Ухвала суду № 135626686, 13.04.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/548/26

Провадження №1-кс/338/95/26

13 квітня 2026 року селище .Богородчани

Слідчий суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката - ОСОБА_5 розглянувши клопотання начальника СВ ВП №2 Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_7 по кримінальному провадженню відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091120000066 від 11 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

в с т а н о в и в

13 квітня 2026 року до слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області надійшло вказане клопотання.

Слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

Клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

В матеріалах клопотання наявна відмітка про отримання підозрюваним та його захисником копій клопотання та матеріалів о 10 годині 13 квітня 2026 року.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи клопотання та просив його задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_4 підозрюється в скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України в стані алкогольного сп`яніння та який спричинив загибель неповнолітнього потерпілого.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні дав показання, що не заперечує той факт що керував ТЗ у стані алкогольного сп`яніння порушив ПДР та в результаті чого загинув неповнолітній ОСОБА_8 . Розуміє що вчинив тяжкий злочин. Просив врахувати, що злочин вчинив із необережності. Просив обрати запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі у виді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 , заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення та просив суд врахувати обставини, що мають істотне значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу. Зокрема, захисник зазначив, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є молодою особою, що характеризує його з позитивного боку. Крім того, підозрюваний сам постраждав унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується довідкою КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», відділення невідкладної (екстреної) допомоги від 11 квітня 2026 року, відповідно до якої у нього діагностовано тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів тазу та стегна, а також травму головного мозку - субарахноїдальний крововилив, що об`єктивно потребує тривалого лікування та надання кваліфікованої медичної допомоги. У зв`язку із наведеним захисник наголосив, що з огляду на стан здоров`я ОСОБА_4 відсутні підстави вважати, що останній об`єктивно спроможний переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а відтак ризик, передбачений кримінальним процесуальним законом, є недоведеним. Окрім того, захисник вказав, що стороною обвинувачення не доведено наявність інших ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, які б обґрунтовували необхідність застосування більш суворого запобіжного заходу. Водночас захисник висловив позицію, що належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо забезпечити шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту, при цьому зазначивши, що стороною обвинувачення не надано належних і допустимих доказів на спростування такої можливості. Додатково захисник звернув увагу суду на те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, що також свідчить про відсутність намірів ухилятись від правосуддя. Крім того, захисник зазначив, що у випадку обрання судом запобіжного заходу, суд вправі визначити розмір застави з урахуванням майнового стану підозрюваного, принципу розумності та співмірності, а також інших обставин, що мають значення для прийняття відповідного процесуального рішення.

Заслухавши учасників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, а також додатково подані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що 11 квітня 2026 року, близько 01 год. 30 хв., водій ОСОБА_4 , не маючи посвідчення про право керувати транспортним засобом відповідної категорії, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним мотоциклом марки «Мустанг», номер рами LFEPCMLA8S4711001, який у встановленому законом порядку не зареєстрований, в темну пору доби рухався по проїзній частині дороги в селищі с. Космач, по вул. Шевченка, неподалік будинку № 1, у напрямку с. Росільна Дзвиняцької територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області та перевозив на задньому сидінні неповнолітнього пасажира ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Водій ОСОБА_4 рухаючись зазначеним вище мотоциклом, на заокругленні ділянки дороги праворуч, проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахував стану дорожнього покриття та виїхав за межі проїзної частини дороги ліворуч по ходу руху мотоцикла, заїхав в к`ювет та зіткнувся з металевим містком, через який здійснюється захід до території домоволодіння АДРЕСА_2 , внаслідок чого ОСОБА_4 та неповнолітній пасажир ОСОБА_8 впали із мотоцикла на поверхню металевого містка.

При цьому ОСОБА_4 порушив наступні вимоги пунктів Правил дорожнього руху України (далі ПДР), а саме:

п. 1.5 ПДР, в якому вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

Пункт 2.1 ПДР, відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керувати транспортним засобом відповідної категорії;

п. 2.3 ПДР, в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

Відповідно до пункту 2.9 ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

п. 10.1 ПДР., який зобов`язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 12.1 ПДР, у відповідності до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У результаті порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пасажир мотоцикла марки «Мустанг»» ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку важкого ступеню із масивними субарахноїдальним крововиливом, множинними дрібними внутрішньомозковими крововиливами, внутрішлуночковим крововиливом, гострої субдуральної гематоми справа, множинних переломів кісток склепіння та основи черепа, пневмоцефалії, набряку та дислокації головного мозку, від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в КНП «Івано-Франківська ОКЛ Івано-Франківської обласної ради».

