації, оскільки засуджений ухилився від виконання вироку суду, у зв`язку з чим був оголошений у державний розшук, а тому перебіг давності виконання вироку суду зупинився. Подання просив розглянути без засобів аудіо- та відео-фіксації.

Засуджений в судове засідання не з`явився, про розгляд повідомлявся, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Враховуючи вказану норму, суд приходить до висновку про можливість розгляду подання у відсутність учасників справи.

Суд, розглянувши подання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, оглянувши матеріали судового провадження, оцінивши надані докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно вимог ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строки у виді двох років - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Відповідно до ч.3 ст.80 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.

Згідно з ч.4 ст.80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч.1 та ч.3 цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Отже, ст.80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.

За таких обставин застосування ст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Аналізуючи зміст подання та додані до нього матеріали, суд звертає увагу на той факт, що за поданням Ізюмського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області від 11.02.2020 року ОСОБА_4 оголошено у розшук 29.09.2020 року через неможливість встановити його місцезнаходження.

Також встановлено, що ОСОБА_4 22.06.2021 року перетнув державний кордон та станом на 19.11.2024 року до України не повертався.

Це свідчить про свідоме ухилення від відбування покарання.

З огляду на викладене, на переконання суду наявні підстави для зупинення перебігу строку виконання обвинувального вироку і застосування частини третьої статті 80 КК України, а тому відсутні підстави для звільнення засудженого від відбування покарання у зв`язку зі спливом строку давності виконання обвинувального вироку.

Керуючись ст.ст.372, 537, 539 КПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні подання начальника Ізюмського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1