Рішення № 135625989, 02.03.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9336/25

Провадження № 2/204/597/26 р.

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року Чечелівський районний суд м. Дніпра в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за Кредитним договором № 306531116 від 28.02.2020 року в розмірі 11027,44 грн., яка складається з наступного: сума заборгованості по тілу кредиту 7906,00грн.; сума заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом 3121,44 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що 28 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 306531116 відповідно до якого кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, станом на момент подання позовної заяви, відповідач має заборгованість у розмірі 11027,44 грн. 28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 306531116 від 28.02.2020 року. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 306531116 від 28.02.2020 року. 05.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 306531116 від 28.02.2020 року. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 306531116 від 28.02.2020 року. 08.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 306531116 від 28.02.2020 року. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 306531116 від 28.02.2020 року. Оскільки позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» було вимушено звернутися до суду з даним позовом для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Не погодившись з позовними вимогами, представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано наступне. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на кредитний договір № 306531116 від 28.02.2020 року, згідно з яким відповідач повинна була отримати кредит в розмірі 10000 грн. Позивач зазначає, що правонаступником всіх прав та обов`язків згідно Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року стало ТОВ "Таліон плюс". Надалі правонаступником всіх прав та обов`язків згідно Договору Факторингу 05/0820-01 від 05.08.2020 року стало ТОВ "ФК Онлайн Фінанс", і нарешті 08.07.2025 року правонаступником всіх прав та обов`язків згідно Договору Факторингу № 08/07/25-Е стало ТОВ "ФК "ЕЙС". При цьому слід зауважити: кредитний договір № 306531116 був укладений з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" 28.02.2020 року, а переуступка прав вимоги відбулася на півтора роки раніше, 28.11.2018 року. Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року не містив і не міг містити даних по кредитному договору № 306531116 від 28.02.2020 року, бо на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником. Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, тому вважаємо вважає, що у зв`язку з цією обставиною позивачем також не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Оскільки ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не було передане цим товариством на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», яке в свою чергу не передало таке право позивачу за договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 року. Так само, договір факторингу № 05/0820-01, за яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило право вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», був укладений 05 серпня 2020 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та ОСОБА_1 , оскільки кредитний договір № 319085622 був укладений між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 28.02.2020 року, відтак у ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», на підставі договору факторингу від 05 серпня 2020 року. Оскільки ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не було передане цим товариством на підставі договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 року ТОВ "ФК "ЕЙС". Таким чином, слід зробити висновок, що ТОВ "ФК "ЕЙС" є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати до ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 28.02.2020 між нею та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Сторона відповідача вважає за необхідне звернути увагу суду, що проведений позивачем розрахунок заборгованості не відповідає вимогам закону та долученому позивачем договору, оскільки розмір заборгованості за відсотками нараховано за межами строку дії кредитного договору. Як слідує з позовної заяви, загальний розмір заборгованості 11027,44грн складається з тіла кредиту 7906 грн та процентів 3121,44 грн. Згідно пункту 1.2. договору № 306531116 від 28.02.2020 року, строк кредиту 56 днів, процентна ставка 344,04% річних; тіло кредиту 10000 грн (п. 1.1. договору). Отже за час дії кредитного договору позичальник повинна була сплатити 3373,08 грн. процентів (додаток №1 до Договору, Графік Платежів), тобто загальна сума 13373,08 грн. При цьому, як слідує з розрахунку заборгованості, позичальник вже сплатила 3410 грн, отже залишок повинен складати 13373,08 3410 = 9963,08 грн. Але позивач вимагає стягнути 11027,44 грн заборгованості, тобто нарахування продовжувалося і після закінчення строку дії договору.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого вказано наступне. ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА (Клієнт) та між ТОВ Таліон Плюс (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (копія долучена до позовної заяви). Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Відповідно до умов договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 передача (відступлення) прав вимоги здійснюється у момент підписання реєстру прав вимог. При цьому така передача не прив`язується до конкретного кредитного договору, а охоплює всі права вимоги, зазначені в реєстрах. Згідно з умовами договору факторингу, клієнт (первісний кредитор) зобов`язувався передати фактору всі права вимоги, зазначені в реєстрах прав вимоги. Це підтверджує факт фактичного відступлення прав вимоги, яке не обмежується виключно моментом укладення кредитного договору чи датою договору факторингу, а відбувається на підставі відповідного реєстру. Зокрема, реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 , до якого включено Кредитний договір №306531116 від 28.02.2020 укладено 08.09.2020, тобто через шість місяців після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає Відповідач. Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Згідно п. 1.4. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у наступному розмірі - 344,04 (триста сорок чотири цілих чотири сотих) відсотків річних від суми Кредиту за весь час користування ним (далі «Процентна ставка»), починаючи з першого дня надання суми Кредиту Позичальнику та до закінчення строку на який видавався Кредит. Таким чином, відсоткова ставка за один день становить величину, еквівалентну річній процентній ставці 344,04 відсотків, розрахованій виходячи з банківського року в 366 днів, тобто: 344,04/366 = 0,94 відсотків на день. Отже, денна відсоткова ставка становить 0,94 відсотків, що відповідає умовам Кредитного договору та узгодженій сторонами вартості користування кредитними коштами. Отже, нарахування відсотків здійснювалось таким чином: 10 000,00 грн. (сума виданого кредиту)*14 (строк Кредиту)*0,94 (процентна ставка)/100= 1316,00 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 14 днів) 1316,00/14=94,00 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 28.02.2020-13.03.2020 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). Варто зазначити, що 13.03.2020 Відповідач частково сплатив свою заборгованість у розмірі 3410,00 (1316,00- відсотки за користування кредитними коштами та 2094,00- тіло кредиту).

