Ухвала суду № 135625956, 07.04.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/66/2013-к

Провадження № 1-о/0203/2/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року Центральний районний суд м. Дніпра у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ;

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

заявника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

захисника адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі, в порядку дистанційного судового провадження, заяву ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.07.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.2 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, у справі № 202/66/13-к, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Центрального районного суду м. Дніпра знаходиться заява ОСОБА_8 про перегляд вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.07.2015 року за нововиявленими обставинами.

У судовому засіданні ОСОБА_8 зазначила, що розгляду підлягає її остаточна уточнена заява, яка надійшла до суду 16.11.2022 (т.3 а.с. 193-199).

У своїй заяві ОСОБА_8 просить суд:

- скасувати вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.07.2015, зміненого ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.12.2015 в частині закриття кримінального провадження за ч.2 ст. 190 КК України, у зв`язку зі спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності та засудження її за ч.3 ст.15, ч. 4 ст. 190 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна;

- скасувати зазначений вирок в частині стягнення з неї на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 25 000 гривен;

- скасувати вирок в частині повернення грошових коштів в сумі 12 000 доларів США ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ;

- постановити виправдувальний вирок щодо обвинувачення її за ч. 2 ст. 190 КК України у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину;

- постановити виправдувальний вирок щодо обвинувачення її за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України у зв`язку з відсутністю складу злочину;

- грошові кошти в сумі 12 000 доларів США зарахувати до державного бюджету, вилучивши їх у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ;

- стягнути з ОСОБА_6 на її користь грошові кошти в сумі 25 000 гривень, як суму моральної шкоди, стягнутої з неї на підставі зазначеного вироку суду.

В обґрунтування заяви ОСОБА_8 посилається як на нововиявлені на наступні обставини:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2016 року по справі № 904/2876/14 за позовом публічного Акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк» до Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, яке набрало законної сили 17.03.2016 року про те, що для сприяння в проведенні оперативних заходів на підставі листів ГУМВС України в Дніпропетровській області за підписами начальника Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_10 та т.в.о. начальника ДМУ ГУМВС публічним акціонерним товариством «Катеринославський комерційний банк» були надані грошові кошти у загальній сумі - 20 800 доларів США та 173 000, 00 грн., що підтверджується в том числі видатковим касовим ордером № 90_19 від 12 жовтня 2010 року на суму 12 000 доларів США (в тому числі) зазначені грошові кошти були отримані оперуповноваженим ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровська ст.лейтенантом міліції ОСОБА_11 по службовому посвідченню. Як пояснив представник відповідача - ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області вказані грошові кошти в подальшому були використані для проведення оперативних заходів для документування злочину, які пізніше були визнані речовим доказом по кримінальній справі № 64109066 по обвинуваченню ОСОБА_8 (за ч.2 ст.368 КК України). Цим же рішенням господарського суду з Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області було стягнуто на користь ПАТ «Юніон Стандарт банк» грошові кошти в сумі 20 800 доларів США (в тому числі 12 000 доларів США), втрати від інфляційних та три відсотки річних;

- саме отримані в банку грошові кошти в сумі 12 000 доларів США були індивідуалізовані згідно протоколу огляду грошових коштів від 14.10.2010 року та передані ОСОБА_4 , що підтверджується листом Дніпровського районного управління поліції ГУНП України в Дніпропетровській області від 18.11.2021 року № 43/Ю-4880, в якому зазначено, що «грошові кошти в сумі 12 000 доларів США, отримані для проведення оперативних заходів в ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» в подальшому були індивідуалізовані згідно протоколу огляду грошових коштів від 14.10.2010 року, в якому зазначені серії та номери 120 купюр номіналом 100 доларів США, помічені спеціальним засобом «Світлячок» та передані ОСОБА_4 для подальшого використання при проведенні оперативно - розшукових заходів по підтвердженню факту хабарництва. В подальшому ці кошти були визнані речовим доказом по кримінальній справі № 64Ї09066.

