Рішення № 135623948, 31.03.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/2519/23 Провадження № 2/304/22/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/2519/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - служба у справах дітей Перечинської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також стягнути з такої на його користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 (одна тисячі п`ятсот) грн 00 коп щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Свою позицію мотивує тим, що з 05 серпня 2006 року по 26 лютого 2019 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, під час якого у них народилося двоє дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Перечинського районного суду від 26 лютого 2019 року шлюб між сторонами розірвано, дітей залишено проживати разом з матір`ю та стягнуто з нього аліменти на утримання дітей. Після ухвалення вказаного рішення ОСОБА_2 виїхала на постійне місце проживання у Словацьку Республіку. Натомість їх діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 фактично залишилися проживати разом з ним. Проте у 2021 році син ОСОБА_4 виїхав проживати до відповідача за кордон, тоді як донька ОСОБА_5 і надалі проживає разом з ним та перебуває на його повному матеріальному утриманні та вихованні. Таким чином, рішення Перечинського районного суду від 26 лютого 2019 року в частині визначення місця проживання дитини, а саме ОСОБА_3 , та стягнення аліментів на її утримання сторонами виконано не було. Відтак, рішенням Перечинського районного суду від 31 жовтня 2022 року місце проживання ОСОБА_3 змінено та визначено її місце проживання разом з батьком ОСОБА_1 ; також суд звільнив ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 . Відповідач не приймає участі у вихованні дитини, яка є дуже талановитою. Так, донька потрапила в топ 25 гімнасток Україні, які будуть змагатися в програмі кандидатів в майстри спорту. ОСОБА_5 часто їздить за кордон на змагання з гімнастики. У період воєнного стану виїзд дитини за кордон може відбуватися на підставі доручення одного із батьків, однак в останні часи країни не резиденти вимагають і дозвіл матері для виїзду за кордон. Декілька разів змагання дитини трохи не зірвалися через те, що одна із країн не резидентів (Словаччина, Угорщина) не хотіли пропускати дитину без згоди матері. Враховуючи те, що матір дитини не відвідує її, в Україні не проживає, долею дитини не цікавиться, тому він був змушений звернутися до суду з вказаним позовом. Так, згідно копії закордонного паспорта відповідача ОСОБА_2 , з моменту розірвання шлюбу (26 лютого 2019 року) така перебувала за межами України у 2019 році - 247 днів, у 2020 році - 348 днів, у 2021 році - 327 днів та у 2022 році - 360 днів. Натомість, як вбачається з листа Державної прикордонної служби України № 91-23775/0/15-22 від 02 вересня 2022 року їх донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з моменту розірвання шлюбу між її батьками та визначення місця проживання разом з матір`ю (26 лютого 2019 року) перебувала за межами України у 2019 році - 33 дні, у 2020 році - 30 днів, у 2021 році - 47 днів та у 2022 році - 150 днів. Водночас зауважує, що більшість виїздів дитини за кордон відбувалися у зв`язку з участю у міжнародних змаганнях з гімнастики у супроводі викладача. Відтак, з вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_5 постійно проживала разом з ним на території України, в той час як відповідач - за межами України. Згідно довідки Перечинського ліцею Перечинської міської ради № 01-22/176 від 05 вересня 2022 року мати учениці 8-Б класу ОСОБА_3 - ОСОБА_2 не бере участь у вихованні доньки, не цікавиться її навчанням, здоров`ям, не створює належні матеріально-побутові умови для її проживання, не бере участі у батьківських зборах. З довідки Перечинської міської ради № 318 від 09 вересня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 , 1986 року народження, разом із ОСОБА_3 , 2009 року народження, дійсно фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Це саме вбачається і з довідки Перечинської міської ради № 706 від 10 листопада 2023 року. Як вбачається з рішення Перечинського районного суду від 31 жовтня 2022 року, суд встановив, що після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_2 виїхала за кордон, донька ОСОБА_3 залишилась проживати з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою відділу «Центр надання адміністративних послуг» Перечинської міської ради №318 від 09 вересня 2022 року. Крім цього, матеріалами справи, зокрема довідкою Перечинського ліцею Перечинської міської ради Закарпатської області від 05 вересня 2022 року № 01-22/176 підтверджується, що мати учениці 8-Б класу ОСОБА_2 не бере участь у вихованні доньки, не спілкується з учителями, не цікавиться її навчанням, здоров`ям, не створює належні матеріально-побутові умови для її проживання, не бере участь у батьківських зборах. Також з матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 було відмовлено зареєструвати місце проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з ним за адресою реєстрації його місця проживання через відсутність згоди другого з батьків. Натомість ОСОБА_1 має усі необхідні умови для проживання дитини та її нормального гармонійного розвитку, за адресою місця фактичного проживання дитини створено відмінні умови, у будинку є всі комунальні зручності, житлові кімнати облаштовані сучасними меблями та побутовою технікою, що підтверджується Актом обстеження умов проживання від 15 вересня 2022 року, складеного комісією служби у справах дітей Перечинської міської ради Закарпатської області. Оскільки відповідач не приймає участі у вихованні, утриманні, фізичному, психічному, соціальному та духовному розвитку доньки, не піклується про її зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги та любові, що в сукупності створює негативний вплив на дитину і призводить до шкідливих наслідків для її психіки та духовного розвитку, тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 14 листопада 2023 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву. Крім цього, залучено службу у справах дітей Перечинської міської ради Закарпатської області до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, та зобов`язано виконати вимоги ч. 5 ст. 19 СК України.