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належний чином, раніше надав заяву відповідно до якої підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі по наступним підставам.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У судовому засіданні було встановлено, що 28 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 306531116 відповідно до якого кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, станом на момент подання позовної заяви, відповідач має заборгованість у розмірі 11027,44 грн.

28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 306531116 від 28.02.2020 року. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 306531116 від 28.02.2020 року.

05.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 306531116 від 28.02.2020 року. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 306531116 від 28.02.2020 року

08.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 306531116 від 28.02.2020 року. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 306531116 від 28.02.2020 року. Оскільки позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» було вимушено звернутися до суду з даним позовом для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9G97U.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено судом, первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Однак відповідач порушив графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачував та внаслідок чого виникла заборгованість, що підтверджується копією розрахунку заборгованості за договором, який надано позивачем. Права вимоги за кредитним договором були відступлені позивачу.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Грошовим є зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч.1 ст. 509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору. У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, Відповідач зареєструвався на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, між Позивачем та Відповідачем було укладено Кредитний договір у електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов`язань за договором.

В результаті відповідних правовідносин кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

Як вказує позивач у позовній заяві, 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до якого відступило право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Кредитним договором від 28.02.2020 року №306531116.

В подальшому, 27.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до якого відступило право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Кредитним договором від 06.02.2022 року №537304951. 05.08.2020 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до якого відступило право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Кредитним договором від 06.02.2022 року №537304951. 08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором від 28.02.2020 року №306531116.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором /частина перша статті 519 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017року у справі № 752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №306531116 був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 28.02.2020 року, натомість договір факторингу №28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28 листопада 2018 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником, відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року.

На час укладення договору відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином.

Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на час укладення договору відступлення прав вимоги 28 листопада 2018 року не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов`язання відповідача, які виникли після укладення цього договору.

Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно відповідача, як боржника у зобов`язанні, не набуло, таке право не було передане цим товариством на підставі договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу не передало таке право позивачу за договором факторингу.

Тож ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 06 лютого 2022 року між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Отже, на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 28 листопада 2018 року боргові зобов`язання за кредитним договором від 28.02.2020 року ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору, на час укладення договору відступлення права вимоги від 28 листопада 2018 року.

Тож, встановивши, що кредитним договором №306531116, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 28.02.2020 року не порушуються права і законні інтереси ТОВ "Фінансова компанія "Ейс", суд приходить до висновку, що останнє не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

Відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 258, 525, 526, 527, 530, 549, 598, 599, 612, 625, 629, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 128, 141, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42986956, місцезнаходження: 02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Самсонова