Зазначені нововиявлені обставини, на думку заявника, спростовують судове рішення, що ці грошові кошти є предметом злочину за ч.2 ст.190 КК України (заволодіння грошовими коштами в сумі 12 000 доларів США, які належать ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ), так як останні не є їх власниками. Відповідно відсутність предмету злочину вказує на відсутність складу злочину.

На думкуОСОБА_8 , зазначені нововиявлені обставини доводять неправильність вироку в частині засудження її за 3 ст.15, ч. 4 ст. 190 КК України лише на підставі підтримання цього обвинувачення потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в попередній редакції, які не є таковими, а прокурор Бабушкінського району зменшив об`єм обвинувачення, відмовившись від обвинувачення за ч.3 ст.15, ч. 4 ст.190 КК України шляхом винесення постанови про зміну обвинувачення в судді від 15.06.2015, кваліфікувавши її дії як єдиний продовжуваний злочин за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

ОСОБА_8 та її захисник адвокат ОСОБА_9 підтримали заяву ОСОБА_8 про перегляд вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2015 року, та просили її задовольнити, посилаючись на викладені у ній обставини.

В судовому засіданні прокурор просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_8 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, у зв`язку з тим, що обставини, на які заявник посилається у заяві, не є нововиявленими. Зазначив, що рішенням Господарського суду, на яке посилається заявник, було лише встановлено ту обставину, що ГУ МВС України було отримано грошові кошти та з якою метою, однак чи були вони використані у цьому кримінальному провадженні судовим рішенням не встановлено. Щодо протоколу огляду грошових коштів, він також не містить відомостей щодо індивідуалізації грошових коштів, так як на той час чинне законодавство цього не вимагало. У зв`язку з чим, немає можливості безапеляційно стверджувати, що саме ці грошові кошти були використані при документуванні саме цього кримінального провадження.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що Господарським судом було встановлено, що грошові кошти не були використані у кримінальному провадженні. Разом з тим, потерпілих було визнано потерпілими рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська. Грошові кошти були помічені, відповідно до норм чинного законодавства на той момент. Після проведення слідчих дій грошові кошти були повернуті ОСОБА_4 . Всі факти було перевірено судом першої інстанції, зокрема допитом свідків, понятих, оперативних співробітників та ці факти не були скасовані, при перегляді обвинувального вироку суду. Враховуючи зазначене, представник потерпілого просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_8 .

Потерпілий ОСОБА_4 підтримав позицію свого представника та додав, що, грошові кошти, які використовувалися у кримінальному провадженні у сумі 12 000 доларів, були надані ним та ОСОБА_6 та, після проведення слідчих дій повернуті йому.

Представник потерпілої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначила, що обставини, на які ОСОБА_8 посилається у заяві, не є нововиявленими та не впливають на правильність рішення суду, яке належить переглянути, а тому, просила відмовити у її задоволенні.

Вивчивши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, вислухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Зі змісту ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України слідує, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу «res judicata» - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип, як наголошує ЄСПЛ, означає, що «жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. При цьому, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру».

Так, вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2015 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного їй майна; за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 358 КК України (у редакції 2008 року) до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; звільнено від відбування цього покарання на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. На підставі частини першої статті 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_8 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного їй майна.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2015 року відносно ОСОБА_8 змінено та звільнено її від призначеного покарання за ч. 2 ст. 190 КК України на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності; у частині засудження ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 358 України КК вирок скасовано та провадження у цій частині закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину. Постановлено вважати ОСОБА_8 засудженою за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного їй майна. У решті вирок суду залишено без зміни.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2016 року зазначені судові рішення відносно ОСОБА_8 залишено без зміни.

Перевіряючи доводи заяви ОСОБА_8 , суд приходить до таких висновків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України, нововиявленими обставинами визнаються:1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Перелік обставин, які визнаються нововиявленими, зазначений у ч. 2 ст. 459 КПК України, є вичерпним.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (ВС справа № 1510/2-1411/11, постанова від 17.04.2018).

Відповідно до ч. 1 ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 462 КПК України передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються, в тому числі, обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.

Верховний Суд в постанові від 21.01.2020 (справа №315/793/16-к) зазначив, що процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК України обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.

Проте, доводи заявника ОСОБА_8 щодо необхідності перегляду вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2015 року за нововиявленими обставинами фактично зводяться до переоцінки доказів, які вже були предметом дослідження судом при його ухваленні.

Про зазначене свідчить і клопотання ОСОБА_8 про дослідження матеріалів кримінальної справи.

При цьому, варто зазначити, що суд не має права повторно переоцінювати наявні у кримінальній справі докази, а також, не має права давати оцінку певним, з точки зору заявника, порушенням норм матеріального або процесуального закону, які були допущені в ході судового розгляду справи, оскільки таке право виключно належить лише суду вищої інстанції, який має право переглядати судове рішення в порядку його оскарження.

В даному випадку, вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2015 року відносно ОСОБА_8 був предметом перегляду у судах апеляційної та касаційної інстанцій. При цьому, як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду кримінальної справи по суті, за апеляційними доводами ОСОБА_8 , судом та колегією суддів надано відповідну оцінку фактичним обставинам справи та наявним у ній доказам, зокрема і тим, що підтверджують статус ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , як потерпілих у цій кримінальній справі, а також, належність їм грошових коштів у сумі 12 000 доларів США. При цьому неповнота та однобічність як досудового, так і судового слідства встановлена не була.

Посилання ОСОБА_8 у даному випадку, як на нововиявлену обставину, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2016 року по справі № 904/2876/14, є безпідставним.

Те, що грошові кошти, зокрема, в сумі 12 000 доларів США., надані публічним акціонерним товариством «Катеринославський комерційний банк» для сприяння в проведенні оперативних заходів на підставі листів ГУМВС України в Дніпропетровській області, що підтверджується в том числі видатковим касовим ордером № 90_19 від 12 жовтня 2010 року на суму 12 000 доларів США, які були отримані оперуповноваженим ВДСБЕЗ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровська ст.лейтенантом міліції ОСОБА_11 по службовому посвідченню та в подальшому використані для проведення оперативних заходів для документування злочину, які пізніше були визнані речовим доказом по кримінальній справі № 64109066 по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.2 ст.368 КК України, є лише позицією відповідача у справі за позовом публічного Акціонерного товариства «Юніон Стандарт Банк» до Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.

Проте, стосовно посилань відповідача - Головного управління МВС України в Дніпропетровській області Дніпропетровського міського управління на те, що кошти у сумі 12 000 доларів США, які були отримані в ПАТ "Єкатеринославський комерційний банк" для документування тяжкого злочину, на теперішній час визнані речовим доказом у кримінальній справі №64109066, по обвинуваченню ОСОБА_8 , а грошові кошти у сумі 8 800 доларів США є речовим доказом у кримінальній справі №64119004 по обвинуваченню ОСОБА_12 , остаточне рішення по даним справам не винесено, а тому ці кошти не підлягають поверненню до остаточного вирішення зазначених кримінальних справ, суд зазначив наступне

Об`єктами цивільних прав є гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ст.177 ЦК України).

Законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 192 ЦК України).

Таким чином, гроші виступають засобом обігу, платежу та мірою вартості на території держави і розглядаються як речі, наділені родовими ознаками. Враховуючи, що при передачі грошових коштів у спірній сумі у позику відповідачу - Головному управлінню МВС України в Дніпропетровській області Дніпропетровського міського управління, грошові кошти не були індивідуалізовані (в листах та видаткових касових ордерах відсутні позначення або фіксація номерних знаків), суд відхилив доводи відповідача - Головного управління МВС України в Дніпропетровській області Дніпропетровського міського управління про те, що отримані відповідачем - Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області Дніпропетровського міського управління кошти у сумі 20 800,00 доларів США є речовими доказами, тобто коштами, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних та не можуть бути повернуті до розгляду кримінальних справ та винесення вироку суду. (т. 2 а.с. 213-219)

Зазначене рішення суду було оскаржене в апеляційному та касаційному порядку та залишено без змін.

Тобто, вищенаведене рішення господарського суду, на яке посилається у своїй заяві ОСОБА_8 не підтверджує використання працівниками міліції під час кримінального провадження відносно ОСОБА_8 саме тих коштів, які були отримані в Банку працівниками міліції та, більш того, не спростовує належність грошових у сумі 12 000 доларів США, які були використані під час кримінального провадження, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Для перевірки доводів ОСОБА_8 , викладених у заяві про перегляд вироку відносно неї за нововивленими обставинами, судом було витребувано з Шевченківського районного суду м. Дніпра матеріали справи № 202/66/13-к, переглядом яких у нарадчій кімнаті було встановлено наступне.

Посилання ОСОБА_8 у заяві на те, що саме отримані в банку грошові кошти в сумі 12 000 доларів США були індивідуалізовані згідно протоколу огляду грошових коштів від 14.10.2010 року та передані ОСОБА_4 , що підтверджується листом Дніпровського районного управління поліції ГУНП України в Дніпропетровській області від 18.11.2021 року № 43/Ю-4880, в якому зазначено, що «грошові кошти в сумі 12 000 доларів США, отримані для проведення оперативних заходів в ПАТ «Єкатеринославський комерційний банк» в подальшому були індивідуалізовані згідно протоколу огляду грошових коштів від 14.10.2010 року, в якому зазначені серії та номери 120 купюр номіналом 100 доларів США, помічені спеціальним засобом «Світлячок» та передані ОСОБА_4 для подальшого використання при проведенні оперативно - розшукових заходів по підтвердженню факту хабарництва. В подальшому ці кошти були визнані речовим доказом по кримінальній справі № 64Ї09066, не відповідає дійсності.

Матеріали справи № 202/66/13-к не містять жодного документального підтвердження тому, що грошові кошти надані працівниками міліції ОСОБА_4 , для подальшого проведення оперативно-розшукових заходів, це саме ті грошові кошти, які були отримані працівниками міліції у банку.

Не підтверджує цього і видатковий касовий ордер № 90_19 від 12 жовтня 2010 року на суму 12 000 доларів США, оскільки ці кошти не були індивідуалізовані, в ордері відсутні позначення або фіксація номерних знаків, не вказано якими купюрами, яким номіналом видаються кошти. Ордер містить лише дату, суму та валюту отриманих коштів (т.3. а.с. 95).

Також, згідно листа ГУМВС України в Дніпропетровській області за підписом начальника Управління ОСОБА_10 до ПАТ «Катеринославський комерційний банк», про надання для проведення оперативних заходів грошових коштів в сумі 12 000 доларів США, не вбачається, що вони будуть використовуватися працівниками міліції у кримінальній справі відносно ОСОБА_8 (т.3. а.с. 96).

Крім того, протокол огляду грошових коштів від 14.10.2010 року не містить жодного посилання на те, що грошові кошти в сумі 12 000 доларів США, які були передані ОСОБА_4 , для подальшого проведення оперативно-розшукових заходів, були отримані працівниками міліції у банку, а тому, суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_8 в цій частині.

З цих же пістав не приймає суд до уваги і лист Дніпровського районного управління поліції ГУНП України в Дніпропетровській області від 18.11.2021 року № 43/Ю-4880, на який ОСОБА_8 посилається у заяві (т.3. а.с. 147).

Викладені у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду доводи, на думку суду, є намаганням заявника та її захисника оскаржити чинний вирок суду щодо ОСОБА_13 по суті, а не переглянути його за нововиявленими обставинами.

Отже, враховуючи наведене, при розгляді заяви ОСОБА_8 про перегляд вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.07.2015 року за нововиявленими обставинами, не встановлено обставин, передбачених ч. 2 ст. 459 КПК України, а тому, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про залишення поданої ОСОБА_8 заяви без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 459-467 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.07.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.2 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України,у справі № 202/66/13-к, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Дніпра протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1