Ухвалою суду від 12 лютого 2026 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - служба у справах дітей Перечинської міської ради Закарпатської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 11 березня 2026 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - служба у справах дітей Перечинської міської ради Закарпатської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Зизич Н.Ю. не з`явилися, однак остання подала клопотання про розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явилася, однак подала заяву, засвідчену помічником нотаріуса Веронікою Полічовою 12 грудня 2023 року у м. Сенец Словацької Республіки, якою підтвердила той факт, що після розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_1 , а саме з 26 лютого 2019 року вона постійно проживає за межами України у Словацькій Республіці. Їх неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з моменту розірвання шлюбу (26 лютого 2019 року) і по сьогоднішній день постійно проживає разом з батьком, ОСОБА_1 . Також вона підтвердила той факт, що участі у вихованні та утриманні своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 не приймає, вихованням та утриманням дитини займається батько ОСОБА_1 . Підтверджує той факт, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та не заперечує проти стягнення з неї аліментів на утримання доньки. Одночасно просить суд розгляд справи провести за її відсутності, заявлені до неї позовні вимоги по справі № 304/2519/23 визнає у повному обсязі та проти їх задоволення не заперечує.

У судове засідання представник служби у справах дітей Перечинської міської ради Закарпатської області як третьої особи ОСОБА_6 не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує проти задоволення позовних вимог, позиція органу опіки та піклування викладена у висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав матері відносно дитини, затвердженому рішенням виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області від 12 грудня 2023 року № 280.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_5 як третьої особи у судове засідання також не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, пояснень щодо позову не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, від якого у них народилося двоє дітей, а саме син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 26 лютого 2019 року, яке набрало законної сили 29 березня 2019 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задоволено повністю: шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану Перечинського районного управління юстиції Закарпатської області 05 серпня 2006 року, актовий запис № 25, розірвано; після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишено прізвище « ОСОБА_8 »; дітей, а саме сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишено проживати при матері - ОСОБА_2 ; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дітей, а саме сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1 200 (одній тисячі двісті) гривень щомісячно, починаючи з 23 серпня 2018 року і до досягнення дітьми повноліття.

Поряд з цим, рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2022 року, яке набрало законної сили 01 грудня 2022 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Перечинської міської ради Ужгородського району Закарпатської області, про зміну місця проживання малолітньої дитини та припинення стягнення аліментів задоволено частково: змінено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та визначити її місце проживання разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; звільнено ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягнутих за рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 26 лютого 2019 року у справі № 304/1190/18; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Згідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Позивач ОСОБА_1 разом із донькою ОСОБА_3 , 2009 року народження, фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать довідки Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Перечинської міської ради Закарпатської області № 317 від 03 вересня 2022 року та № 706 від 10 листопада 2023 року.

До того ж, позивач ОСОБА_1 , який працює в ТзОВ «СТРОЙУКОМ» за цивільно-правовою угодою № 46 від 03 жовтня 2023 року, має усі необхідні умови для проживання дитини та її нормального гармонійного розвитку, за адресою місця фактичного проживання дитини створено відмінні умови, у будинку є всі комунальні зручності, житлові кімнати облаштовані сучасними меблями та побутовою технікою, що підтверджується Актом обстеження умов проживання від 15 вересня 2022 року, складеного комісією служби у справах дітей Перечинської міської ради Закарпатської області.