11 квітня 2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, а 13 квітня 2026 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме за ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Як зазначено у ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри щодо вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, окрім визнання підозрюваним факту вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в повній мірі підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим в обгрунтування клопотання, а саме:, зокрема: оглядом місця події, показаннями очевидців ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_11 , даними освідування, тощо.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із такого.

З матеріалів клопотання вбачається, що обґрунтування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) фактично зводиться до посилання на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років. Разом з тим, сама лише тяжкість можливого покарання не може розглядатися як достатня та самостійна підстава для висновку про існування такого ризику, а має оцінюватися у сукупності з іншими обставинами, що характеризують особу підозрюваного.

При цьому слідчий суддя враховує, що підозрюваний має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також отримав тілесні ушкодження унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, які об`єктивно обмежують його фізичну мобільність та потребують тривалого лікування, що у своїй сукупності істотно знижує вірогідність його намірів та можливості переховування від органів досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), сторона обвинувачення обґрунтовує його тим, що підозрюваному відоме місце проживання свідків. Однак такі доводи носять загальний характер і не підтверджені жодними конкретними даними про вчинення або реальну можливість вчинення підозрюваним дій, спрямованих на незаконний вплив на свідків, зокрема шляхом погроз, підкупу чи іншого протиправного впливу. Сам по собі факт обізнаності із місцем проживання свідків не може автоматично свідчити про наявність такого ризику без наведення конкретних обставин, які б підтверджували його реальність.

Аналогічно, доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) зводяться до припущень про можливість впливу підозрюваного на хід досудового розслідування шляхом підкупу, погроз або тиску на учасників провадження. Водночас такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами і носять гіпотетичний характер, що не відповідає вимогам обґрунтованості ризиків, визначених кримінальним процесуальним законом.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), сторона обвинувачення посилається на факт притягнення підозрюваного до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що такі обставини самі по собі не свідчать про реальну і безпосередню загрозу вчинення підозрюваним нового кримінального правопорушення, особливо з урахуванням його теперішнього стану здоров`я, який істотно обмежує його можливість керувати транспортними засобами та вести активну поведінку.

Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, ризики повинні бути не лише формально зазначені, а й підтверджені конкретними фактичними даними (доказами), які б давали достатні підстави вважати їх реальними, а не абстрактними чи гіпотетичними.

Таким чином, наведені стороною обвинувачення доводи щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у своїй сукупності не містять достатнього фактичного та доказового обґрунтування їх реальності та не можуть бути покладені в основу висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявності достатніх підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Водночас, оцінюючи у сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, а також його стан здоров`я, який об`єктивно потребує тривалого лікування та обмежує його фізичну мобільність, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

При цьому, слідчий суддя усвідомлює підвищену суспільну небезпечність інкримінованого кримінального правопорушення, пов`язаного із керуванням транспортним засобом особою, яка не має посвідчення про право керувати транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило загибель неповнолітнього потерпілого, однак сама по собі тяжкість кримінального правопорушення та наслідки його вчинення не можуть бути єдиною та безумовною підставою для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення у їх сукупності, слідчий суддя враховує, що на даний час підозрюваний перебуває у стані, який об`єктивно обмежує його фізичну активність та можливість вільного пересування, що істотно знижує ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а відтак застосування більш суворого запобіжного заходу не відповідає принципу пропорційності втручання у права особи.

Слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є достатнім та співмірним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, виконання ним покладених процесуальних обов`язків, а також запобігання можливим ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законом.

При цьому, слідчий суддя враховує, що домашній арешт як запобіжний захід у розумінні ст. 181 КПК України передбачає обмеження свободи пересування особи та дає можливість ефективно контролювати її поведінку, що є достатнім у даному випадку з огляду на встановлені обставини.

Таким чином, підстав для застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя не вбачає.

Відповідно до Кримінальний процесуальний кодекс України, при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний визначити обов`язки, які покладаються на підозрюваного, з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З огляду на встановлені обставини кримінального провадження, характер інкримінованого правопорушення, дані про особу підозрюваного, а також з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181-186, 193-197, 309, 372, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 12 червня 2026 року (включно), починаючи з 13 квітня 2026 року.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_4 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а у разі перебування на стаціонарному лікуванні - місце відповідного закладу охорони здоров`я, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій; утримуватися від спілкування з усіма свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця перебування, у тому числі у разі перебування в закладі охорони здоров`я; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (за наявності); утримуватися від керування транспортними засобами.

Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 та за місцем його стаціонарного лікування.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ ВП № 2 Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя