Ухвала суду № 135626565, 13.04.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2529/26

Провадження № 1-кс/192/125/26

Ухвала

Іменем України

"13" квітня 2026 р. слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області клопотання старшого слідчого слідчого відділу Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_3 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12026041390000350 від 09 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. тернівка Павлоградського району Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштований, військовозобов`язаний, громадянин України, раніше судимий згідно вироку Ковельського міськрайнного суду Волинської області від 04 грудня 2015 року за ч. 2 ст.186, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання 08 листопада 2021 року,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно в умовах воєнного стану.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, маючи не зняту та непогашену в установленому порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків щодо себе не зробив та повторно вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.

09 квітня 2026 року близько о 18 годині 00 хвилин (більш точного часу в ході слідства не встановлено) ОСОБА_4 , перебував у вагоні приміського електропотягу сполученням «Дніпро - Павлоград», який стояв на зупинці на станції Синельникове-1, що знаходиться в м. Синельникове Дніпропетровської області, де побачив потерпілу ОСОБА_8 , яка в руках тримала свій мобільний телефон «Redmi 9» модель: M2004J19AG, після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого, вчинений повторно, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого, вчинений повторно, в умовах воєнного стану ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії мають відкритий характер, підійшов до потерпілої ОСОБА_8 та застосував до неї насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілої, а саме: наніс потерпілій ОСОБА_8 два удари долонею руки в область голови. Відразу після цього, скориставшись розгубленістю потерпілої, ОСОБА_4 відкрито заволодів мобільним телефоном «Redmi 9» модель: M2004J19AG, що належав потерпілій ОСОБА_8 , силою вирвавши його своїми руками з рук останньої, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

09 квітня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за №12026041390000350 та 10 квітня 2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України у даному кримінальному провадженні.

Слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з тих підстав, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та вважають, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити. Зазначив, що підозрюваний вчинив злочин в стані алкогольного сп`яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував свою причетність до вчиненого кримінального правопорушення, а захисник адвокат ОСОБА_7 просила відмовити задоволенні клопотання, посилаючись на те, що з моменту затримання підозрюваного закінчився 72-годинний строк для вирішення питання по обрання запобіжного заходу. Також вважає що прокурором та слідчим не доведено існування ризиків, які вказані в клопотанні, а посилання на те, що підозрюваний є раніше судимим є припущенням.

Вислухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, відомості про що внесені до ЄРДР за №12026041390000350 від 09 квітня 2026 року.

Обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення доводиться матеріалами, які надані до клопотання, в тому числі протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом огляду викраденого мобільного телефону та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, дослідженими слідчим суддею та оціненими з точки зору допустимості та достатності для висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу, зокрема, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ч. 2 зазначеної статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а наявність обґрунтованої підозри свідчить про те, що досліджені слідчим суддею факти, які викликають підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, який є необхідним для засудження або навіть для повідомлення про підозру, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Також наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Прокурором також було доведено існування ризику щодо можливості ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки сам підозрюваний не заперечував проти того, що він раніше судимою особою, в тому числі за аналогічний злочин проти власності та 08 листопада 2021 року звільнився з місць позбавлення волі по закінченню строку покарання.

Разом з тим, прокурором не доведено існування ризику щодо переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду та існування ризику незаконно впливати на потерпілого, оскільки до суду підозрюваний прибув вчасно, не ухилявся від явки до суду з урахуванням того, що клопотання надійшло до Солонянського районного суду Дніпропетровської області після постановлення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2026 року про визначення підсудності. Також докази про те, що підозрюваний незаконно впливає на потерпілу під час судового засідання не встановлені. Крім того, слідчий суддя вважає, що вчинення підозрюваним злочину в стані алкогольного сп`яніння під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу не має вирішального значення, оскільки це обставина, яка обтяжує покарання та може бути врахована судом за результатами судового розгляду під час ухвалення вироку.

З урахуванням вагомості наявних доказів обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також за наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.

Слідчий суддя вважає, що застосування будь-якого більш м`якого запобіжного заходу в даному випадку є недоцільним з огляду на інтереси суспільства, оскільки ОСОБА_4 є підозрюваним за тяжким злочином, постійного місця проживання та роботи не має, а також не має міцних соціальних зв`язків, які могли б утримати його від ризику вчинення інших злочинів. Тому застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаному ризику.

З протоколу затримання від 09 квітня 2026 року з`ясовано що ОСОБА_4 був затриманий о 19 годині 30 хвилин 09 квітня 2026 року.

Клопотання про застосування запобіжного заходу було подано до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області 10 квітня 2026 року та згідно ухвали Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2026 року про визначення підсудності направлено до Солонянського районного суду Дніпропетровської області у зв`язку з тим, що 02 квітня 2026 року приміщення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області було зруйновано.

Статетю 186 КПК України передбачено, що клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Захисник підозрюваного посилалася на те, що розгляд клопотання здійснюється з порушенням строку, встановленого вказаною статтею.

Слідчий суддя вважає, що оскільки порушення строку розгляду такого клопотання було викликано об`єктивними обставинами, а саме руйнуванням приміщення суду під час воєнного стану, то вказане не є підставою для відмови в задоволенні клопотання з формальних підстав.

Права підозрюваного, який під час розгляду клопотання перебував поза межами приміщення в якому тримаються особи, взяті під варту, не були порушені та спеціальні засоби у вигляді кайданок до ОСОБА_4 не були застосовані. До суду він прибув самостійно, перебуваючи в ніч з 12 та 13 квітня 2026 року у свого знайомого, про що він самостійно повідомив на запитання його захисника.

Тому слідчий суддя вважає, що сплив 72 годин з моменту його затримання в даному випадку не є підставою для відмови в задоволенні клопотання.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя вважає необхідним при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити передбачений ст.182 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків, яка з урахуванням особи підозрюваного, його матеріального становища повинна складати 40 розмірів встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки злочин, в скоєнні якого він обґрунтовано підозрюється, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких та необхідно зазначити передбачені ст.194 КПК України обов`язки, які будуть на нього покладені у разі внесення застави, а також наслідки їх невиконання.

Тому в цій частині клопотання підлягає частковому задоволенню, оскільки слідчий за погодженням з прокурором просили визначити заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-183, 196-197, 205 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_3 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12026041390000350 від 09 квітня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до ОСОБА_4 , - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. тернівка Павлоградського району Дніпропетровської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду строком на 60 днів до 11 червня 2026 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу до 11 червня 2026 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, поклавши на нього в разі сплати застави наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з дня вручення копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1