Натомість, як вбачається з наданої відповідачем ОСОБА_2 копії її паспорта громадянина України для виїзду за кордон, така з 2019 року систематично перебуває за межами України.

Також матеріалами справи, зокрема довідкою Ліцею імені Героїв 68-го батальйону Перечинської міської ради Закарпатської області від 14 листопада 2023 року № 01-22/266 підтверджується, що батько учениці 9-Б класу вказаного закладу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - ОСОБА_1 тримає постійний контакт із класним керівником, контролює навчальні досягнення дочки, систематично відвідує батьківські збори, забезпечує доньку усім необхідним для навчання. Мати учениці ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дитини, не спілкується з вчителями, не цікавиться її навчанням та здоров`ям.

Крім цього суд встановив, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню неповнолітньої доньки ОСОБА_10 , що підтверджується висновком органу опіки та піклування Перечинської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав матері відносно дитини, затвердженого рішенням виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області від 12 грудня 2023 року № 280, в резолютивній частині якого уповноважений орган вважає за доцільне позбавити батьківських прав матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_1 .

Із висновку органу опіки та піклування також вбачається, що до органу опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області надійшла заява від 27 листопада 2023 року матері ОСОБА_2 про те, що їй відомо про розгляд 30 листопада 2023 року органом опіки та піклування питання щодо позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Поданою заявою вона підтверджує той факт, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 26 лютого 2019 року постійно проживає за межами України у Словацькій Республіці. Донька ОСОБА_5 з моменту розірвання шлюбу і по сьогоднішній день постійно проживає з батьком ОСОБА_1 . Також відповідач підтвердила, що участі у вихованні та утриманні своєї доньки не приймає, вихованням та утриманням дитини займається батьком ОСОБА_1 . Тому вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_9 . Просить розгляд справи Службою у справах дітей Перечинської міської ради провести за її відсутності. Заявлені до неї вимоги визнає у повному обсязі та проти їх задоволення не заперечує.

Так, відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

На необхідності дотримання вказаного принципу неодноразово наголошено у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка застосовується судами України на підставі частини четвертої статті 10 ЦПК України та положень Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (рішення ЄСПЛ від 06 липня 2010 року у справі «Neulinger and Shuruk v. Switzerland», заява № 41615/07, п. 135; рішення ЄСПЛ від 11 жовтня 2017 року у справі «M.S. v. Ukraine», заява № 2091/13, п. 77). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Mamchur v. Ukraine», заява № 10383/09, п. 100).

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Згідно ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 155 цього Кодексу батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Такі правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18 (провадження № 61-19550св19), від 24 грудня 2020 року у справі № 676/3740/19 (провадження № 61-8098св20), від 28 липня 2021 року у справі №225/134/20 (провадження № 61-18248св20), від 12 серпня 2021 року у справі № 263/401/20 (провадження № 61-8118св21).

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Як роз`яснено в п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Таким чином, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому суд вважає, що її слід позбавити батьківських прав відносно останньої.

При цьому, відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Враховуючи те, що позов щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав підлягає задоволенню, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання неповнолітньої доньки.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 цього Кодексу суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Отже, що стосується розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 , то з урахуванням вищевказаних норм та ч. 1 ст. 182 СК України, а також того, що відомості про заробіток (дохід) платника аліментів у матеріалах справи відсутні, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги визнання відповідачем позову, суд вважає за можливим визначити розмір аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 грн щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 3, ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ст. 8, ч. 1 ст. 10, 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150, 155, 164 ч. 1 п. 2, 166, 181-184, 191 СК України, ст. 4, 12, 141, 206, 258-259, 265, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - служба у справах дітей Перечинської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 (одна тисячі п`ятсот) грн 00 коп щомісячно, починаючи з 10 листопада 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: адвокат Зизич Наталія Юріївна; місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, вул. Ужгородська, 29/3.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: служба у справах дітей Перечинської міської ради Закарпатської області, ЄДРПОУ: 04351274; місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, пл. Народна, 16.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_5 .

Головуючий:Ганько І. І.